Рішення № 71166948, 13.12.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р. Справа № 909/543/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Неверовська Л.М., судді Шіляк М.А., судді Булка В.І., секретар судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 міської ради, просп. Незалежності, 5, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, вул.Кобринської, 18, с. Оболоня, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500;

про зобов'язання демонтувати тимчасову споруду та повернути земельну ділянку;

за участю:

від позивача: ОСОБА_3 - представник, довіреність (№ 06/010 від 04.01.17);

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 міська рада звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати тимчасову споруду та повернути земельну ділянку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв"язку з відсутністю у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку, дозвільних документів на встановлення та експлуатацію тимчасової споруди - торгового павільйону, збереження конструкції є неможливим, а тому позивач просить суд зобов'язати відповідача демонтувати тимчасову споруду - торговий павільйон, розміщений по вул.Шевченка (Привокзальна площа) в м.Долина, Івано-Франківської області та повернути земельну ділянку, яка розташована по вул.Шевченка (Привокзальна площа) в м.Долина, Івано-Франківської області площею 0,0070 га.

Відповідач в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалою від 22.11.17, яка направлялася за його місцем проживання, яке підтверджене сформованим судом витягом з ЄДРЮОФОПГФ №1003367004 від 13.12.17. В попередніх судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченні проти позову (вх.№15877/17 від 11.10.17), зокрема, зазначає, що торговий павільйон ним був встановлений ще у 2001 році відповідно до чинного на той час законодавства і з виготовленням відповідних документів, які на той час вимагалися.

Також відповідачем було подано клопотання № б/н від 03.08.17 (вх. №8317/17 від 03.08.17) про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по справі №909/1043/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та про визнання права оренди та до вирішення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по справі №876/4821/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Івано-Франківської області № 31 від 16.03.2016 року «Про демонтаж тимчасових споруд».

Позивач заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання № б/н від 03.08.2017р. (вх. № 8317/17 від 03.08.17) про зупинення провадження у справі, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки рішення по вказаних справах набрали законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 у справі №909/1043/15 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.16 у справі №876/4821/16. Крім того, справу №909/1043/15 розглянуто Вищим господарським судом України 29.11.17 та прийнято постанову, якою касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2016р. без змін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

14.12.2010р. між ОСОБА_1 міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради від 26.11.2010р. № 37-2/2010 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування торгового павільйону, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м.Долина, вул.Шевченка (Привокзальна площа) загальною площею 0,0070га. Даний договір зареєстрований 28.08.2012р. за №262200004000302 (а.с. 10-11).

Строк дії договору сторони передбачили в розділі ІІІ. Так договір укладено терміном до 26.05.2011р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 11.2 договору встановлено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради від 31.05.2012р. термін дії договору було продовжено на один місяць.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради від 10.08.2012р. термін дії рішення від 31.05.2012р. продовжено до 12.09.2012р.

У п.3.1 додаткової угоди № 4 від 17.08.2012р. до договору оренди земельної ділянки від 14.12.2010р., сторони встановили, що договір укладено терміном до 12.09.2012р. По закінченню терміну оренди, орендарю в місячний термін привести дану земельну ділянку до стану не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду, включаючи знесення торгового павільйону за власний рахунок, та передати земельну ділянку міській раді по акту приймання-передачі.

Як зазначив позивач в позовній заяві, 12.09.2012р. закінчився термін дії вказаного договору оренди.

Фізична особа-підприємць ОСОБА_2 (відповідач по даній справі) звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 міської ради (позивач по даній справі) про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 14.12.2010 зі змінами від 17.08.2012, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 міською радою, який зареєстрований 28.08.2012 за №262200004000302 та визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 права орендного користування земельною ділянкою, яка розташована на вул.Шевченка в м.Долина площею 0,0070га на умовах договору оренди земельної ділянки, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 міською радою, який зареєстрований 28.08.2012 за №262200004000302 терміном на 5 років до 12.09.2017.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2016р. у справі №909/1043/15 у позовних вимогах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 міської ради відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2017р. вищевказане рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2017р. та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2016р. залишено без змін.

Отже, договір оренди вказаної земельної ділянки припинений у звязку із закінченням терміну, на який його було укладено, тому на момент подачі даного позову відповідач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Частиною першою ст.13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Пунктом "а" ч. 1 ст.12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

На вказаній земельній ділянці відповідач встановив торговий павільйон.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 р.

Відповідно до п. 1.3. Порядку тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно п. 1.3. Порядку комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця озташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки; відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради № 849-24/2012 від 31.10.2012 р. затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Долина, затвердженим .

Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Долина підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язка. Для отримання паспорта прив'язки для розміщення ТС заявником надається копія державного акту на право власності на земельну ділянку, право постійного користування або договору оренди (п.2.3 даного Положення).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради №31 "Про демонтаж тимчасових споруд" від 16 березня 2016 року зобов'язано відповідача у місячний термін демонтувати тимчасову споруду - торговий павільйон, без документів, що посвідчують право на земельну ділянку, розміщеного за адресою: м.Долина, вул.Шевченка (Привокзальна площа).

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач звернувся до Долинського районного суду з позовом до виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Івано-Франківської області № 31 від 16.03.2016 року «Про демонтаж тимчасових споруд». Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30.05.2016 року у задоволенні позову відмовлено (справа №876/4821/16). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.16 постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30.05.2016 року у справі № 343/839/16-а - залишено без змін.

У відповідності до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Стаття 189 Земельного кодексу України передбачає, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Враховуючи наведене та відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку, дозвільних документів на встановлення та експлуатацію тимчасової споруди, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, оскільки вони спростовані матеріалами справи та не підтверджені жодними документальними доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 3200 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.13, 124, 129 Конституції України, ст.ст.12, 116,125, 189, 212 Земельного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49, 75 ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати тимчасову споруду та повернути земельну ділянку - задовольнити.

Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, (вул.Кобринської, 18, с. Оболоня, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) демонтувати тимчасову споруду - торговий павільйон, розміщений за адресою: Івано-Франківська область, м.Долина вул. Шевченка (Привокзальна площа), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, (вул.Кобринської, 18, с. Оболоня, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути ОСОБА_1 міській раді земельну ділянку площею 0,007 га, що знаходиться за даною адресою, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, вул.Кобринської, 18, с. Оболоня, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 міської ради, просп. Незалежності, 5, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500 (ідентифікаційний код 04054317) 3200 (три тисячі двісті) грн. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 18.12.17

Головуючий суддя Неверовська Л.М.

Суддя Шіляк М.А.

Суддя Булка В.І.