Ухвала суду № 71177774, 20.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/1782/17-к Суддя 1 інстанції Чорний І. Я.

Номер провадження 11-кп/774/571/К/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мажари С.Б.

суддів Пістун А.О., Коваленко Н.В.

за участю секретаря судового засідання -Чубіної А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розіапеляційну скаргу цивільного позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю « Житлокомцентр» на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017040730000359, за яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 березня місяця 04 дня, який народився в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українець, громадянин України, раніше неодноразово судимий, останній раз: вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу 05.03.2014 року за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 71 ч.1, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ і остаточно призначено покарання на 2 роки 1 місяць позбавлення волі. На підставі Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року не відбутий строк покарання скорочений на 1/2 до відбуття 1 рік 15 днів. 30.05.2015 року був звільнений з Солонянської виправної колонії Дніпропетровської області №21 по відбуттю строку покарання, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Кривий Ріг вул. Миколи Світальського, 1

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15- ч.3 ст. 185 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор-Буйленкова І.М.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі представник цивільного позивача, не оскаржуючи доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, просить вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання скасувати та ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_2 більш суворе покарання ніж за вироком суду першої інстанції.

За обставин, встановлених судом першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та детально викладених у вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2017 року, ОСОБА_2 04 лютого 2017 року близько 03 годині 30 хвилин, знаходячись на девятому поверсі підїзду № 2 будинку № 1А по вул. Миколи Світальського (Коротченко) в Покровському районі м. Кривого Рогу, де звернув увагу на приміщення технічного поверху, яке розташоване в вказаному будинку, в цей час у нього виник злочинний намір на таємне проникнення в даного приміщення, з метою викрадення чужого майна і обернення його на свою користь.

Того ж дня, близько 03 години 35 хвилин ОСОБА_2, реалізуючи виниклий злочинний намір на таємне викрадення чужого майна та обернення на свою користь, проліз через отвір металевих грат, при цьому використовуючи знаряддя вчинення злочину, а саме: фрагмент металевої труби, зламав вхідні двері технічного поверху, які були зачинені на врізний замок, таким чином проник до приміщення технічного поверху, розташованого в підїзді № 2 будинку № 1А по вул. Миколи Світальського (Коротченко) в Покровському районі м. Кривого Рогу, де скориставшись відсутністю свідків та очевидців, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення на свою користь, діючи з корисливих мотивів, намагався таємно викрасти» належний ТОВ «Житлокомцентр», трансформатор ТМ-0,63, 380/95-85/19, вартістю 23300,00 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 37/12.1/49 від 27.02.2017 року, про те не виконав всі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна та у повній мірі не довів свій злочинний намір до кінця

Вищезазначені дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового слідства були кваліфіковані у межах досудового розслідування за ч.3 ст. 15- ч.3 ст. 185 КК України, за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, не доведена до кінця з причин, що не залежали від волі особи з чим і погодився суд першої інстанції в оскаржуваному вироку.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_2визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 рік та у відповідності зі ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_2 обовязки - періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді особистого зобовязання до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Питання з речовими доказами вирішено.

Цивільний позов ТзОВ «Житлокомцентр» до ОСОБА_2 задоволено та стягнути з обвинуваченого на користь ТзОВ «Житлокомцентр» матеріальну шкоду в сумі 428,32 грн.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги представник цивільного позивача зазначає, що звільняючи обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням, суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини справи та особу обвинуваченого, який шкоду спричинену злочином не відшкодував, у звязку із чим призначив обвинуваченому ОСОБА_2 покарання яке, на думку апелянта, є нижчим від мінімального покарання за злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_2

Під час апеляційного розгляду представник цивільного позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити; прокурор вважав, що підстави для задоволення апеляційної скарги представника цивільного відповідача відсутні; обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3. який діє в його інтересах, кожен окремо заперечували проти задоволення апеляційної скарги представника цивільного позивача та просили вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційні скарги учасниками судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника цивільного позивача задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим з огляду на наступне.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки майна ТОВ «Житлокомцентр» при обставинах, викладених у вироку суду, правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України, в апеляційній скарзі не оскаржуються і відповідно до вимог ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Так, згідно з положенням ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику застосування судами кримінального покарання» при призначені покарання суди повинні призначати покарання менш суворе особам, які щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд першої інстанції, дотримався вимог ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України, та взяв до уваги обставини, що підлягають врахуванню, а саме те, що вчинене кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України є тяжким, умисним злочином, вчиненим з корисливих мотивів; особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності , на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2015 року перебуває на обліку у лікаря нарколога, за місцем проживання характеризується посередньо, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставини, що помякшує покарання - щире каяття і прийшов до висновку, що покарання ОСОБА_2 повинно бути обраним в межах санкції ст.185ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі, але із звільненням останнього від відбуван6ня покарання з випробовувальним терміном.

Призначення такого покарання колегія суддів вважає справедливим за видом та розміром, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і доводи апеляційної скарги представника цивільного позивача цих висновків суду не спростовують.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції при призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 такої обставини як невідшкодування спричиненої шкоди, то ці доводи апеляційної скарги слід вважати необгрунтованими, оскільки вирішення цивільного позову ТОВ «Житлокомцентр» до обвинуваченого ОСОБА_2 щодо стягнення шкоди, спричиненої злочином було вирішено судом у вироку суду.

Невідшкодування шкоди ТОВ «Житлокомцентр» обвинуваченим не висновків суду щодо правильності призначеного покарання обвинуваченому судом першої інстанції, а позовні вимоги апелянта були задоволені в повному обсязі судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що представник цивільного позивача відповідно до вимог ст. 393 КПК України має право оскаржити рішення суду першої інстанції тільки в частині вирішення цивільного позову.

За викладених обставин, апеляційна скарга представника цивільного позивача не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу цивільного позивача - залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017040730000359, за яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст. 15- ч.3 ст. 185 КК України - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції

.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області:

С.Б. ОСОБА_4ОСОБА_5Пістун