Постанова № 71169325, 14.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р. Справа№ 910/13024/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар: Іванов О.О.

за участю представників

позивача: Берестовенко О.М.;

відповідача: Вініченко М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна

енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі

відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна

електрична станція"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.10.2017

у справі №910/13024/17 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна

енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі

відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна

електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромеханіка

ЛТД"

про стягнення 39 304,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромеханіка ЛТД" (далі - відповідач) 39 304,80 грн. штрафу, нарахованого за неналежне виконання відповідачем умов укладеного з позивачем договору на постачання товару №53-123-01-17-03277 від 11.05.2017.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість вимог позивача, просив суд в позові відмовити. Зокрема, відповідач наголошував на тому, що ним не вчинялося жодних дій щодо відмови від виконання зобов'язань за укладеним з позивачем договором на постачання товару №53-123-01-17-03277 від 11.05.2017 чи одностороннього розірвання договору. Листом №786 від 19.06.2017 відповідач не відмовлявся від виконання зобов'язань за договором, як вказано у позовній заяві, а лише повідомив позивача про зупинку заводом - виробника (КТ "ЗВВА") виробництва з травня 2017 всієї продукції, в тому числі трансформаторів напруги ЗНОМП-40,5 УХЛ, Uh=35kB, 35000.v5, 100:v3, 100:3, та керуючись п.9.3 договору звернувся до позивача з пропозицією розглянути питання дострокового розірвання договору у зв'язку з вищевказаними обставинами, що не є односторонньою відмовою від виконання зобов'язань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/13024/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 129 Конституції України, ст. ст. 22, 32-34, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, що призвело до прийняття невірного по суті заявлених вимог рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2017, апеляційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді: Кропивна Л.В., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2017 (головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді: Кропивна Л.В., Зеленін В.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.11.2017.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/772/17 від 16.11.2017, у зв'язку із перебуванням головуючої судді (судді-доповідача) Дідиченко М.А. у відпустці, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13024/17, за результатами якого справу передано для здійснення апеляційного провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Ткаченко Б.О., Мартюк А.І. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/13024/17 від 16.11.2017).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Ткаченка Б.О., Мартюк А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2017.

11.12.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначав про необґрунтованість та непідтвердженість доводів скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.12.2017, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. у відпустці з 04.12.2017 по 17.12.2017, для розгляду справи №910/13024/17 було визначено наступний склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2017.

В судовому засіданні 14.12.2017 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/13024/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні 14.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

11.05.2017 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, було укладено договір на постачання товару №53-123-01-17-03277 (далі - Договір поставки) (том справи - 1, аркуші справи - 8-10).

За умовами Договору поставки (розділи 1, 2) постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти та сплатити товар категорії №31170000-8 по ДК 021:2015 - трансформатори (трансформатори) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1 (додаток до договору №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару не раніше 2016 року. Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов'язань відповідно до розділу 6 договору. Загальна вартість товару складає разом: 163 770,00 грн. без ПДВ, крім того, ПДВ 20% - 32 754,00 грн., всього 196 524,00 грн. За даним договором оплата товару відбувається протягом 45 днів після постачання товару згідно зі специфікацією №1 (додаток до договору №1) та виконання умов п.п.3.2, 5.1 договору.

Умови і терміни постачання товару погоджені сторонами у розділі 3 Договору поставки, відповідно до п.п.3.1-3.3 якого постачання здійснюється з 01.06.2017 по 30.06.2017 транспортом постачальника з обов'язковою присутністю представника, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010. Термін постачання може бути змінений за погодженням сторін, шляхом укладання додаткової угоди. З товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (оригінал в 3-х примірниках); податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця pdv1@atom.gov.ua та Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією Податкового кодексу України. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; паспорти (протоколи заводських випробувань) повинні містити: результати приймально-здавальних випробувань, гарантійні зобов'язання; документ, за яким виготовляються вимірювальні трансформатори напруги підписаний виробником; специфікація комплекту поставки вимірювальних трансформаторів напруги по найменуванням; копія декларації про відповідність, сертифікат затвердження типу, виданий організацією, уповноваженою на виконання цих робіт; свідоцтва про повірку, виданий організацією, уповноваженою на виконання цих робіт; габаритні та монтажні креслення; технічний опис та інструкція з експлуатації; документ виробника, який підтверджує якість продукції; настанова з ТотаР; настанова з експлуатації; декларація щодо патентної чистоти обладнання; декларація відповідності Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання; план якості; звіт про виконання проектно-конструкторської роботи, розрахунки за проектом та аналіз проекту. Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п.4.4 Договору поставки у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов'язань по договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 20 % суми договору.

В п.п.12.1, 12.2 Договору поставки передбачено, що останній вважається укладеним і набирає чинності з дати реєстрації в ДП "НАЕК "Енергоатом". Дія терміну договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.1 договору, та закінчується 31.12.2018.

Згідно з умовами п.9.3 Договору поставки дострокове розірвання договору може мати місце за узгодженням сторін, або на підставах, передбачених чинним законодавством, з відшкодуванням понесених збитків.

В Додатку №1 до Договору поставки викладено специфікацію, в якій вказано найменування, тип товару - трансформатор напруги ЗНОМП-40,5 УХЛ1, Uh=35kB, 35000.v5, 100:v3, 100:3; технічні характеристики, ГОСТ, ТУ, ДСТУ - ТТ.0.0009.0094 ТУ У 05755559.014-99; кількість - 3 шт.; ціна без ПДВ - 54 590,00 грн.; ціна з ПДВ - 196 524,00 грн.; виробник - КТ "ЗЗВА", Україна (том справи - 1, аркуш справи - 11).

З метою виконання умов Договору поставки відповідач звернувся до виробника товару Kомандитного товариства "ЗЗВА" з пропозицією укласти договір на виготовлення вищевказаних трансформаторів.

Листом №2/37-99 від 16.06.2017 Kомандитне товариство "ЗЗВА" повідомило відповідача про те, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, невиплатою заробітної плати, наявністю великої кількості судових справ та виконавчих проваджень по яких здійснюються заходи стягнення, KT "ЗВВА" з травня 2017 повністю припинило виробництво всієї продукції, в тому числі і трансформаторів напруги ЗНОМП-40,5 УХЛ, Uh=35kB, 35000.v5, 100:v3, 100:3 на невизначений термін. В наявності у КТ "ЗВВА" відсутні вироблені трансформатори напруги ЗНОМП-40,5 УХЛ, Uh=35kB, 35000.v5, 100:v3, 100:3, в тому числі вироблених не раніше 2016 (том справи - 1, аркуш справи - 49).

Відповідач направив позивачу лист №786 від 19.06.2017 (том справи - 1, аркуш справи - 17), в якому повідомив про обставини, викладені в листі Kомандитного товариства "ЗЗВА" №2/37-99 від 16.06.2017, та враховуючи те, що Договором поставки передбачено постачання товару чітко визначеного виробника - КТ "ЗВВА", керуючись п.9.3 Договору, запропонував позивачу розглянути питання дострокового розірвання Договору поставки без застосування штрафних санкцій.

Відповіді від позивача на адресу відповідача не надійшло.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що за умовами п.3.1 Договору поставки відповідач повинен був здійснити поставку товару у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, але листом №786 від 19.06.2017 відповідач відмовився виконати вказане зобов'язання, у зв'язку із чим у позивача виникло право на нарахування відповідачу штрафу на підставі п.4.4 Договору поставки, який за розрахунком позивача становить 39 304,80 грн.

Місцевий господарський суд в позові відмовив повністю, визнавши вимоги позивача нормативно необґрунтованими та документально непідтвердженими.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають як фактичним обставинам справи, так і вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

В ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як уже зазначалося вище, предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання умов Договору поставки, а саме не здійснення поставки товару у обумовлені сторонами порядку і строки.

В процесі судового розгляду було встановлено, що за умовами Договору поставки (п.3.1) відповідач повинен був здійснити поставку товару позивачу у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 включно. Однак поставка здійснена не була, що не заперечується сторонами.

Згідно з наданими до матеріалів справи поясненнями та доказами, відповідач не зміг виконати свої зобов'язання перед позивачем за Договором поставки, у зв'язку з припиненням виробництва товару (трансформаторів напруги ЗНОМП-40,5 УХЛ, Uh=35kB, 35000.v5, 100:v3, 100:3) Kомандитним товариством "ЗВВА" - виробником, визначеним сторонами у специфікації №1 до Договору поставки (Додаток №1 до договору).

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, чинне законодавство визначає такі істотні умови договору поставки, як предмет поставки (товар), строк поставки, кількість і ціна товару.

З матеріалів справи вбачається, що сторони в Договорі поставки погодили предмет поставки - трансформатори напруги ЗНОМП-40,5 УХЛ1, Uh=35kB, 35000.v5, 100:v3, 100:3, виробником яких є Командитне товариство "ЗЗВА".

Судом було встановлено, що виконання укладеного між сторонами Договору поставки відповідачем без порушення його умов було неможливим, у зв'язку із припиненням виробництва товару, який підлягав поставці, а саме: трансформаторів напруги ЗНОМП-40,5 УХЛ, Uh=35kB, 35000.v5, 100:v3, 100:3 Kомандитним товариством "ЗВВА". Відповідач намагався організувати постачання товару, але у зв'язку із припиненням виробництва трансформаторів напруги ЗНОМП-40,5 УХЛ, Uh=35kB, 35000.v5, 100:v3, 100:3 Kомандитним товариством "ЗВВА" на невизначений строк та відсутністю вже виготовлених трансформаторів напруги, які б відповідали вимогам, вказаним у специфікації до Договору поставки. Саме з урахуванням вказаних обставин відповідач звернувся до позивача з листом №786 від 19.06.2017, в якому повідомив про невиконання зобов'язань з поставки товару внаслідок припинення виробництва на Kомандитному товаристві "ЗВВА" та запропонував лише розглянути можливість дострокового розірвання Договору поставки без застосування штрафних санкцій.

Тобто, в даному випадку відповідач не відмовлявся від виконання своїх зобов'язань за Договором поставки, а повідомив про обставини, які унеможливлюють вчасне їх виконання, а також звернувся до позивача з пропозицією розірвати Договір поставки, що також не може трактуватися як відмова від виконання зобов'язання з поставки товару.

В ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність вини відповідача в порушенні зобов'язання з поставки трансформаторів за укладеним з позивачем Договором поставки, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що відповідач відмовився від виконання зобов'язань за вказаним Договором.

Як уже зазначалося вище, позивач просив суд стягнути з відповідача 39 304,80 грн. штрафу, нарахованого на підставі п.4.4 Договору поставки, яким передбачено, що у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов'язань по договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 20 % суми договору.

Оскільки за результатами судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи позивача про односторонню відмову відповідача від виконання зобов'язань за Договором поставки, натомість невиконання цих зобов'язань сталося не з вини відповідача, передумови для застосування до відповідача штрафних санкцій, визначених п.4.4 Договору поставки відсутні.

З урахуванням вищевикладених обставин справи у їх сукупності, наданих сторонами пояснень та доказів, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог та на спростування висновків місцевого господарського суду.

Доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було надано належну оцінку поданим доказам, у повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування рішення відсутні і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/13024/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/13024/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13024/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законодавством порядку і строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова