Ухвала суду № 71167735, 21.12.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

21 грудня 2017 року Справа № 913/982/17

Провадження №19/913/982/17

Суддя Косенко Т.В., розглянувши заяву №825/9.1-22/17/2 від 14.12.17 Міністерства юстиції України про забезпечення позову

Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001)

до Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (вул. Свердлова, 371, офіс 1 – А, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113)

про стягнення 705633875 грн 87 коп.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» про стягнення збитків, завданих Державному бюджету України, в сумі 705633875 грн 87 коп.

Разом з позовною заявою позивачем до суду подано заяву №825/9.1-22/17/2 від 14.12.17 про забезпечення позову, в якій він просить:

- накласти арешт на грошові суми (кошти), що знаходяться на банківських рахунках Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» код ЄДРПОУ 32292929, виявлених державним виконавцем під час виконання відповідної ухвали господарського суду в межах ціни позову у розмірі 705633875 грн 87 коп.;

- накласти арешт на рухоме майно Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» код ЄДРПОУ 32292929 в межах ціни позову у розмірі 705633875 грн 87 коп.;

- накласти арешт на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» код ЄДРПОУ 32292929 в межах ціни позову у розмірі 705633875 грн 87 коп.

Заява обґрунтована тим, що у разі задоволення позовних вимог, виконання рішення суду може стати неможливим, оскільки відповідач може здійснити продаж належного йому майна, а також вжити заходів для виведення наявних грошових активів з метою уникнення виконання зобов’язання за рішенням суду. Крім того, на думку позивача, є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, що значним чином ускладнить або унеможливить виконання рішення господарського суду у цій справі, у разі задоволення позовних вимог Міністерства юстиції України.

03.10.17 Верховною радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-19, який набрав чинності 15.12.17.

Частиною 11 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що з заявою про забезпечення позову позивач звернувся до Господарського суду Луганської області 14.12.17, що підтверджується відбитком пошти на поштовому конверті.

Враховуючи вищенаведене, суд оцінює зазначену заяву за правилами, передбаченими ст.66 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на момент звернення з відповідною заявою – 14.12.17), а розгляд здійснює за правилами, що діють після набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України (у редакції Закону України N2147-19 від 03.10.17).

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В порушення вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до заяви не надано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин.

Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб’єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Арешт може бути накладений лише на індивідуально визначене майно.

Позивачем в заяві взагалі не зазначено на яке саме рухоме та нерухоме майно слід накласти арешт.

З огляду на вищевикладене, Господарський суд Луганської області відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не надано жодного доказу наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування зазначених заходів до забезпечення позову; не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовки дій до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; не надано доказів співвідношення прав (інтересів), про захист яких він просить, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту; заявляючи вимогу про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача, позивачем не зазначено яке саме майно підлягає арешту та його ознак, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, не зазначено його місця знаходження та не надано доказів стосовно належності цього майна відповідачу.

Крім того, можна припустити, що задоволення поданої заяви у повному обсязі може призвести до повного припинення господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Судом звертається увага на те, що Міністерство юстиції України не позбавлено права звернутися повторно з відповідною заявою з виконанням усіх вимог, передбачених чинним законодавством.

Керуючись ст.ст.136-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви №825/9.1-22/17/2 від 14.12.17 Міністерства юстиції України про забезпечення позову №825/9.1-22/17 від 14.12.17 про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" (заява №23465/03) – відмовити.

Ухвала набрала законної сили 21.12.17 та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до положень пп.17.5 п.17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т.В. Косенко