Ухвала суду № 71167586, 14.12.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" грудня 2017 р. Справа № 911/3321/17

за позовом Фермерського Господарства «НАША РОДИНА»

до Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області

про визнання протиправними дії та недійсним договір оренди

Суддя Антонова В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 21.04.2017);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №319 від 13.09.2017).

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3321/17 за позовом Фермерського Господарства «НАША РОДИНА» (далі – позивач) до Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області (далі – відповідач) про визнання протиправними дії та недійсним договір оренди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2017 порушено провадження по справі №911/3321/17 та призначено її до розгляду на 14.12.2017.

В судове засідання 14.12.2017 представники сторін по справі з’явились.

Суд, розглянувши заяву позивача б/н від 23.10.2017 (вх. №159/17) про забезпечення позову дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-які дії по використанню (обробітку) земельної ділянки з цільовим призначенням – землі сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Лука Таращанського району Київської області, загальною площею 70,5024 га, кадастровий номер 32244840001:01:009:0127.

Згідно з ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У відповідності до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову»).

Позивач свою заяву про забезпечення позову належним чином не обґрунтував та не надав доказів того, що дії учасників процесу щодо спірної земельної ділянки можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв’язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява Фермерського Господарства «НАША РОДИНА» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 66, 86 ГПК України, господарський суд,-

ухвалив:

Відмовити Фермерського Господарства «НАША РОДИНА» в задоволенні заяви б/н від 23.10.2017 (вх. №159/17) про забезпечення позову.

Суддя В.М. Антонова