Рішення № 71167074, 13.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017Справа №910/17536/17

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕЙЕМДЖИ Груп"доМоторного (транспортного) страхового бюро Українипростягнення 633 622, 07 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Бородін Ю.В. - представник за довіреністю;від відповідача:Давиденко Н.О. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЕЙЕМДЖИ Груп" (далі - позивач, ПрАТ "СК "ЕЙЕМДЖИ Груп") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач, МТСБУ) про стягнення 554 330, 56 грн. як повернення гарантійного внесків, сплачених страхових резервних фондів МТСБУ, а також 16 592, 33 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено обов'язок повернути позивачеві другу частину базового гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих МТСБУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/17536/17 та призначено до розгляду в судовому засіданні 17.11.2017 року.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, незалежно від заперечень відповідача.

Представник відповідача позов визнавав частково, по викладеним у відзиві доводам.

Під час слухання справи між сторонами виникло спірне питання щодо зарахування суми гарантійного внеску в розмірі 136 980, 11 грн., у зв'язку з чим за згодою сторін, судом призначено проведення між сторонами звірки розрахунків по спірній сумі гарантійного внеску.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, відклавши розгляд справи на 08.12.2017 року.

Через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у яких просить:

- стягнути суму в розмірі 617 030, 56 грн. як повернення гарантійних внесків, сплачених страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, а в іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

Безпосередньо у судовому засіданні 08.12.2017 року представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та надав пояснення по справі, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду даного спору додатково на 15 днів.

Представник відповідача позов визнавав частково, надав письмові пояснення по справі щодо порядку проведення нарахування МТСБУ частки витрат, які проводились на рахунок коштів, що обліковувались за ПрАТ "СК "ЕйЕмДжи Груп" по виплатам за страховими випадками страхових компаній визнаними банкротами.

Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовому клопотанні, прийняте господарським судом, тоді новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 633 622, 89 грн.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та оголосив перерву у судовому засіданні до 13.12.2017 року.

12.12.2017 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про виправлення описки в клопотанні про збільшення позовних вимог та вважати вірною суму основного боргу - 617 029, 74 грн. Тоді ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 633 622, 07 грн.

Крім того, як на підставу збільшення позовних вимог позивач посилався на лист МТСБУ № 5-40/363/12 від 20.12.2013 року, проте, після дослідження додатків до заяви про збільшення розміру позовних вимог судом було встановлено, що вказаний лист відсутній у додатку № 1, про що було складено відповідний Акт.

У судовому засіданні 13.12.2017 року оголошувалась перерва на 20 хв. для надання позивачем відповідного листа.

Однак, після закінчення перерви представник позивача повідомив суд про відсутність у нього листа.

Представник відповідача позов визнавав частково, надав пояснення по суті спору.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.12.2017 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2010 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" на підставі рішення Загальних зборів членів моторного (транспортного) страхового бюро України про прийом страховика в члени МТСБУ набуло статусу асоційованого члена Моторного (транспортного) бюро України (пункт 3.2. Положення про членства в Моторному (транспортному) страховому бюро України).

28.12.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" (страховиком) та Моторним ( транспортним ) страховим бюро України був укладений договір про співпрацю № 145 у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами.

Предметом цього договору, є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування ( п. 1.1 договору ).

За даним договором серед обов'язків страховика передбачено, зокрема, обов'язок сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ; своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро; надавати Бюро звіти за формами та у строки, що затверджені Президією Бюро; сформувати в фонді захисту потерпілих гарантійний внесок, поповнювати гарантійний внесок у фонді захисту потерпілих у випадках та на умовах, встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положенням про цей фонд, іншими внутрішніми документами чи рішеннями органів управління Бюро, прийнятими у межах їх повноважень, тощо ( п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.7, 2.1.12, 2.1.15 договору ).

Зобов'язання Бюро за п.2.2.8 договору становлять, зокрема, повернення на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих, гарантійного внеску, сформованого страховиком у цьому фонді.

Відповідно до п. 11.1 договору № 0145 від 28.12.2012 р. він вступає в силу з дати його підписання сторонами, скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

У відповідності до п.п. 4.5. та 4.6. Положення про членство в Моторному (транспортному) страховому бюро України 23 січня 2014 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" припинило членство в МТСБУ (Повідомлення про втрату статусу асоційованого члена МТСБУ).

Як вбачається із доводів позивача, протягом перебування асоційованим членом Бюро Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" в порядку, встановленому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-ІV та доповненнями (далі також - Закон), здійснило базовий гарантійний внесок в централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.

Всього в якості базового гарантійного внеску в централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, як стверджує позивач, було внесено 1 041 134, 25 грн. 15.03.2017 року, відповідач повернув на користь позивача 424 103, 69 грн. вказаного вище внеску.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що незважаючи на припинення позивачем асоційованого членства, відповідачем, у визначений законодавством строк не повернув гарантійних внесків з фонду захисту потерпілих у повному обсязі.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався на такі обставини:

- відповідно до даних наданих позивачем, йому вже було повернуто (сплачено) 424 103, 69 грн. гарантійного внеску, а вказаний факт сторонами не заперечується;

- сума залишку, розрахована позивачем не враховує виплати коштів, які були здійсненні МТСБУ відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів";

- згідно положень п. 43,4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовується виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону. У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов'язань якого він здійснюється. У свою чергу, підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 цього Закону, передбачено, що у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

- від суми, що підлягає поверненню позивачу, керуючись ст. 51.9. Закону, слід відрахувати витрати МТСБУ суми по виплатам, які було здійснено МТСБУ по регламентним виплатам по страховим компаніям банкротів;

- згідно Звітів по використанню гарантійних внесків і проведених витрат та карточки рахунку 491001, платежі по компаніям банкротам, за період з 2016 року складають загальну суму 136 980, 11 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 39.1, 39.2 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку. Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій, тощо.

Згідно п.п. 44.1., 44.2. ст. 44 вказаного Закону, органами управління та контролю МТСБУ є: загальні збори членів МТСБУ; Координаційна рада МТСБУ; президія; дирекція; інші визначені Статутом МТСБУ органи. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.

До компетенції загальних зборів членів МТСБУ належить вирішення таких питань: а) визначення основних напрямів діяльності МТСБУ; б) внесення змін та доповнень до Статуту МТСБУ; в) обрання членів президії МТСБУ; г) прийняття страховиків до членів МТСБУ та виключення з членів МТСБУ; ґ) затвердження річних результатів діяльності МТСБУ та висновків ревізійної комісії; д) затвердження розміру, порядку та строків сплати членських внесків; е) інші повноваження відповідно до Статуту МТСБУ. (п.45.4.Закону).

Для прийняття рішення по справі суду необхідно встановити, із яких платежів формується централізований страховий резервний фонд, а саме фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, який порядок встановлено МТСБУ для обліку цих платежів за страховиком та яким чином відображається рух цих коштів, у складі цього централізованого страхового резервного фонду при МТСБУ, з яких сум складається сума активів позивача у централізованому фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, зокрема на дату припинення ним асоційованого членства страховика в МТСБУ, яку із заявлених позивачем суми позовних вимог сплачено ним в якості гарантійних внесків та яку в якості щомісячних відрахувань за реалізованими полісами, та відповідно яку із зазначених сум повернуто відповідачем у зв'язку із виходом ПАТ "СК "ЕйЕмДжи Груп" із асоційованих членів МТСБУ, як виконано відповідачем обов'язок щодо повернення сплачених ПАТ "СК "ЕйЕмДжи Груп" як членом МТСБУ коштів як гарантійних внесків до централізованого страхового резервного фонду - фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.

Відповідно до п. п. 51.2, 52.1. ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ. Виключення страховика з членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ.

Судом встановлено, що відповідно до Повідомлення МТСБУ від 23.01.2014 року позивачем було втрачено статус асоційованого члена.

Відповідно до п.51.8. ст. 51 Закону члени МТСБУ зобов'язані сплачувати:

а) членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами членів МТСБУ;

б) гарантійні та інші внески до централізованих страхових резервних фондів у розмірі, визначеному цим Законом;

в) відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до цього Закону.

Згідно статті 52 Закону, членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена.

Пунктом 51.9. ст. 51 Закону передбачено, що гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п'ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов'язань іншому страховику - повному члену МТСБУ".

