Рішення № 71170300, 21.12.2017, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/645/17

Провадження № 2/222/279/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

cудді Доценко С.І.,

при секретарі Болбат Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що 19.03.2012 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним і Банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інші витрати. Позивач свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач погодився з умовами договору та зобовязався сплачувати кредит та погашати відсотки за користування кредитом щомісяця, але дану вимогу не виконав. Загальна заборгованість відповідача станом на 30.04.2017 року становить 41533,95 грн. та складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 1917,03 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 33426,09 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 3736,83 грн. та штрафів: фіксована частинав розмірі 500 грн. і процентна складовав розмірі 1954,00 грн., яку у добровільному порядку відповідачвідмовляється сплатити. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не зявився, але надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному роб язі, просить суд їх задовольнити та розглянути справу без його участі.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засіданні не зявився, однак надав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» визнає, однак враховуючи, що він зареєстрований та постійно проживає в зоні проведення АТО. Просить суд не стягувати з нього штрафи та пеню.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що на підставі заяви про отримання кредиту від 19.03.2012 року, ОСОБА_2 уклав з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір б/н від 19.03.2012 року, згідно якої відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитому розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним і Банком Договір, що підтверджується підписом відповідача в заяві. За «Умовами та правилами надання банківських послуг», погодженими сторонами, банк залишив за собою право за власним бажанням змінювати кредитний ліміт.

Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.03.2012 року ОСОБА_2 станом на 30.04.2017 року має заборгованість за кредитом в сумі 41533,95 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 1917,03 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 33426,09 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 3736,83 грн. та штрафів: фіксована частинав розмірі 500 грн. і процентна складовав розмірі 1954,00 грн.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК Українивстановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України.

Статтями 526 ЦК Українипередбачено, що зобовязання має бути виконано належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.ст. 530 ч.1 ЦК Українизазначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно дост. 610 ЦК Українивстановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобовязання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно дост.549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, відповідач взяв на себе зобовязання на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів банку», отримав кредитну картку та використовував, згідно умов договору, але не виконав свої зобовязання перед банком.

Суд вважає, що до правовідносин, що склались між сторонами необхідно також застосуватиЗакон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року з змінами та доповненнями від 12 лютого 2015 року.

Відповідно до преамбули Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

В пункті 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобовязаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік нанесених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно п.20 ч.1 цього Розпорядження Володарський район Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте, 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження №1053-р від 30 жовтня 2014 року.

Проте, згідно ст.1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно Наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 07 жовтня 2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, Нікольського (Володарського) району, Донецької області, тобто постійно проживає у зоні АТО, а тому на нього розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень визначено, що термін дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Даний Закон набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, опублікований 14 жовтня 2014 року в газеті «Голос України» № 197.

Аналізуючи вказаний Закон, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно в порушення вимог зазначеного Закону нараховані штрафи в сумі 500 грн. (фіксована частина) та 1954,00 грн. (процентна складова), а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Таким чином, враховуючи, що відповідачу ОСОБА_2 було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобовязань, але ж на вимоги Банку він не відреагував, а тому з нього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.03.2012 року, яка утворилась станом на 30.04.2017 року в розмірі 39079,95 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 1917,03 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 33426,09 грн. та комісії в сумі 3736,83 грн., задовольнивши вимоги позивача саме в цій частині.

Відповідност. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем при звернені до суду по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Однак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені на 94,10 %, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1505,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-80, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1, паспорт ВК № 701646), проживаючого: Донецька область, ні кольський район, с. Новогригорівка, вул. Набережна, буд. 18 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Приватбанк» (розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 19.03.2012 року, яка утворилась станом на 30.04.2017 року в сумі 39079 (тридцять девять тисяч сімдесят девять) гривень 95 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 1917 (одна тисяча сімнадцять) гривень 03 копійки, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 33426 (тридцять три тисячі чотириста двадцять шість) гривень 09 копійок, заборгованості за комісією в сумі 3736 (три тисячі сімсот тридцять шість) гривень 83 копійки та сплати судового збору в розмірі 1505 (одна тисяча пятсот пять) гривень 60 копійок, а всього 40585 (сорок тисяч пятсот вісімдесят пять) гривень 55 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя С.І. Доценко