Ухвала суду № 71169964, 12.12.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року м. Київ К/800/26432/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року

у справі №826/28283/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - ПАТ «Укрнафта»)

до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі - Міжрегіональне ГУ ДФС)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

ПАТ «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального ГУ ДФС від 02.10.2015 року №0000894102 та №0000904102.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення, яким повністю відмовити в позові.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ПАТ «Укрнафта» просить відмовити в задоволенні касаційної скарги відповідача, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 року залишити без змін.

З огляду на звернення позивача з клопотанням від 22.11.2017 року про прискорення розгляду касаційної скарги відповідача, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2017 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ «Укрнафта» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року (від 28.08.2015 року №9180370155), про що складено акт від 09.09.2015 року №936/28-10-41-20/00135390.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 та враховуючи п. 39 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в додатку 5 до даного уточнюючого розрахунку збільшено суму податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ «Котлас» всього на суму 576962156,15 грн.

В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган зазначив, що контрагент позивача (постачальник) ТОВ «Котлас» зареєстрував спірні податкові накладні (виписані в липні 2015 року) в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строків, визначених в п. 39 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого позивач, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, позбавлений права на віднесення сум ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту за липень 2015 року за відповідною уточнюючою податковою декларацією.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 09.09.2015 року прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- 0000894102, згідно з яким з збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 667075797,00 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 444717198,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 222358599,00 грн.;

- 0000904102, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість всього в сумі 132244958,00 грн., в т.ч. за липень 2015 в сумі 132244958,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.08.2015 року за № 9180370155 ПАТ «Укрнафта» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року, в якому товариство задекларувало (скоригувало шляхом збільшення) податковий кредит на суму 576962156,15 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Котлас» (код ЄДРПОУ 37298946) в період з 13.07.2015 року по 31.07.2015 року.

За наслідками проведеної камеральної перевірки (акт від 09.09.2015 року №936/28-10-41-20/00135390) відповідач зазначив, що надані ТОВ «Котлас» (код ЄДРПОУ 37298946) податкові накладні, виписані відповідними датами липня 2015 року, фактично зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у другій половині серпня 2015 року (у період з 20.08.2015 року по 26.08.2015 року), у зв'язку з чим такі накладні не можуть для ПАТ «Укрнафта» бути підставою для відображення податкового кредиту за липень 2015 року.

Відповідно до абз. 1 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 3 п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма закріплена в п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з яким податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної (абз. 4 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України платник податків може бути притягнутий до відповідальності контролюючим органом у випадку, якщо на момент його перевірки контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Аналіз наведених вище норм Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку, що право на податковий кредит виникає у платника податку у тому звітному періоді, в якому відбулася одна з зазначених у п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України подій, і таке право зберігається за платником податку протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, а віднесення, тобто відображення в податковому обліку суми сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту здійснюється на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, абз. 5 п. 198.6 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Судами також встановлено та вбачається з акта перевірки, що станом на дату проведення перевірки податкові накладні були зареєстровані ТОВ «Котлас» з порушенням строків, визначених в п. 39 п. підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого позивач, станом на дату подання уточнюючого розрахунку (28.08.2015 року), відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України був позбавлений права на віднесення сум податку на додану вартість по таким податковим накладним до податкового кредиту за липень 2015 року.

В той же час, порушення строків реєстрації ТОВ «Котлас» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних обумовлено неприйняттям податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з боку ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області з підстав виявлення помилок в наданих до реєстрації податкових накладних.

У зв'язку з чим, ТОВ «Котлас» звернулось до суду. Так, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року у справі № 825/3434/15-а, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 року (ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2017 року зазначені судові рішення залишено без змін), визнано протиправним неприйняття ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області податкових накладних ТОВ «Kотлас» та постановлено податкові накладні вважати зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано ТОВ «Котлас» для реєстрації, а саме: ПН №5, №11 від 13.07.2015 року - 31.07.2015 року; ПН від 14.07.2015 року №12 - №35 - 31.07.2015 року; ПН від 15.07.2015 року №36-№57 - 31.07.2015 року; ПН від 16.07.2015 року №58-№77 - 07.08.2015 року; ПН від 17.07.2015 року №78-№81 - 07.08.2015 року; ПН від 31.07.2015 року №230-№237 - 15.08.2015 року.

Наведене свідчить про те, що податкові накладні є зареєстрованими ТОВ «Колатс» в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням строків, визначених п. 39 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого на час вирішення даної справи судами позивач мав право на формування податкового кредиту по таким податковим накладним за звітний податковий період - липень 2015 року.

Крім того, факт повної сплати податку на додану вартість в ціні придбаних нафтопродуктів, а також реальність придбання таких нафтопродуктів податковим органом не заперечувалось.

Враховуючи викладене, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не наведено належних доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору Офісу великих платників податків ДФС ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2017 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 55, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на його процесуального правонаступника Офіс великих платників податків ДФС.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 14384850,39 грн. (чотирнадцять мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят грн. 39 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.О. Бухтіярова

____ Ю.І. Цвіркун