Тобто, з огляду на наведені вище обставини, кінцевою датою повернення гарантійних внесків позивача з фонду захисту потерпілих є 23.01.2017 року.

Суд вважає, що страховик має право на повернення гарантійного внеску, у зв'язку з припиненням асоційованого членства в МТСБУ. В матеріалах справи містяться звіти про рух коштів фонду захисту потерпілих.

Відповідно до п. 43.4 ст. 43 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити ( вклади ), цінні папери, що емітуються державою. Рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає дирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджується президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ.

Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом " ґ " пункту 41.1 статті 41 цього Закону.

У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов'язань якого він здійснюється.

Джерелами формування фонду захисту потерпілих є: базовий та додатковий гарантійні внески; відрахування страховиків з премій за внутрішніми договорами у порядку та розмірі, визначеному Координаційною радою Бюро; повернені Бюро у регресному порядку кошти за заподіяну у результаті ДТП шкоду; добровільні внески та пожертвування. Базовий гарантійний внесок страховика збільшується на суму платежів здійснених ним до фонду захисту потерпілих за втрачені бланки полісів внутрішнього обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Розмір таких платежів встановлюється Бюро.

Кошти, сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, є коштами страхових резервів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів таких страховиків.

Таким чином, суд вважає, що гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих має чітко визначене цільове використання і використання його за іншим призначенням, зокрема і для створення резерву знецінення інвестицій, суперечить закону.

Кошти фонду захисту потерпілих розміщуються з урахуванням безпечності, ліквідності та прибутковості. Банк, який обирається для розміщення коштів, повинен відповідати встановленим уповноваженим органом вимогам щодо наявності та рівня кредитного рейтингу банків, у яких розміщуються кошти страхових резервів страховиків. Президія Бюро щоквартально приймає рішення про розміщення коштів. До прийняття такого рішення дирекція Бюро має право здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках на строк не більше 3 місяців в обслуговуючих банках. Страховик має право пропонувати дирекції Бюро банки та умови розміщення тимчасово вільних коштів сформованого ним у складі фонду захисту потерпілих гарантійного внеску. Інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів гарантійних внесків фонду захисту потерпілих, щомісяця розподіляється між страховиками пропорційно залишку гарантійних внесків на початок звітного місяця.

У матеріалах справи крім звітів про рух коштів, також наявна Довідка МТСБУ № 5-41/29104 від 14.11.2017 року щодо стану взаємних зобов'язань ПрАТ "СК "ЕйЕмДжи Груп" та МТСБУ станом на 14.11.2017 року, з якої вбачається, що позивачем фактично було сплачено гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих у загальному розмірі 978 434, 25 грн.

Таким чином, з огляду на наведені вище фактичні дані, суд вважає, що матеріали справи містять докази сплати позивачем гарантійного внеску у загальному розмірі 978 434, 25 грн., а не 1 041 134, 25 грн., як стверджує ПрАТ "СК "ЕйЕмДжи Груп" у заяві про збільшення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи часткове повернення МТСБ внеску у розмірі 424 103, 69 грн., суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню щодо суми загального боргу у розмірі 554 330, 56 грн.

Крім того, у позовній заяві також було викладено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 16 592, 33 грн. за прострочення виконання зобов'язання щодо повернення гарантійного внеску.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Проте, в умовах договору про співпрацю № 145 від 28.12.2012 року не вміщено жодних положень про порядок та розмір нарахування пені, а як на підставу позовних вимог в частині стягнення пені позивач посилався на Цивільний кодекс України та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Пунктом 2.1. Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.

Оскільки Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не є спеціальним правовим актом, що регулює правовідносини відповідача та позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "СК "ЕйЕмДжи Груп" щодо стягнення з МТСБУ пені у розмірі 16 592, 33 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи наявні у матеріалах справи фактичні дані, доводи та докази сторін, які було оцінено судом за своїм внутрішнім переконанням, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ 21647131) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" (02140, м. Київ, вул. О. Мішуги, 2, оф. 423; код ЄДРПОУ 20783470) суму в розмірі 554 330, 56 грн. як повернення гарантійних внесків, сплачених страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 538, 56 грн. Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 14.12.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко