Постанова № 71172504, 18.12.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/8179/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 грудня 2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Кожух О.А. та Мацунича М.В.,

при секретарі: Сочка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргоюпублічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 06 березня 2017 року під головуванням судді Леміша О.М. за заявою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про стягнення судових витрат,-

ВСТАНОВИЛА:

21.02.2017 р. представник ОСОБА_1 подав до суду повторну заяву про стягнення судових витрат.

Просив стягнути з ТОВ «Закарпатгаз Збут» на користь ОСОБА_2 витрати з оплати правової допомоги фахівця у галузі права в розмірі 1500 грн.

На обґрунтування зазначав, що Ужгородським міськрайонним судом розглядалася справа № 308/11595/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Закарпатгаз збут» про скасування судового наказу. 28.12.2016 р. указана позовна заява була задоволена. За надання у справі правової допомоги фахівця у галузі права він сплатив 1500 грн., що підтверджується договором № 1-р/16ц від 01.11.2016 р. і відповідною квитанцією до прибуткового касового ордеру. 10.11.2016 р. ним було подано заяву про стягнення судових витрат, однак судом така не розглянута і розподіл судових витрат під час винесення рішення не здійснено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 06 березня 2017 р. заяву задоволено: стягнуто з ТОВ «Закарпатгаз Збут» на користь ОСОБА_2 витрати з оплати правової допомоги фахівця в галузі права в розмірі 1500 грн.

У апеляційній скарзі ТОВ «Закарпатгаз Збут» просить скасувати цю ухвалу та постановити нову про відмову, а в задоволенні заяви. Доводить про порушення норм процесуального права. Указує, що відшкодування не може перевищувати граничного розміру, визначеного в законі, та має здійснюватися за правилами розподілу судових витрат. Натомість, у матеріалах справи відсутній розрахунок витрат на правову допомогу, що є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначає, що надана заявником у підтвердження доказів про оплату правової допомоги квитанція до прибуткового касового ордера не відповідає встановленим вимогам і не є належним доказом оплати послуг адвоката.

Суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості заяви.

Колегія суддів погоджується із цим висновком через його відповідність обставинам справи та нормам процесуального права.

Як установив суд першої інстанції, представник ОСОБА_2 звернувся у суд із заявою про скасування судового наказу, яка була задоволена, а судовий наказ від 12.08.2016 р. у справі № 308/8179/16-ц скасовано. При цьому інтереси ОСОБА_2 представляв адвокат ОСОБА_1 на підставі договору № 1-р/16ц про надання правової допомоги від 01.11.2016 р. (а.с.2, 5). Згідно з підписаним сторонами розрахунком правової допомоги така склала 1500 грн. за підготовку та подання процесуальних документів і представництво інтересів у суді (а.с.3). Факт оплати вказаної суми підтверджений квитанцією до прибуткового касового ордеру, форма якої передбачена Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (а.с.4).

За таких обставин доводи апеляційної скарги про відсутність розрахунку витрат на правову допомогу та неналежність указаної квитанції як доказу в підтвердження оплати послуг є безпідставними.

Згідно з положеннями ст.ст. 84, 88 ЦПК України (в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 діяв як представник відповідача як адвокат, а не як представник позивача, який має право на надання правової допомоги, та зареєстрований як фізична особа-підприємець із правом ведення юридичної діяльності, спростовується положеннями ст. 84 ЦПК України, яка охоплює адвокатів та інших фахівців у галузі права.

Тобто, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскарженої ухвали як суперечні обставинам справи, письмовим доказам і нормам процесуального права.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку та постановив законну ухвалу.

Керуючись ст.ст.374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» залишити без задоволення. 2.Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 06 березня 2017 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного суду. 4.Повний текст постанови складено 22 грудня 2017 р.

Судді: