Рішення № 71166844, 13.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/143/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017 Справа № 908/3379/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вулиця Незалежної України, 72-а)

до відповідача публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72)

про стягнення 184315,41 грн. шкоди

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін та учасники судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 4303/12 від 13.12.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 20-418 від 18.04.2017; ОСОБА_3, довіреність № 20-355 від 25.01.2017;

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області подано позов про стягнення з публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь 184315,41 грн. шкоди.

Ухвалою суду від 21.12.2016 порушено провадження у справі № 908/3379/16, присвоєно справі номер провадження 18/143/16. Розгляд справи, призначений на 02.02.2017, відкладався до 20.02.2017, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.03.2017. Строк вирішення спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 908/3379/16 призначено судову екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. ОСОБА_4, провадження у справі зупинено до проведення судової екологічної експертизи.

До господарського суду Запорізької області 30.11.2017 надійшов висновок судової екологічної експертизи № 4681/4682 від 27.10.2017.

У звязку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 04.12.2017 провадження у справі № 908/3379/16 поновлено, розгляд справи призначено на 13.12.2017.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.12.2017.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказав, що 25.07.2016 р. о 01 год. 00 хв. в районі вул. Хороводна, 16 у м. Запоріжжі стався аварійний прорив шламопроводу ПуАТ ЗМК Запоріжсталь. Під час виїзду до місця події спеціалістами Держекоінспекції встановлено, що на відстані 150 метрів від житлових будинків стався прорив шламопроводу діаметром 1020 мм (тріщина довжиною приблизно 1500 мм), з подальшим витоком зворотних вод у балку Вел. ОСОБА_5 басейну річки ОСОБА_6, про що складено акт обстеження від 25.07.2016. Відповідно до ОСОБА_1 відбору проб вод 25.07.2016 № 4 Управління охорони навколишнього середовища ПАТ Запоріжсталь, акредитованого на право виконання вимірювань, та протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 4 від 01.08.2016 вміст забруднюючих речовин у зворотних водах наступний: азот амонійний, БСК5, завислі речовини, залізо загальне, кальцій, магній, мінералізація, нафтопродукти, нітрати, нітріти, фториди, сульфати, фосфати, хлориди, ХСК, нікель, марганець. На підставі листа ПАТ Запоріжсталь від 05.08.2016 про фактично скинуті зворотні води в результаті прориву шламопроводу та відповідно до ОСОБА_4, затв. наказом № 389 від 20.07.2009, позивачем здійснено розрахунок шкоди заподіяної державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони водних ресурсів на загальну суму 184245,30 грн. Також, відповідно до акту відбору проб ґрунтів № 24-16 від 25.07.2016 та протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 7-16 від 29.07.2016 виявлено порушення забруднення земель: перевищення у порівнянні з фоновою концентрацією забруднюючої речовини залізо (рухома форма), розмір шкоди визначено в сумі 70,11 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 13, 14 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 95, 108, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 1, 96, 156, 157, 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, ст. 56 Закону України Про охорону земель, ст.ст. 47, 68, 69, Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, позивач просив стягнути з відповідача 184315,41 грн. шкоди.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов вказав, що в результаті пориву 25.07.2016 трубопроводу на ділянці комплексу позамайданчикового шламовидалення ПАТ Запоріжсталь (надалі КПШВ), який транспортував освітлену воду, відбулося попадання вод на територію приватних садиб в районі с. Чкалова, Шевченківського району м. Запоріжжя. Комісією ПАТ Запоріжсталь в присутності мешканців приватних садиб та представника організації, яка виконує моніторинг впливу КПШВ на навколишнє середовище (ТОВ НВЦ Запоріжгідропроект) здійснено огляд пошкодженого трубопроводу та земельних ділянок, розташованих поруч. За результатами огляду складено акт від 25.07.2016, в якому зафіксовано, що увесь обсяг води вбрався в ґрунт на території земельних ділянок приватних садиб, попадання освітлених вод у водний об'єкт відсутнє, на відставні 100 метрів вище по тальвегу балки від місця події знаходиться відстійник (колишній гранітний кар'єр), який огороджений дамбою шириною 10 метрів; в радіусі одного кілометра нижче від місця події по тавельгу балки вода відсутня; найближчий водоток (струмок) знаходить на відстані 4 км на північній схід вище місця прориву; у звязку з відсутністю зважених речовин в освітленій воді, забруднення земель не виявлено. Також, 25.07.2016 управління охорони навколишнього середовища ПАТ Запоріжсталь спільно з ТОВ НВЦ Запорожгідропроект проведені відбори проб вод та ґрунтів. За результатами хімічних аналізів проб вод, складено відповідні протоколи, з яких вбачається відсутність попадання скинутих вод у водний об'єкт (р. ОСОБА_6). Аналогічні аналізи проб вод проведені технологічною лабораторією захисту повітряного та водного басейнів ТОВ НВП Дніпроенергосталь, за результатами яких складений протокол № 361,62/1,362,362/1,363 від 02.08.2016, яким також підтверджується відсутність факту попадання скинутих вод у водний обєкт (р. ОСОБА_6). При порівнянні хімічного аналізу, відібраного у точці 1, тобто безпосередньо у трубопроводі КПШВ (протокол № 4), з хімічним аналізом в точці 96 (протокол № 8), можна зробити висновок, що мінеральний склад природної води р. ОСОБА_6 в 6 разів вище, ніж у трубопроводі вод КПШВ ПАТ Запоріжсталь, а саме концентрація калію вище у 4 разі, концентрація магнію, хлоридів та сульфатів вище у 8 разів. Згідно паспорту р. ОСОБА_6, вода ріки відноситься до сульфатно-кальцієвого типу з високим мінеральним складом. Крім того, високий рівень мінералізації р. ОСОБА_6 зафіксовано у протоколах вимірювань показників складу та властивостей проб вод ТОВ НВП Дніпроенергосталь, здійсненних під час проведення моніторингу даної річки як до прориву КПШВ, так і після нього (протокол № 3/41 від 02.02.2016, протокол № 279 від 27.06.2016, протокол № 406 від 05.09.2016). За доводами відповідача, виток води з трубопроводу КПШВ ПАТ Запоріжсталь не потрапив у водний обєкт басейну річки ОСОБА_6, а отже не зміг привести до погіршення якості вод, ґрунтів та екосистеми в цілому, тому ОСОБА_4, на підставі якої екологічною інспекцією здійснено розрахунок суми збитків в даному випадку застосуванню не підлягала. Щодо забруднення земельної ділянки в місті прориву КПШВ відповідач зазначав, що відбір проб проводив тільки один фахівець Держекоінспекції в Запорізькій області, фонова точка відбору проб ґрунтів не узгоджена і відібрана через 5 м від проби № 1 і по суті не є фоновою, оскільки, по-перше, знаходиться безпосередньо в зоні прориву, і, по-друге, знаходиться на ділянці приватних садиби, на які впливає господарська діяльність мешканців. Відповідно до акту відбору проб ґрунтів № 4 від 25.07.2016, здійсненних ТОВ НВЦ Запоріжгідропроект в присутності представника ПАТ Запоріжсталь, та протоколу вимірювань показників складу ґрунтів, виконаного фізичко-хімічною лабораторією ПНТП Соціум від 09.08.2016 р. вбачається, що перевищень фонових показників концентрацій по залізу (рухома форма) не зафіксовано. В доповнення до відзиву відповідач вказував, що при розрахунку шкоди позивачем не визначено нормативної грошової оцінки земель, яка є основою при здійсненні розрахунку розміру шкоди від забруднень земель. Зазначав, що докази, на підставі яких здійснено розрахунок шкоди, зумовленої забрудненням земель, зібрані з грубим порушенням норм діючого законодавства, просив в позові відмовити з огляду на недоведеність самого факту завдання будь-якої шкоди внаслідок прориву трубопроводу на ділянці комплексу позамайданчикового шламовидалення ПАТ Запоріжсталь.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В районі вул. Хороводна, 16, с. Чкалова, Шевченківського району м. Запоріжжя 25.07.2016 о 01 год. 00 хв. відбувся порив трубопроводу на ділянці комплексу позамайданчикового шламовидалення водозбірна ємкість в балці Капустянка, що належить ПАТ Запоріжсталь.

Під час виїзду до місця події спеціалістами Держекоінспекції встановлено, що на відстані 150 метрів від житлових будинків стався прорив шламопроводу діаметром 1020 мм (тріщина довжиною приблизно 1500 мм), з подальшим витоком зворотних вод у балку Вел. ОСОБА_5 басейну річки ОСОБА_6.

За результатами виїзду складено акт обстеження від 25.07.2016.

Відповідно до ОСОБА_1 відбору проб вод 25.07.2016 № 4 Управління охорони навколишнього середовища ПАТ Запоріжсталь, акредитованого на право виконання вимірювань, та протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 4 від 01.08.2016 вміст забруднюючих речовин у зворотних водах наступний: азот амонійний, БСК5, завислі речовини, залізо загальне, кальцій, магній, мінералізація, нафтопродукти, нітрати, нітріти, фториди, сульфати, фосфати, хлориди, ХСК, нікель, марганець.

На підставі листа ПАТ Запоріжсталь від 05.08.2016 про фактично скинуті зворотні води в результаті прориву шламопроводу та відповідно до ОСОБА_4, затв. наказом № 389 від 20.07.2009, позивачем здійснено розрахунок шкоди заподіяної державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони водних ресурсів на загальну суму 184245,30 грн.

Також, відповідно до акту відбору проб ґрунтів № 24-16 від 25.07.2016 та протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 7-16 від 29.07.2016 виявлено порушення забруднення земель: перевищення у порівнянні з фоновою концентрацією забруднюючої речовини залізо (рухома форма), розмір шкоди визначено в сумі 70,11 грн.

Загальний розмір шкоди, завданий відповідачем державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, за твердженням позивача, склав 184315,41 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі повязаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України, статтею 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, статтями 110 і 111 Водного кодексу України та статтями 157 та 211 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Статтею 110 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення водного законодавства. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно ст. 111 даного Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає, що псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно зі статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обовязкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо. Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії, б) наявність шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди.

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області відповідно до положення про державну екологічну інспекцію в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.11 за №1347/20085, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів; за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища; за додержанням умов виданих дозволів, лімітів, квот на спеціальне природокористування.

Як слідує з акту обстеження (довідки) від 25.07.2016, складеного за результатами обстеження місця події державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, під час візуального огляду території виявлено порив шламопроводу діаметром труби 1020 мм, з подальшим витоком зворотних вод по рельєфу місцевості, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49, 70, 95, 110 Водного кодексу України.

Разом з тим, представниками ПАТ Запоріжсталь, ТОВ НВЦ Запоріжгідропроект та мешканцями вул. Хороводної 25.07.2016 складено акт обстеження, в якому зафіксовано, що вода з трубопроводу потрапила на земельні ділянки приватного сектору і потрапляння води до водного обєкту не відбулось.

Згідно приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що дані, на підставі яких встановлює наявність чи відсутність певних обставин, встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Частиною 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З метою повного, всебічного та обєктивного розгляду спору з урахуванням доводів сторін суд дійшов висновку щодо необхідності призначення судової екологічної експертизи. На вирішення експерта поставлені наступні питання:

1) Чи відбувся виток зворотних вод у балку ОСОБА_5 басейну річки ОСОБА_6 та чи призвів цей виток до забруднення водного обєкту річки ОСОБА_6?

2) Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розміру збитків в розмірі 184245,30 грн., виконаний Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області, завданих водному обєкту - річці ОСОБА_6 - внаслідок прориву шламопроводу та витоком зворотних вод, який відбувся 25.07.2016 р.?

3) Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розміру збитків в розмірі 70,11 грн., виконаний Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області, завданих забрудненням ґрунту внаслідок прориву шламопроводу та витоком зворотних вод, який відбувся 25.07.2016 р.?

За результатами проведеної експертизи судом отримано висновок № 4681/4682 комплексної комісійної інженерно-екологічної та судової економічної експертизи, складений 27.10.2017.

Ухвалою суду експерт у встановленому законом порядку попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 365, 366 КК України.

З висновку № 4681/4682 комплексної комісійної інженерно-екологічної та судової економічної експертизи вбачається наступне:

«Визначена позивачем належність події, що сталася 25.07.2016 на трубопроводі ПАТ Запоріжсталь, до категорії, за якою ним здійснювався розрахунок збитків, не відповідає дійсності. Витоку зворотних вод у балку ОСОБА_5 басейну річка ОСОБА_6 не відбувалося. Причинно - наслідкового зв'язку між аварійним витоком та забрудненням водного об'єкту - річки ОСОБА_6 - не виявлено.

Умови використання методики розрахунку розміру збитків, виконаного Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області, завданих водному об'єкту - річці ОСОБА_6 - внаслідок прориву трубопроводу освітленої води та її витоку, який відбувся 25.07.2016 не підтверджується. Використані Державною екологічною інспекцією вихідні дані для розрахунку збитків є необґрунтованими, мають принципові і технічні помилки. Визначити показники Мі (маси наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт) неможливо. Виходячи з цього, підтвердити «Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами» ПАТ «Запоріжсталь» на суму 184 245, 30 грн. неможливо.

Забруднення ґрунту внаслідок прориву трубопроводу освітленої води та її витоку, який відбувся 25.07.2016, не сталося. Умови використання методики розрахунку, виконаного Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області, завданих забрудненням ґрунту внаслідок прориву трубопроводу освітленої води та її витоку, який відбувся 25.07.2016 не підтверджуються. Вихідні дані для визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природного законодавства для умов та обставин аварійного витоку освітленої води з наземного напірного трубопроводу радіусом 1020 мм КПШВ ПАТ «Запоріжсталь», що стався 25.07.2016, а саме, нормативну грошову оцінку земельної ділянки, коефіцієнт еколого-господарського значення визначити неможливо. Виходячи з цього, підтвердити «Розрахунок розміру шкоди від 26.09.2016 року № 1» та «Розрахунок розміру шкоди від 26.09.2016 року № 2» на загальну суму 70,11 грн., неможливо.».

Таким чином, висновок комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи № 4681/4682 від 27.10.2017 свідчить про безпідставність позовних вимог, заявлених Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

В даному випадку, всупереч вимогам ст. 1166 ЦК України позивачем не доведено та не надано суду належних і допустимих доказів вчинення відповідачем правопорушення, наявності причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, а також правильності розрахунків розміру шкоди, відповідно, відсутні підстави для покладення на відповідача обовязку відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Враховуючи наведене, суд у задоволенні позову відмовляє повністю.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено оплату виконання комплексної комісійної інженерно-екологічної та судової економічної експертизи Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені ОСОБА_4 на суму 52080,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 299950 від 20.07.2017.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за проведення судової експертизи покладаються на позивача шляхом стягнення з нього на користь відповідача суми 52080,00 грн., сплаченої за виконання експертизи.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388) на користь публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, місто Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) суми 52 080,00 грн. (пятдесят дві тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) витрат за проведення судової експертизи.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 19 грудня 2017 року.