
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.12.2017 Справа № 904/9494/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтанлаге Гмбх", Австрія, Вена (LA Kraftanlagen GmbH, Austria, Vienna)
до Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод", м. Дніпро
про розірвання Контракту від 10.05.2016р. №7, стягнення 992 090,00 доларів США - боргу та 192 423,50 доларів США (за курсом НБУ станом на день подання позову 5 103 071 грн. 23 коп.) - пені
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 02.11.2017р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 04.12.2017 р. №0412/2017/3;
ОСОБА_3 - представник, дов. від 02.10.2017р. №0210/2017/2 (був присутній у судовому засіданні 29.11.2017р.).
СУТЬ СПОРУ:
Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 12.12.2017р.
Позивач просить розірвати Контракт від 10.05.2016р. №7, укладений між сторонами, та просить стягнути 992 090,00 доларів США попередньо сплачених грошових коштів відповідно до умов Контракту від 10.05.2016р. №7 та 192 423,50 доларів США (за курсом НБУ станом на день подання позову 5 103 071 грн. 23 коп.) - пені.
Відповідач у відзиві (вх.№63392/17 від 22.11.2017р.) на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що: - зверненню до суду з вимогою про розірвання договору передує направлення пропозиції про розірвання договору; - згідно умов укладеного між сторонами контракту, останній може бути розірвано сторонами тільки за взаємною згодою; - сторони мають взаємні зобовязання за контрактом; - позивачем має бути здійснено попередньою оплату обладнання, а відповідачем протягом 30 днів з моменту оплати поставка обладнання; - на момент розгляду справи позивачем не здійснено у повній сумі оплату за обладнання, що підлягає поставці відповідно до умов контракту, а відтак й строк постачання обладнання не настав.
Позивач у письмових поясненнях (вх.№64931/17 від 29.11.2017р.) зазначає, що: - 04.04.2017р. за вихідним №56/04/04 позивач направив лист до відповідача, в якому було прохання надати відомості, щодо стану виконання обов'язків відповідача за контрактом №7; - щодо готовності обладнання за контрактом з попередженням про намір розірвання контракт №7 та поверненню сплачених коштів за цим контрактом; - у відповідності до п.1.1 контракту та ст. 837 ЦК України контракт №7 від 10.05.2016р. за законодавством держави виконавця є договором підряду; - відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядники; - замовник за контрактом звертався неодноразово до виконавця з приводу стану виконання ним виготовлення визначеного у контракті обладнання та часу який на виготовлення витрачено для розуміння того, що сплачені авансовим шляхом кошти використовуються за призначенням та у відповідності до умов контракту; - згідно ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; - норма ЦК України визначає момент настання порушення права замовника, а саме те, що виходячи з ігнорування звітування замовнику, який сплатив кошти за контрактом є доказом явності неможливого виконання та підставою для відмова від договору підряду; - відповідач не надавав поточної інформації, щодо стану готовності обладнання та строків його готовності; - позивач не мав змоги далі сплачувати грошові кошти не отримуючи при цьому жодного листа, телефонного дзвінка або усного пояснення.
Також позивач у додаткових письмових поясненнях (вх.№67204/17 від 11.12.2017р.) посилається на те, що: - листом від 14.02.2017р. №7/57 було повідомлено позивача відповідачем про отримання грошових коштів за контрактом від 10.05.2017р. №7 у загальному розмірі 992 090 доларів США на виготовлення тягових агрегатів постійного струму ПЕ2У за Контрактом від 10.05.2016р. №7 та, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по контракту від 10.05.2017р. №7 складає 992 090 доларів США; - відповідач зазначає отримані кошти як заборгованість перед позивачем, що і спонукало позивача починати запитувати звіт про стан роботи та інформацію про готовність обладнання за контрактом №7; - 04.04.2017р. позивачем було направлено відповідачу листа, у якому зазначив, що знаходиться у невіданні готовності обладнання до поставки при тому, що 77,5% його вартості сплачено та просив відповідача надати документальний звіт щодо стадії готовності обладнання щоб на підставі цього звіту вирішити питання про подальше інвестування та сплату за контрактом грошей; - у листі позивачем було зазначено, що у разі ненаданнняґ відповідачем звіту чи інформації позивач буде вимушений розірвати з контракт; - цей лист залишився без відповіді; - досудове врегулювання спорів між сторонами договірних відносин не є обовязковим та таким, що має бути здійснено до подання позову до суду за захистом своїх прав та інтересів; - 16.06.2017р. позивач направив до відповідача лист з вимогою сплатити на рахунок грошові кошти у розмірі 55 600,00 доларів США за контрактом №18 від 18.11.2016р. та підставу не підписанням актів приймання-передачі у зв'язку з недоплатою відповідачем коштів; - позивач направив відповідачу лист за вихідним номером 56/04/04 від 06.04.2017р. про надання інформації щодо готовності обладнання за контрактом №7 від 10.05.2016р. та проханням повідомити кінцеві строки відвантаження обладнання в строки передбачені контрактом; - у відповідь на лист за вихідним номером 3006/2017/2 від 30.06.2017р. відповідач повідомив, що підприємство знаходяться у скрутному положенні, на підприємстві відбулася зміна керівництва та наявність заборгованості по заробітній платі та з контрагентами, для поновлення стабільності на підприємстві відповідача знадобиться час та просив продовжити строк виконання зобов'язань за контрактом №18; - підрядник у своїх листах визнає сплачену позивачем суму за контрактом як заборгованість; - за контрактом №18 визнає відсутність стабільності на підприємстві та наявність заборгованості; - вказує на недостатність часу для виконання зобов'язань; - є усі підстави вважати, що контракт №7 має бути розірваний та сплачені позивачем кошти поверненні замовнику.
Відповідач у доповненні (вх.№67242/17 від 12.12.2017р.) до відзиву на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що: - від позивача не надходила пропозиція про розірвання контракту, то відповідно вона відповідачем не розглядалась, а відтак у позивача відсутнє право на звернення до суду з вимогою про розірвання контракту; - позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач не надав позивачу звіт про стадію готовності тягового агрегату; - позивач у своїх письмових поясненнях посилається на положення статті 849 ЦК України щодо свого права у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; - критерій регламентації процесу виконання робіт в підрядному договорі хоча й стосується істотної ознаки останнього, але не є достатнім для його відмежування від договору купівлі-продажу (поставки); - пунктом 3.2 контракту, який відноситься до розділу базисні умови поставки, встановлено строк відвантаження обладнання, а не виконання робіт, як це встановлено статтею 846 ЦК України; - відповідно до пункту 4.3 контракту, оплата вчиняється саме за "поставляемое оборудование", а не за роботу (виготовлення обладнання); - в контракті не регламентуються: зміст робіт, порядок (хід) їх виконання, етапи виконання, графік виконання кожного окремого етапу робіт, з чийого матеріалу виконуються роботи; - контракт є договором поставки; - до контракту не можуть застосовуватися норми законодавства, які регламентують відносини підряду; - у позивача відсутній предмет перевірки, а саме хід і якість роботи, про критерії яких немає у контракті; - надання звіту контрактом та чинним законодавством не передбачено.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
10.05.2016р. між відповідачем - Державним підприємством "Дніпровський електровозобудівний завод", як виконавцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтанлаге Гмбх" (LA Kraftanlagen GmbH), як замовником, було укладено контракт №7 (надалі - Контракт), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець виготовляє, а замовник оплачує і приймає на умовах цього контракту тяговий агрегат постійного струму ПЕ2У 3ТП.002.008 згідно ТУ У35.2-32495626-010:2005 в кількості 1-ї одиниці (без радіостанції, без встановлення магнітно-рельсового гальма та без тягових двигунів) (надалі обладнання).
Згідно пункту 2.1 Контракту ціна за одиницю обладнання за цим контрактом визначена в доларах США на умовах DAP (Російська - Латвійська межа, ст. переходу) відповідно до Інкотермс-2010 і становить 1 280 000,00 доларів США.
Загальна сума контракту складає 1 280 000,00 доларів США (пункт 2.2 Контракту).
Валюта контракту - долари США (пункт 4.1 Контракту).
У пункті 4.2 Контракту зазначено, що платежі за цим контрактом будуть проводитися в доларах США; датою платежу вважається дата списання грошових коштів з валютного рахунку замовника; при здійснені розрахунків за цим контрактом всі банківські витрати банку замовника несе замовник, всі інші банківські витрати несе виконавець.
Пунктом 4.3 Контракту узгоджено, що оплата за поставлене обладнання буде здійснюватися шляхом банківського переказу на валютний рахунок виконавця, в такі строки: 600 000 доларів США - до 31.05.2016р.; 680 000 доларів США - до 31.08.2016р.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було виставлено позивачу рахунок-платіжну вимогу від 10.05.2016р. №126 на суму 1 280 000,00 доларів США за обладнання (а.с. 19).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем вказаний рахунок було оплачено у сумі 992 090,00 доларів США, про що свідчать: платіжні ордери від 16.05.2016р. №115 на суму 20 000,00 доларів США, від 24.05.2016р. №117 на суму 580 000,00 доларів США, від 10.10.2016р. №153 на суму 142 390,00 доларів США (а.с. 20-22); банківська виписка по рахунку позивача за період з 01.11.2016р. по 25.04.2017р. на суму 247 000,00 доларів США (а.с. 24-25); лист відповідача від 14.02.2017р. №7/57 про зарахування 2 700,00 доларів США (а.с. 26).
Відповідно до пункту 3.2 Контракту обладнання, замовлене відповідно до цього контракту, за умови отримання виконавцем передоплати згідно п.4.3 цього контракту та виконання замовником п.6.2 і 6.3 цього контракту має бути відвантажено до 30.09.2016 року; у разі невиконання замовником п.4.3 терміни відвантаження обладнання будуть збільшені на термін прострочення оплати.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем у листі від 14.02.2017р. №7/57, спрямованому позивачу, підтверджено отримання оплат у сумі 992 090 доларів США та наявності заборгованості відповідача перед позивачем у вказаній сумі (т.1, а.с. 26).
В подальшому позивачем у листі від 04.04.2017р. №56/04/04, спрямованому відповідачу, було запитано документальний звіт про стадію готовності тягового агрегату постійного струму ПЭ2УЗТП.002.008, а також кінцеві строки відвантаження для прийняття рішення про кінцевий розрахунок по контракту №7 від 10.05.2016р. (т.1, а.с. 27).
Позивач вважає, що у звязку з ненаданням відповідачем звіту про стадію готовності продукції, він має право на розірвання контракту від 10.05.2015р. №7 та повернення сплачених коштів; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною виникнення спору.
Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Як вбачається предметом Контракту є виготовлення відповідачем та прийняття і оплата позивачем обладнання.
Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, Контракт, укладений між сторонами, є договором підряду.
Приписами частини 1 статті 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Таким чином, суд вважає, що позивач, здійснивши попередню оплату на користь відповідача у сумі 992 090,00 доларів США, обґрунтовано запитав його надати документальний звіт про стадію готовності тягового агрегату постійного струму ПЭ2УЗТП.002.008, а також кінцеві строки відвантаження для прийняття рішення про кінцевий розрахунок по контракту від 10.05.2016р. №7.
Матеріали справи не містять, відповідачем не надано доказів в підтвердження надання відповіді на вказаний запит позивача.
Також позивач у листі від 16.06.2017р. №82/06/06, спрямованому відповідачу, проінформував останнього про наявність заборгованості за контрактом від 18.11.2017р. №18 та просив повторно надати письмовий звіт про готовність тягового агрегату постійного струму ПЕ2У ЗТП.002.008, остаточний строк відвантаження обладнання, для прийняття рішення щодо подальшого розрахунку за контрактом від 10.05.2016р. №7, (а.с. 179).
Матеріали справи містять на вказаний лист відповідь відповідача від 30.06.2017р. №3006/2017/2, який хоча і стосується виконання зобовязань за іншим контрактом від 18.11.2017р. №18, укладеним між сторонами, проте інформує позивача про те, що відповідач знаходиться в дуже скрутному становищі та повідомляє, що відбулася непередбачувана зміна керівництва, наявна заборгованість по заробітній платі і обовязковим платежам, невиконання договірних зобовязань з боку контрагентів, наявна складна фінансова ситуація на підприємстві (а.с. 180).
Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Суд вважає, що позивачем у листі від 04.04.2017р. №56/04/04 було проінформовано відповідача про наміри щодо розірвання контракту та повернення оплачених коштів у разі ненадання документального звіту про стадію готовності обладнання (а.с. 27).
У пункті 13.2 Контракту узгоджено, що контракт може бути розірвано за згодою сторін, за рішенням суду.
Відповідно до пункту 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (пункт 2 статті 651 Цивільного кодексу України).
Оскільки у позивача виникли обґрунтовані сумніви у можливості виготовлення відповідачем замовленого обладнання, відповідачем на момент розгляду справи не надано доказів в підтвердження стадії виготовлення замовленого позивачем обладнання, законом передбачена можливість припинення договірних підрядних правовідносин, контракт від 10.05.2016р. №7 підлягає розірванню, а сплачені кошти у сумі 992 090,00 доларів США поверненню позивачу.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені, то така вимога, є необґрунтованою виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 7.1 Контракту у разі затримки відвантаження обладнання в терміни, обумовлені в п. 3.2. цього контракту, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від суми недопоставленого обладнання за кожний день прострочення; загальна сума пені при стягненні не може перевищувати понад 15% від вартості недопоставленого обладнання.
Оскільки, позивачем було частково сплачено за виготовлення обладнання суму 992 090,00 доларів США, а не 1 280 000,00 доларів США, як передбачено пунктом 4.3 Контракту, то застосування пункту 7.1 Контракту щодо нарахування пені є безпідставним.
З урахуванням викладеного суд не може прийняти до уваги заперечень відповідача, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Розірвати Контракт від 10.05.2016р. №7, укладений між Державним підприємством "Дніпровський електровозобудівний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13; ідентифікаційний код 32495626) та LA Kraftanlagen GmbH (Austria, 1010 Viena, Getreidemarkt 14/32).
Стягнути з Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13; ідентифікаційний код 32495626) на користь LA Kraftanlagen GmbH (Austria, 1010 Viena, Getreidemarkt 14/32) 992 090 (девятсот девяносто дві тисячі девяносто) доларів США 00 центів сплачених грошових коштів та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13; ідентифікаційний код 32495626) в доход Державного бюджету України (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДПРОУ отримувача: 37989269, рахунок отримувача 31214206783005, назва банку: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155, МФО банку 805012) 201 012 (двісті одна тисяча дванадцять) грн. 15 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
18.12.2017р.
Судове рішення № 71165750, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 19.12.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/9494/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: