Рішення № 71167077, 14.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/18071/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті"

до 1) Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби

2) Приватного підприємства "Київська оціночна група"

третя особа, без заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2

про визнання недійсним договору

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Руденко А.О.

від відповідача 1: Бігдан А.В.

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби (відповідач 1), Приватного підприємства "Київська оціночна група" (відповідач 2) про визнання недійсним договору на проведення оцінки майна арештованого у виконавчому провадженні №50162314 укладеного між Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Приватним підприємством "Київська оціночна група" з моменту його укладення.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що спірний договір укладений з порушенням ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 203 ЦК України, оскільки порушує приписи ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. ст. ст. 10, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; укладений без згоди власника майна, а ТОВ "Аверс-Сіті" не був замовником та стороною договору на проведення оцінки майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18071/17 та призначено її до розгляду на 14.11.2017.

Відповідно до п. 7 ст. 81-1 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи те, що від позивача 14.11.2017 надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, при подальшому розгляді справи № 910/18071/17 буде здійснюватись фіксування судового процесу.

В судовому засіданні 14.11.2017 суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 розгляд справи №910/18071/17 відкладено на 07.12.2017.

15.11.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 14.11.2017.

30.11.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження та клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

04.12.2017 через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу як третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 залучено до участі у справі № 910/18071/17 третю особу без заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, розгляд справи № 910/18071/17 відкладено на 14.12.2017.

13.12.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли докази направлення позову на адресу третьої особи.

14.12.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла заява про припинення провадження у справі.

В судове засідання 14.12.2017 з'явились представники позивача, відповідача 1 та третьої особи.

Представник відповідача 2 в судове засідання 14.12.2017 не з'явився, відзиву на позовну заяву і витребуваних судом документів не подав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач 2 був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду ухвалою суду від 07.12.2017.

В судовому засіданні 14.12.2017 суд, розглянувши заяву третьої особи про припинення провадження у справі, відмовив у її задоволенні, з огляду на наступне.

У своїй заяві про припинення провадження у справі, третя особа зазначає, що заявлений позивачем позов по своїй суті є скаргою на дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 22.01.2016 Ірпінського міського суду Київської області по справі №367/7827/14-ц, а тому не може бути розглянутий в господарському суді.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору на проведення оцінки майна арештованого у виконавчому провадженні №50162314 з підстав невідповідності останнього нормам законодавства та порушенням ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 203 ЦК України, то підстави для припинення провадження у даній справі відсутні.

Представник позивача надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 1 письмового відзиву на позов не надав, проти позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи зазначив про необхідність припинення провадження у справі.

В судовому засіданні 14.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим Валентином Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50162314 щодо боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" (позивача у справі) з примусового виконання виконавчого листа №367/7827/14-ц від 22.01.2016, виданого Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" на користь ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 15583877,82 грн.

08.09.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. винесено постанову про призначення експерта.

Як вказано у даній постанові, згідно із Актами опису и арешту майна № 1 від 28.07.2016, № 2 від 28.07.2016, від 18.08.2016 та від 19.08.2016 було описано та арештовано майно боржника, а саме: квартира АДРЕСА_1Постановою від 08.09.2016 призначено експерта - Приватне підприємство "Київська оціночна група" в особі Іщенка Олега Сергійовича, сертифікат 17100/14 виданий Фондом державного майна України 23.10.2014, строк дії до 23.10.2017.

Позивач обґрунтовуючи заявлений позов посилається на те, що спірний договір укладений з порушенням ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 203 ЦК України, оскільки порушує приписи ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. ст. ст. 10, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; укладений без згоди власника майна, а ТОВ "Аверс-Сіті" не був замовником та стороною договору на проведення оцінки майна.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним договору на проведення оцінки майна арештованого у виконавчому провадженні №50162314, укладеного між Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Приватним підприємством "Київська оціночна група" з моменту його укладення.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 2658-III від 12.07.2001, оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Відповідно до ч. 1,ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (чинного на час прийняття постанови про призначення експерта) учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (ч. 1). Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі (2.). Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення (ч. 6.).

Відповідно до п. 2.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5 (у чинній редакції на час призначення експерта), для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

Згідно із ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

З аналізу норм Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про виконавче провадження" та положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, можна прийти до висновку, що господарський договір не являється єдиною правовою підставою для здійснення суб'єктом оціночної діяльності оплатних дій, спрямованих на оцінку майна та майнових прав.

Оцінка майна проводиться і у інших випадках, встановлених законодавством України, що передбачено ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".

Зі змісту ст. 10, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" випливає, що відносини із суб'єктом оціночної діяльності можуть бути побудовані на підставі договору, який визначає права і зобов'язання його сторін. Наявність такого договору є обов'язковою умовою, коли між суб'єктами права мають виникнути майново-господарські відносини.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Частиною 1 статті 176 Господарського кодексу України передбачено, що організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У даному випадку, підставою для проведення оцінки арештованого майна позивача є не господарський договір, а постанова державного виконавця, відповідно до ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин між відповідачами відсутні майново-господарські зобов'язання, які виникають на підставі господарських договорів.

Наявність господарського договору на проведення оцінки майна арештованого у виконавчому провадженні №50162314, укладеного між Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Приватним підприємством "Київська оціночна група", позивачем не доведено, як і не надано самого договору.

Укладення такого договору спростовується встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на те, що правовою підставою для здійснення оцінки арештованого майна є постанова державного виконавця, то посилання позивача на те, що ТОВ "Аверс-Сіті" мав виступати замовником оцінки і доводи про необхідність згоди власника майна та проведення конкурсу визнаються судом необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Оскільки, між відповідачами відсутні майново-господарські зобов'язання, які виникають на підставі господарських договорів, проведення оцінки арештованого майна позивача здійснюється у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження" та підставою для проведення оцінки є постанова державного виконавця, то суд прийшов до висновку, про безпідставність обставин, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, обставини наведені позивачем в підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого позивачем позову.

Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті".

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір, відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2017.

Суддя С.О. Турчин