Вирок № 71177321, 21.12.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7636/16-к

1-кп/214/320/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Ткаченко К.М., Джемерчук О.В.,

за участю:

прокурора - Велегури О.Ю.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, який також є законним

представником ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

їхніх законних представників - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

їхніх захисників - Вязанкіної Н.П., Компанійця В.В.,

психолога - Тітової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження за обвинуваченням неповнолітніх:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, маючого неповну базову загальну середню освіту, учня Криворізької загальноосвітньої школи №1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, маючого неповну базову загальну середню освіту, учня Криворізької загальноосвітньої школи №12, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_3 11 листопада 2016 року, приблизно о 17 годині 08 хвилин, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4, з метою заволодіння чужим майном, прийшли на ділянку місцевості поблизу Криворізької загальноосвітньої школи №14 на вул. Володимира Великого, 34 «А», в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, де зустріли раніше їм незнайомого неповнолітнього ОСОБА_1, після чого, маючи намір на заволодіння чужим майном, із корисливих мотивів, напали на неповнолітнього ОСОБА_1, при цьому неповнолітній ОСОБА_3 продемонстрував потерпілому складний шарнірно-рамочний ніж побутового призначення, який він носив при собі, а неповнолітній ОСОБА_4 продемонстрував бейсбольну биту, що потерпілий сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, при цьому неповнолітній ОСОБА_3 висловив вимогу передати їм грошові кошти та мобільний телефон, які малися у потерпілого, після чого неповнолітній ОСОБА_1, підкорившись вимогам нападників, побоюючись за своє життя та здоров'я, передав їм майно, належне його батькові ОСОБА_2, а саме грошові кошти в сумі 220 грн. та мобільний телефон марки «LGР705 Optimus L7», вартістю 527 грн. 78 коп., після чого неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із викраденим майном залишили місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши його на свою користь, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 747 грн. 78 коп.

Своїми умисними діями неповнолітній ОСОБА_3 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Неповнолітній ОСОБА_4 11 листопада 2016 року, приблизно о 17 годині 08 хвилин, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, з метою заволодіння чужим майном, прийшли на ділянку місцевості поблизу Криворізької загальноосвітньої школи №14 на вул. Володимира Великого, 34 «А», в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, де зустріли раніше їм незнайомого неповнолітнього ОСОБА_1, після чого, маючи намір на заволодіння чужим майном, із корисливих мотивів, напали на неповнолітнього ОСОБА_1, при цьому неповнолітній ОСОБА_3 продемонстрував потерпілому складний шарнірно-рамочний ніж побутового призначення, який він носив при собі, а неповнолітній ОСОБА_4 продемонстрував бейсбольну биту, що потерпілий сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, при цьому неповнолітній ОСОБА_3 висловив вимогу передати їм грошові кошти та мобільний телефон, які малися у потерпілого, після чого неповнолітній ОСОБА_1, підкорившись вимогам нападників, побоюючись за своє життя та здоров'я, передав їм майно, належне його батькові ОСОБА_2, а саме грошові кошти в сумі 220 грн. та мобільний телефон марки «LGР705 Optimus L7», вартістю 527 грн. 78 коп., після чого неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із викраденим майном залишили місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши його на свою користь, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 747 грн. 78 коп.

Своїми умисними діями неповнолітній ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та підтвердив усі обставини його вчинення, викладені в обвинувальному акті, а також повністю визнав пред'явлений до нього з боку потерпілого цивільний позов, пояснив, що рішення напасти 11 листопада 2016 року на потерпілого та пограбувати його виникло у нього спонтанно, при цьому у вчиненому щиро розкаявся та просив суд не позбавляти його волі, так як він дуже жалкує з приводу вчиненого та зробив для себе належні висновки, просив вибачення у потерпілого та пояснив, що він ніколи більше не переступить закон, а також повідомив суду про часткове відшкодування завданої потерпілому шкоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 також повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та підтвердив усі обставини його вчинення, викладені в обвинувальному акті, а також повністю визнав пред'явлений до нього з боку потерпілого цивільний позов, пояснив, що він з ОСОБА_3 ще до цих подій планували когось пограбувати, для чого і зустрілись 11 листопада 2016 року та прибули на ділянку місцевості поблизу Криворізької загальноосвітньої школи №14, де і скоїли напад на потерпілого та пограбували його: ОСОБА_3 погрожував потерпілому ножем, а в його руці була бейсбольна біта, при цьому у вчиненому щиро розкаявся та просив суд не позбавляти його волі, так як він дуже жалкує з приводу вчиненого та зробив для себе належні висновки, просив вибачення у потерпілого та пояснив, що він ніколи більше не переступить закон, а також повідомив суду про часткове відшкодування завданої потерпілому шкоди.

Окрім повного визнання своєї вини кожним із обвинувачених, їх вина у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілого та його законного представника.

Так, неповнолітній потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 11 листопада 2016 року, біля 18 години, коли він повертався додому, в районі КЗШ №14 його зупинили два хлопця, в яких були закриті обличчя, один із них попросив у нього цигарку, він відповів, що не палить, тоді цей юнак схопив його своєю лівою рукою за куртку в районі шиї, а правою рукою достав із кармана ножа, який націлив на нього, він схопив його за руку, в якій був ніж, у цей час другий хлопець стояв поряд з першим, і у нього в руці була бейсбольна бита, однак він нічого не робив, хлопці почали вимагати у нього речі, тоді він віддав хлопцю з ножем мобільний телефон «LG» та гроші в сумі біля 250 грн., потім, коли ці хлопці вже відішли від нього на певну відстань, він покликав їх, хлопці знову підійшли до нього, і він попросив, щоб йому повернули сім-картку, перший хлопець знову достав ножа, він витягнув із телефону сім-картку та повернув телефон хлопцю з ножем, потім він пішов додому, де викликав поліцію, а потім, коли хлопців уже затримали, у райвідділі поліції він упізнав хлопця з ножем - ним був ОСОБА_3 та хлопця з битою - ним був ОСОБА_4, він і зараз упізнає їх. Додав, що під час цих подій він сприймав погрозу застосування до нього з боку хлопців ножа та бити у разі невиконання їх вимог реально, що дуже злякався за своє життя, він упевнений, що хлопці діяли разом: разом підходили до нього, разом повертались, коли він покликав їх.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 суду показав, що 11 листопада 2016 року він збирався на роботу у нічну зміну, ввечері він пішов у магазин, а коли повернувся, то син уже був дома, його жінка сказала йому, що сина пограбували, вони зателефонували в поліцію, приїхав патрульний автомобіль, він разом із сином сів до нього, коли вони під'їжджали до Саксаганського Центру зайнятості, фари патрульного автомобіля висвітлили двох хлопців, син упізнав їх як тих, що пограбували його, також син упізнавав цих хлопців у райвідділу поліції.

Окрім показань кожного з обвинувачених, потерпілого та його законного представника, судом досліджені письмові документи, які позитивно характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 за місцем його проживання та навчання, підтверджують відсутність у нього судимості та відповідні медичні довідки, які свідчать про те, що обвинувачений під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, а також письмові документи, які позитивно характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 за місцем його проживання та навчання, підтверджують відсутність у нього судимості та відповідні медичні довідки, які свідчать про те, що обвинувачений під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває (т. 1 а.с.168-192).

Також, згідно висновків у досудових доповідях, наданих до суду Центрально-Міським районним сектором з питань пробації м. Кривого Рогу, є низька ймовірність вчинення як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4 повторного правопорушення та виправлення неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження кожного з них волі на певний строк та кожен із них не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб (т.1 а.с.46-51, 53-57)

У зв'язку з повним визнанням кожним із обвинувачених своєї вини у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, суд, отримавши на це згоду всіх учасників судового провадження, дослідив наступні докази: показання потерпілого, його законного представника, кожного з обвинувачених та письмові матеріали кримінального провадження, які характеризують особу кожного обвинуваченого, визнавши у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, впевнившись при цьому у добровільності позиції кожного обвинуваченого та інших учасників судового провадження, а також роз'яснив їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, раніше не судимий, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, визнаються щире каяття останнього, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та часткове відшкодування завданої потерпілому шкоди.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, у судовому засіданні не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, раніше не судимий, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11, визнаються щире каяття останнього, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та часткове відшкодування завданої потерпілому шкоди.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11, в судовому засіданні не встановлено.

Тому суд, ураховуючи всі обставини справи, дані про особу кожного обвинуваченого, обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, тяжкість його наслідків, його суспільну небезпеку, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих вину обставин, уважає за необхідне призначити кожному з обвинувачених покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення кожного обвинуваченого, попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень - у виді позбавлення волі, однак нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 187 КК України, застосувавши відносно кожного з обвинувачених положення ст. 69 КК України, оскільки наявні кілька обставин, що пом'якшують покарання кожному з обвинувачених та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину - щире каяття кожного обвинуваченого, активне сприяння кожним обвинуваченим розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітніми та часткове відшкодування кожним із обвинувачених завданої потерпілому шкоди, з урахуванням при цьому особи кожного з обвинувачених, які за місцем проживання та навчання характеризуються позитивно, раніше не судимі, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебувають, згідно висновку сектору з питань пробації є низька ймовірність вчинення кожним із обвинувачених повторного правопорушення та виправлення кожного з обвинувачених можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та кожен із обвинувачених не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб.

Більш того, суд уважає за можливе застосувати до кожного з обвинувачених положення ст. ст. 104 та 75 КК України, позаяк приходить до висновку про можливість виправлення кожного з обвинувачених без відбування покарання.

Запобіжний захід відносно кожного з обвинувачених у виді застави слід залишити тим же до набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 126 КПК України суд стягує з обвинувачених процесуальні витрати, а долю речових доказів вирішує у відповідності до п. 9 ст. 100 КПК України.

Пред'явлений до обвинуваченого ОСОБА_3 цивільний позов, підтриманий законним представником потерпілого в частині стягнення з ОСОБА_3 - а в разі відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди, з його законного представника ОСОБА_5 - на користь неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 43500 грн. у відшкодування моральної шкоди, визнаний обвинуваченим ОСОБА_3 та його законним представником ОСОБА_5 у повному обсязі, підлягає задоволенню на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України.

Пред'явлений до обвинуваченого ОСОБА_11 цивільний позов, підтриманий законним представником потерпілого в частині стягнення з ОСОБА_11 - а в разі відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди, з його законного представника ОСОБА_6 - на користь неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 21000 грн. у відшкодування моральної шкоди, визнаний обвинуваченим ОСОБА_11 та його законним представником ОСОБА_6 у повному обсязі, підлягає задоволенню на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 104, ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 - а в разі відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди, з його законного представника ОСОБА_5, на користь ОСОБА_1 43500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1761 грн. у відшкодування витрат, понесених на проведення експертиз.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді застави залишити тим же до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 104, ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 - а в разі відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди, з його законного представника ОСОБА_6, на користь ОСОБА_1 21000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1761 грн. у відшкодування витрат, понесених на проведення експертиз.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді застави залишити тим же до набрання вироком законної сили.

Речові докази - грошові кошти в сумі 220 грн. та мобільний телефон марки «LGР705 Optimus L7», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2, повернути законному володільцю після набрання вироком законної сили, ніж та дерев'яну биту, які зберігаються в камері схову Саксаганського ВП, знищити після набрання вироком законної сили, диск формату ДВД-Р з відеозаписом з боді-камери, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя В.В. Попов.