Рішення № 71177233, 21.12.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4879/17

2/214/2805/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 грудня 2017 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Хомініч С.В.,

секретар судового засідання Горбунова Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/4879/17

за позовною заявою: ОСОБА_1

до: ОСОБА_2

третя особа 1: Саксаганський районний відділ ДМС України в місті Кривий Ріг,

третя особа 2: ТОВ «Житлосервіс-КР»

про: визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 29.08.2017, в якій просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1; зобовязати Саксаганський районний відділ ДМС України в місті Кривий Ріг зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця поживання за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування предявлених вимог вказала, що на підставі ордеру на житлове приміщення №1950, виданого виконавчим комітетом Саксаганської ради народних депутатів 21.05.1986, квартира АДРЕСА_2 була видана їй на дошлюбне прізвище ОСОБА_3, та членам її сім'ї в кількості 4 чоловік: ОСОБА_4 чоловік, ОСОБА_5 донька, ОСОБА_6 донька, ОСОБА_7 донька. В зазначеній квартирі значиться зареєстрованим місце проживання її сина ОСОБА_2, який з 2011 року за вказаною адресою не проживає, місце його мешкання їй не відоме. Вказані обставини в їх сукупності, на її переконання, є свідченням втрати ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням, перешкод в користуванні яким йому ніхто не чинив. Оскільки реєстрація відповідача в житловому приміщенні обмежує її права як наймача та змушує нести додаткові витрати на оплату комунальних послуг за нього, за захистом своїх прав та інтересів позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017, яка набрала чинності 15.12.2017), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримуючи предявлені вимоги.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не зявився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав.

Представник третьої особи 1: Саксаганського районного відділу ДМС України в місті Кривий Ріг будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не зявився без повідомлення причин, письмових пояснень на позовну заяву не подав.

Представник третьої особи 2 :ТОВ «Житлосервіс-КР» в судове засідання не зявився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності та ухвалення рішення на розсуд суду.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також з метою дотримання розумних строків її розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності заперечень проти такого розгляду справи з боку сторін, що відповідає вимогам ст.279 ЦПК України.

Крім того, враховуючи належне повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзив,у суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі ордеру на житлове приміщення №1950 виданого виконавчим комітетом Саксаганської ради народних депутатів 21.05.1986, квартира АДРЕСА_2 видана ОСОБА_3 та членам її сім'ї в кількості 4 чоловік: ОСОБА_4 чоловік, ОСОБА_5 донка, ОСОБА_6 донька, ОСОБА_7 донька (а.с. 14).

20.07.1984 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІІ-КИ № 284818, виданого 20.07.1984, та після укладення якого їй присвоєно прізвище ОСОБА_4 (а.с. 9).

Відповідно до довідки КОМ ДІС «НОВА КОМ» №2 від 07.02.2017 та відповіді з адресно-довідкового підрозділу, з 06.03.2003 та по теперішній час за вказаною вище адресою значиться зареєстрованим місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12,17).

Крім того, як вказувала позивач, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії V-КИ № 255815, виданого 18.11.1985 (а.с.8), ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_1 Таким чином, визначаючи характер спірних правовідносин між сторонами, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вони склались між наймачем житла та членом його сімї, у звязку з чим регулюються ст.ст. 71, 72 ЖК Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З аналізу положень ст.ст.71, 72 ЖК Української РСР слідує, що позов про усунення порушень права, не повязаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є наймачем з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не повязаними з позбавленням володіння, порушується його право наймача чи законного володіння.

Як вказувала позивач, ОСОБА_2 в житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, не проживає тривалий час, оскільки залишив квартиру та його місце проживання їй не відоме.

Факт не проживання відповідача у спірній квартирі підтверджується Актом мешканців будинку №12 по провул. Бульварному, в м. Кривому Розі від 06.06.2017, відповідно до якого відповідач з 2011 року в квартирі № 56 вказаного будинку не мешкає (а.с. 13).

Так, судом встановлено, що відповідач по справі не мешкає в квартирі АДРЕСА_4, фактичне місце проживання останнього не відоме. Останній добровільно залишив дану квартиру та змінив місце мешкання.

Зазначені докази в розумінні ст.79 ЦПК України суд вважає достовірними, оскільки вони підтверджують дійсні обставини справи та доводи позивача стосовно відсутності відповідача ОСОБА_2 понад 6 місяців за місцем його реєстрації.

Оскільки відповідач не проживає в спірній квартирі з початку 2011 року, в той час як добровільно знятись з реєстраційного обліку не бажає, а його реєстрація створює позивачеві перешкоди в користуванні квартирою, обмежуючи майнові права ОСОБА_1, яка вимушена сплачувати за відповідача ОСОБА_2 додатково комунальні послуги, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість предявлених нею вимог в цій частині та необхідність їх задоволення із визнанням ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_5.

Суд не застосовує норми права, передбачені ст. 405, 406 ЦК України, на які посилалася позивач, оскільки вони регулюють правовідношення, які виникають між власником житла та членами його сімї. В той час, як правовідношення, які виникли між позивачем та відповідачем, є правовідношення між наймачем житла, а не власником такого житла, та членом його сімї.

За даних обставин суд приходить до переконання, що застосування позивачем положень ст. 405, 406 ЦК України ґрунтується на його субєктивному тлумаченні положень вказаних норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до п. 3.1. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України 22.11.2012 №1077 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2109/22421, - зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником; порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку. Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням та інше.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав додатково вирішувати питання про відміну реєстрації відповідача в спірній квартирі, оскільки уже на підставі визнання його таким, що втратив право на користування житлом він повинен бути знятим з реєстрації в житловому помешканні, що винаймає позивач.

За таких обставин, на основі повно і всебічно зясованих обставин, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 640 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Саксаганський районний відділ ДМС України в місті Кривий Ріг, ТОВ «Житлосервіс-КР», про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_6.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для предявлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» в частині стягнення судових витрат. Рішення є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21.12.2017.

Суддя Хомініч С.В.