Ухвала суду № 71166849, 21.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/118/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.12.2017 Справа № 908/2562/17

Суддя Федорова Олена Владиславівна розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» у справі № 908/2562/17:

за позовом публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри. 30)

до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю "АТТ-ТЕХНІКА" (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11)

до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЛЕКС" (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11)

до відповідача 3 приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЛАСТМАС" (49038, м. Дніпро, вул. Вокзальна 5)

про стягнення 8.516.356,47 грн.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 20.12.2017 року звернулося публічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» з позовною заявою до відповідачів: ТОВ «АТТ-Техніка», ТОВ «Хімлекс», ПрАТ «Дніпропластмас» про стягнення 8.516.356,47грн., які складаються з: 6.471.125,52грн. заборгованості по кредиту, 28.543,75грн. заборгованості за відсотками, 973.996,81грн. пені, 1.042.690,39грн. комісії за управління кредитною лінією. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за кредитним договором № КР 72-2006 від 26.12.2006р. договорами поруки № П 36-2006 від 26.12.2006р., № Т 04.03.2008 І 756 від 18.09.2012р.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року порушено провадження у справі № 908/2562/17, присвоєно справі номер провадження 28/118/17, судове засідання призначене на 22 січня 2018 р.

20.12.2017р. на адресу суду від позивача, в порядку ст.ст. 136, 137 ГПК України, надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів, а саме:

- ТОВ «АТТ-Техніка», якому належить автомобіль ЗИЛ, який знаходиться на балансі підприємства;

- ТОВ «Хімлекс», якому належить Авто КІА СЕRАТО 1,6 Г-Д, який знаходиться на балансі підприємства;

- ПрАТ «Дніпропластмас», якому належить : - ЗАЗ 110557, 2003 р.в., - ПАЗ 32053-07, 2005 р.в., - УАЗ 220602, 2000 р.в., ЗИЛ-ММЗ 554, 1988 р.в.

та накладання арешту на грошові кошти відповідачів, що знаходяться на розрахункових рахунках:

- ТОВ «АТТ-Техніка» якому належить р/р № 26008962491118, який відкрито у ПАТ «ПУМБ» в межах суми позову;

- ТОВ «Хімлекс», якому належить р/р № 26008962490904 відкритого в ПАТ «ПУМБ» в межах суми позову;

- ПрАТ «Дніпропластмас, якому належать р/р № 26003001301150, який відкрито в ПАТ «ОТП Банк», № 26009010193886, який відкрито в ПАТ «Укрсоцбанк», №26006050237701, відкритого в ПАТ «КБ Приватбанк» в межах суми позову.

Розглянувши позовні матеріали, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові суми, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.

Згідно пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком про повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у позовних матеріалах, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову.

Позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що ненакладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачам може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову. Заява ґрунтується лише на власних припущеннях та домислах.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотанні позивача про забезпечення позову.

Крім того, суд звертає увагу, що заявником не вірно зазначена адреса відповідача приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЛАСТМАС".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачам (ТОВ «АТТ-Техніка», ТОВ «Хімлекс», ПрАТ «Дніпропластмас») , в межах суми позовних вимог.

Ухвала набрала законної сили 21.12.2017р. та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.В. Федорова