Рішення № 71167037, 13.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017Справа №910/19390/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна» стягнення заборгованості у розмірі 64 486 грн. 80 коп.

Представники сторін:

від позивача: Крупник О.М. (представник за Довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариства «Дружківське рудоуправління» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 64 486 грн. 80 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.04.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Дружківське рудоуправління» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна» (Постачальник) було укладено Договір поставки №178, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати в обумовлені Договором строки Покупцю у власність побутову техніку за звичайними цінами з врахуванням умов Договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його в порядку та строки, встановлені вказаним Договором. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 46 062 грн. 00 коп., проте Відповідачем не було передано Позивачу товар. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Публічним акціонерним товариством «Дружківське рудоуправління» становить 46 062 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна» пеню у розмірі 18 424 грн. 80 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 року порушено провадження у справі № 910/19390/17, судове засідання призначено на 29.11.2017 року.

29.11.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі від 07.11.2017 року та клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

29.11.2017 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 року призначено розгляд справи на 13.12.2017 року з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи.

В судовому засіданні 13 грудня 2017 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 року у справі № 910/19390/17, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна» є 03143, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАБОЛОТНОГО, будинок 150-А.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/19390/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13 грудня 2017 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Дружківське рудоуправління» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна» (Постачальник) було укладено Договір поставки №178, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати в обумовлені Договором строки Покупцю у власність побутову техніку за звичайними цінами з врахуванням умов Договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його в порядку та строки, встановлені вказаним Договором.

Товар передається Покупцю за видатковою накладною у строки, зазначені в Специфікації на окремі партії товару . (п. 2.2 договору).

У п.3.1 Договору зазначено, що Постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, зазначених в Специфікації відповідно до Офіційних правил толкування торгових термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за поставлений товар за вказаним договором здійснюється на умовах, зазначених в Специфікаціях на окремі партії твору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у вказаному Договорі.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку не поставки або несвоєчасної поставки товару Постачальник сплачує Покупцю штрафну неустойку у розмірі 0,5% вартості товару, за яким прострочено виконання договірних зобов'язань, за кожен день прострочки, а також повертає у повному обсязі на поточний рахунок Покупця суму внесеної передоплати не пізніше 3 банківських днів з моменту відповідної вимоги Покупця.

Специфікацією №1 до Договору поставки №178 від 18.04.2017 року Сторони погодили найменування товару, одиниці, кількість, вартість, загальну суму договору в розмірі 46 062 грн. 00 коп.

Відповідно до п.4 Специфікації №1 строки поставки: 5 робочих днів від дати 100% передоплати.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №178 від 18.04.2017 року Позивачем була здійснена попередня оплата у розмірі 46 062 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1538 від 21.04.2017 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не було передано Позивачу товар. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Публічним акціонерним товариством «Дружківське рудоуправління» становить 46 062 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна» пеню у розмірі 18 424 грн. 80 коп.

14.06.2017 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію № 909 від 08.06.2017 року з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 46 062 грн. 00 коп., що підтверджується копією фіскального чеку від 18.06.2017 року, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 19.06.2017 року уповноваженій особі підприємства Відповідача, яка залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №178 від 18.04.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №178 від 18.04.2017 року Позивачем була здійснена попередня оплата у розмірі 46 062 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1538 від 21.04.2017 року.

Відповідно до п.4 Специфікації №1 строки поставки: 5 робочих днів від дати 100% передоплати.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено Судом, 14.06.2017 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію № 909 від 08.06.2017 року з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 46 062 грн. 00 коп., що підтверджується копією фіскального чеку від 18.06.2017 року, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 19.06.2017 року уповноваженій особі підприємства Відповідача, яка залишена без відповіді і виконання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення перерахованих Позивачем коштів у розмірі 46 062 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Публічному акціонерному товариству «Дружківське рудоуправління» в розмірі 46 062 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення перерахованих грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 46 062 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за загальний період прострочки з 29.04.2017 р. по 17.07.2017 р. у розмірі 18 424 грн. 80 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши розрахунок пені у розмірі 18 424 грн. 80 коп. за загальний період прострочки з 29.04.2017 р. по 17.07.2017 р. у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору в частині порушення строків поставки товару, зазначає, що вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 46 062 грн. 00 коп. та пеня у розмірі 18 424 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Голд Україна» (03143, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАБОЛОТНОГО, будинок 150-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 36301177) на користь Публічного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» (84205, Донецька обл., місто Дружківка, ВУЛИЦЯ ПОЛЕНОВА, будинок 112, Ідентифікаційний код юридичної особи 00191796) заборгованість у розмірі 46 062 (сорок шість тисяч шістдесят дві) грн. 00 коп., пеню у розмірі 18 424 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14 грудня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин