Рішення № 71167329, 27.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017Справа №910/17173/17Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом дочірнього підприємства іноземного інвестора "Фірма "Інва - К"

до комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії комунального підприємства "Київпастранс" "Автобусний парк № 2"

про стягнення 117 470,20 грн.

Представники сторін:

від позивача: Луньов С.В. - представник за довіреністю № 18092017-01 від 18.07.2017 р.;

Солодкий В.М. - директор;

від відповідача:Скоробагатько Д.П.- представник за довіреністю № 06-5/478 від 05.10.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги дочірнього підприємства іноземного інвестора "Фірма "Інва - К" до комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії комунального підприємства "Київпастранс" "Автобусний парк № 2" про стягнення 117 470,20 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.01.2006 року між ним та відповідачем укладено договір постачання №005.

Станом на 31.12.2016 року невиконане грошове зобов'язання покупця перед постачальником становило 100 426,43 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 100 426,43 грн., 3% річних в розмірі 2 788,00 грн. та індекс інфляції в розмірі 14 255,77 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.10.2017 р.

27.10.2017 р. до канцелярії суду сторони подали документи, на виконанням вимог ухвали суду від 04.10.2017 р.

В судовому засіданні 30.10.2017 року оголошено перерву до 27.11.2017 року.

В судовому засіданні 27.11.2017 року представник відповідача подав пояснення по справі.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представники відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.01.2006 року між дочірнім підприємством іноземного інвестора «Фірмв «Інва-К» (постачальник) та автобусним парком №2 комунального підприємства «Київпастранс» (покупець) укладено договір №005 поставки товару.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити автозапчастини в асортименті (надалі іменується товар) відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.7.1 договору, договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2010 року.

Пунктом 7.9 договору передбачено, що після закінчення терміну дії (п.п.7.1 п.7 даного договору), договір вважається автоматично пролонгованим, якщо жодна із сторін не прислала письмового повідомлення про його припинення.

Відповідно до п.4.4 договору, вартість поставок за цим договором складає 1 000 000,00 грн.

Номенклатура, асортимент та кількість товару вказана у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що додаються на кожну партію відпущеного товару (п.2.1 договору).

Ціна товару та загальна вартість встановлюється у рахунках та видаткових накладних, що додаються до даного договору (п.4.1 договору).

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Як зазначено позивачем, станом на 31 грудня 2016 року невиконане грошове зобов'язання покупця перед постачальником по договору №005 від 02.01.2006 року становить 100 426,43 грн., що підтверджується актом звірки стану взаємних розрахунків між ДПП «Інва-К» та КП «Київпастранс» в особі філії №2:

На підтвердження факту поставки позивачем надано видаткові накладні та рахунки-фактури, а саме:

- №090904 від 09.09.2016 року на суму 14 929,68 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №090904 від 09.09.16), рахунок-фактура №090904 від 09.09.2016 року на суму 14 929,68 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №230902 від 23.09.2016 року на суму 8 036,88 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №220902 від 22.09.16), рахунок-фактура №220902 від 22.09.2016 року на суму 8 036,68 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №270907 від 27.09.2016 року на суму 10 320,00 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №270907 від 27.09.16), рахунок-фактура №270907 від 27.09.2016 року на суму 10 320,00 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №051005 від 05.10.2016 року на суму 7 594,44 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №051005 від 05.10.16), рахунок-фактура №051005 від 05.10.2016 року на суму 7 594,44 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №111003 від 11.10.2016 року на суму 10 103,70 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №111003 від 11.10.16), рахунок-фактура №111003 від 11.10.2016 року на суму 10 103,70 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №111004 від 11.10.2016 року на суму 10 750,50 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №111004 від 11.10.16), рахунок-фактура №111004 від 11.10.2016 року на суму 10 750,50 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №181002 від 18.10.2016 року на суму 8 509,44 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №181002 від 18.10.16), рахунок-фактура №181002 від 18.10.2016 року на суму 8 509,44 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №191002 від 19.10.2016 року на суму 11 230,32 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №191002 від 19.10.16), рахунок-фактура №191002 від 19.10.2016 року на суму 11 230,32 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №201002 від 20.10.2016 року на суму 6 274,92 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №201002 від 20.10.16), рахунок-фактура №201002 від 20.10.2016 року на суму 6 274,92 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №211002 від 21.10.2016 року на суму 3 185,64 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №211002 від 21.10.16), рахунок-фактура №211002 від 21.10.2016 року на суму 3 185,64 грн. ( замовлення: договір поставки №005 від 02.01.2006р.),

- №241002 від 24.10.2016 року на суму 1 787,52 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №241001 від 24.10.16), рахунок-фактура №241001 від 24.10.2016 року на суму 1 787,52 грн. ( замовлення: договір поставки №52.15-1114/007 від 02.01.2006р.),

- рахунок-фактура №241002 від 24.10.2016 року на суму 3 206,40 грн. ( замовлення: договір поставки №52.15-1114/007 від 02.01.2006р.),

- №271001 від 27.10.2016 року на суму 3 291,42 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №271001 від 27.10.16), рахунок-фактура №271001 від 27.10.2016 року на суму 3 291,42грн. ( замовлення: договір поставки №52.15-1114/007 від 02.01.2006р.),

- №281003 від 28.10.2016 року на суму 2 835,60 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №281003 від 28.10.16), рахунок-фактура №281003 від 28.10.2016 року на суму 2 835,60 грн. ( замовлення: без замовлення),

- №071104 від 07.11.2016 року на суму 10 674,36 грн. (умова продажу: безготівковий розрахунок, замовлення: рахунок-фактура №071105 від 07.11.16), рахунок-фактура №071105 від 07.11.2016 року на суму 10 674,36 грн. ( замовлення: договір поставки №52.15-1114/007 від 02.01.2006р.).

Дослідивши вищезазначені видаткові накладні та рахунки-фактури надані позивачем, суд зазначає.

Докази поставки по видатковим накладним: №241002 від 24.10.2016 року на суму 1 787,52 грн., №271001 від 27.10.2016 року на суму 3 291,42 грн., №071104 від 07.11.2016 року на суму 10 674,36 грн. (рахунки-фактури: №241001 від 24.10.2016 року на суму 1 787,52 грн., №271001 від 27.10.16), рахунок-фактура №271001 від 27.10.2016 року на суму 3 291,42грн., №071105 від 07.11.2016 року на суму 10 674,36 грн.) не приймаються судом як належний доказ поставки позивачем відповідачу товару по договору №005 поставки товару від 02.01.2006 року, оскільки в них міститься посилання на договір поставки №52.15-1114/007 від 02.01.2006р., який не є предметом розгляду даної справи.

Також, судом не приймається як належні докази поставки по договору №005 поставки товару від 02.01.2006 року:

- рахунок-фактура №241002 від 24.10.2016 року на суму 3 206,40 грн., яким підтверджує пропозицію придбання товару, але не містить факту отримання товару та містить також посилання на договір поставки №52.15-1114/007 від 02.01.2006р.

- видаткова накладна №281003 від 28.10.2016 року на суму 2 835,60 грн. та рахунок-фактура №281003 від 28.10.2016 року на суму 2 835,60 грн. в яких міститься посилання на те, що поставка здійснюється без замовлення та відсутнє посилання на договір №005 поставки товару від 02.01.2006 року.

Таким чином з наданих позивачем первинних документів вбачається, що ним на виконання умов договору №005 поставки товару від 02.01.2006 року поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 90 935,32 грн.

На підтвердження факту часткової оплати по договору позивачем надано:

- платіжне доручення №2759 від 05.08.2015 року на суму 7 560,00 грн. з призначенням платежу: опл не підляг.проц.закуп.зг. Закону за рем.к-т рах №100602 від 10.07.15 дог. 005 від 02.01.06р.;

- банківська виписка за 06.08.2015р. на суму 7 560,00 грн. з призначенням платежу: опл не підляг.проц.закуп.зг. Закону за рем.к-т рах №100602 від 10.07.15 дог. 005 від 02.01.06р.;

- платіжне доручення №2АП01533/1 від 03.08.2016 року на суму 3 301,20 грн. з призначенням платежу: опл за вал первинний з-но дог. №52.15-527/005 від 02.01.2006р рах. №020801 від 02.08.16;

- банківська виписка за 05.08.2015р. на суму 3 301,20 грн. з призначенням платежу: опл за вал первинний з-но дог. №52.15-527/005 від 02.01.2006р рах. №020801 від 02.08.16;

- платіжне доручення №1452 від 05.08.2016 року на суму 3 752,64 грн. з призначенням платежу: опл не підляг.проц.закуп.зг. Закону за водяний насос рах. №160801 від 16.08.2013р., дог. №005 від 02.01.2006;

- банківська виписка за 07.08.2014р. на суму 3 752,64 грн. з призначенням платежу: оплата не підляг.проц.закуп.зг. Закону за водяний насос рах №160801 від 16.08.13 дог. 005 від 02.01.06р.

Вищезазначені докази оплати не приймаються судом до уваги, оскільки вони підтверджують факт оплати за період, який не є предметом розгляду у даній справі.

Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунки за товар, що постачається, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальником включно з ПДВ в строк, вказаний в рахунку-фактурі, що видається постачальником покупцю на кожну партію поставленого товару. В разі відсутності в рахунку-фактурі строку оплати, оплата здійснюється в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання товару покупцем. Підтвердженням дати отримання товару покупцем є видаткова накладна на дану партію товару, яка є невід'ємною частиною договору.

Так, в рахунок-фактура №090904 від 09.09.2016 року на суму 14 929,68 грн. - дійсний до сплати до 10.09.2016 року;

- рахунок-фактура №220902 від 22.09.2016 року на суму 8 036,68 грн. - дійсний до сплати до 22.09.2016 року;

- рахунок-фактура №270907 від 27.09.2016 року на суму 10 320,00 грн. - дійсний до сплати до 27.09.2016 року;

- рахунок-фактура №051005 від 05.10.2016 року на суму 7 594,44 грн. - дійсний до сплати до 05.10.2016 року;

- рахунок-фактура №111003 від 11.10.2016 року на суму 10 103,70 грн. - дійсний до сплати до 11.10.2016 року;

- рахунок-фактура №111004 від 11.10.2016 року на суму 10 750,50 грн. - дійсний до сплати до 11.10.2016 року;

- рахунок-фактура №181002 від 18.10.2016 року на суму 8 509,44 грн. - дійсний до сплати до 17.10.2016 року;

- рахунок-фактура №191002 від 19.10.2016 року на суму 11 230,32 грн. - дійсний до сплати до 21.10.2016 року;

- рахунок-фактура №201002 від 20.10.2016 року на суму 6 274,92 грн. - дійсний до сплати до 20.10.2016 року;

- рахунок-фактура №211002 від 21.10.2016 року на суму 3 185,64 грн. - дійсний до сплати до 21.10.2016 року.

Будь-яких доказів оплати по наявним в матеріалах справи первинним документам матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуюче вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №005 поставки товару від 02.01.2006 року підлягають частковому задоволенню в розмірі 90 935,32 грн.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 9 491,11 грн. відмовити.

У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача станом на 18.09.2017 року три проценти річних в розмірі 2 788,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 255,77 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів14 929,68, проте позивач нараховує з 2625.2911.09.2016 - 18.09.20173733 %80.488036.88 23.10.2016 - 18.09.2017 Прострочення з 23.09.2016, проте в розрахунку позивач нараховує з 23.10.20163313 %218.6510320.0028.09.2016 - 18.09.20173563 %301.977594.4406.10.2016 - 18.09.20173483 %217.2210103.7012.10.2016 - 18.09.20173423 %284.0110750.5012.10.2016 - 18.09.20173423 %302.198509.4418.10.2016 - 18.09.20173363 %235.0011230.3222.10.2016 - 18.09.20173323 %306.456274.9221.10.2016 - 18.09.20173333 %171.743185.6422.10.2016 - 18.09.20173323 %86.93За перерахунком суду три проценти річних становить 2 204,64 грн. та підлягають задоволенню.

В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 583,36 грн. відмовити.

Розрахунок індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції11.09.2016 - 18.09.20172625.291.185485.033110.3223.10.2016 - 18.09.2017 Прострочення з 23.09.2016, проте в розрахунку позивач нараховує з 23.10.20168036.881.1321061.729098.6028.09.2016 - 18.09.201710320.001.1641690.4612010.4606.10.2016 - 18.09.20177594.441.1641244.008838.4412.10.2016 - 18.09.201710103.701.1641655.0311758.7312.10.2016 - 18.09.201710750.501.1641760.9812511.4818.10.2016 - 18.09.20178509.441.1321124.149633.5822.10.2016 - 18.09.201711230.321.1321483.5912713.9121.10.2016 - 18.09.20176274.921.132828.957103.8722.10.2016 - 18.09.20173185.641.132420.843606.48За перерахунком суду індекс інфляції становить 11 754,74 грн. та підлягають задоволенню.

В частині стягнення індексу інфляції в розмірі 2 501,03 грн. відмовити.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії комунального підприємства "Київпастранс" "Автобусний парк № 2" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, будинок 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь дочірнього підприємства іноземного інвестора "Фірма "Інва - К" (04073, м. Київ, прос. Московський (Степана Бандери), 20-А, корпус 20, код ЄДРПОУ 23732409) основний борг в розмірі 90 935 (дев'яносто тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 32 коп., три проценти річних в розмірі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 64 коп., індекс інфляції в розмірі 11 754 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 74 коп. та судовий збір в розмірі 1 573 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн. 34 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 20.12.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий