Рішення № 71165560, 12.12.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг

про стягнення 3 561,60 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 91 від 18.02.2017 р.

Від Відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 14/12466 від 26.12.2016 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь плату за користування вагонами в сумі 3561,60 грн. та судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про нарахування плати за користування спірними вагонами, Позивач посилається на те, що через зайнятість колій станції призначення Інгулець вагонами, які прибували на адресу ПАТ "Інгулецький ГЗК" та своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, заважало залізниці виконувати технологічні операції з вантажами на коліях станції, про що було складено відповідні акти загальної форми ГУ-23.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов (арк.с. 63-65 Т.2) посилається на те, що на час затримки вагонів на станції Інгулець за Актами №684 від 04.04.17р., №693 від 05.04.17р., №694 від 05.04.17р. та №695 від 05.04.17р. Відповідачем були пред'явлені станції Інгулець до перевезення вагони, які не забирались станцією та простоювали на під'їзній колії Відповідача. Факт пред'явлення вагонів підтверджується Повідомленнями про закінчення вантажних операцій з відмітками працівників станції Інгулець про прийняття Повідомлень. Факт простою пред'явлених до перевезення залізниці вагонів на час затримки вагонів, що прибули на адресу ПРАТ «ІНГЗК», підтверджується «Книгами відправлених вантажів з ПРАТ «ІНГЗК» на станцію Інгулець». В зазначених книгах міститься інформація про час фактичного здавання вагонів на станцію Інгулець, які були пред'явлені підприємством до перевезення. Також про факт неприйняття залізницею пред'явлених Відповідачем до перевезення вагонів були зроблені застереження в самих актах №684 від 04.04.2017р., №693 від 05.04.2017р., №694 від 05.04.2017р. та №695 від 05.04.2017р. Саме неприйняття станцією Інгулець пред'явлених до перевезення вагонів унеможливило прийняття Відповідачем вагонів, що прибули на його адресу. Отже, простій вагонів на під'їзних коліях Відповідача позбавляє останнього технічної можливості прийняття прибулих на його адресу вагонів. Відповідно, і затримка вагонів на підходах до станції Інгулець відбувалась з причин, що залежали від залізниці. До того ж, Позивачем до позовної заяви не долучені докази, щодо повноважень осіб, які підписали накази про затримку вагонів по станціям Милорадівка, Гейківка та Кривий Ріг Західний. Відповідно до п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 р. плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Враховуючи викладене, Відповідач вважає, що затримка вагонів, що прямували на адресу ПРАТ "ІНГЗК", на підходах до станції Інгулець на підставі наказів № 690, 672, 689 та на самій станції Інгулець на підставі актів № 684, 693, 694 та 695 відбувалась з причин, що залежать від залізниці, вини Відповідача в затримці вагонів немає.

30.11.2017р. представник Позивача подав письмові пояснення до справи (арк.с. 105-110 Т.2) щодо обґрунтованості позовних вимог.

Під час судового засідання 12.12.17р. Відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву (арк.с. 142-143 Т.2) щодо розташування вагонів, які були пред'явлені Відповідачем станції Інгулець до перевезення, та які не забирались станцією і простоювали на під'їзній копії Відповідача.

Строк вирішення спору був продовжений судом за клопотанням сторін - до 12.12.17р. в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 12.12.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі-залізниця), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-власник колії), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач), укладено договір № ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" (далі - Договір).

Додатковою угодою №3 від 15.12.2015 внесено зміни до Договору в частині заміни сторони в зобов'язанні Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (арк.с. 35 Т.1).

В пункті 14 Договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України.

Залізницею на адресу одержувача - ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони за залізничними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (арк.с. 89-250 Т.1, арк.с. 1-46 Т.2).

Даний вантаж було затримано на шляху прямування на станції підходу Милорадівка за наказом №677 від 03.04.2017 року (арк.с. 80), прийнятого об 08 годині 55 хвилин у зв'язку із зайнятістю колій на станції призначення Кривий Ріг вагонами Відповідача.

Час затримки вагонів засвідчений актом про затримку вагонів №15 від 03.04.2017р. та повідомленням про затримку вагонів №15 (арк.с. 81, 83).

За фактом затримки вагонів на станції призначення Позивачем за участю працівників Відповідача на станції Інгулець Придніпровської залізниці складений акт загальної форми ГУ-23 №684 від 01.04.2017р. за період з 01 год. 50 хв. 01.04.17р. по 04.04.17р. 01 год.00 хв. (арк.с.72).

Також, вантаж було затримано на шляху прямування на станції підходу Гейківка за наказом №692 від 05.04.2017 року (арк.с. 75), прийнятого об 10 годині 40 хвилин у зв'язку із зайнятістю колій на станції призначення Інгулець вагонами Відповідача.

Час затримки вагонів засвідчений актом про затримку вагонів №7 від 05.04.2017р. та повідомленням про затримку вагонів №7 (арк.с. 76, 79).

За фактом затримки вагонів на станції призначення Позивачем за участю працівників Відповідача на станції Інгулець Придніпровської залізниці складений акт загальної форми ГУ-23 №13 від 05.04.2017р. за період з 10 год. 40 хв. 05.04.17р. по 05.04.17р. 21 год.30 хв. (арк. с. 78).

Також вантаж було затримано на шляху прямування на станції підходу Кривий Ріг Західний за наказом №693 від 05.04.2017 року (арк.с. 84), прийнятого об 10 годині 56 хвилин у зв'язку із зайнятістю колій на станції призначення Інгулець вагонами Відповідача.

Час затримки вагонів засвідчений актом про затримку вагонів №7 від 05.04.2017р. та повідомленням про затримку вагонів №55 (арк.с. 85, 87).

За фактом затримки вагонів на станції призначення Позивачем за участю працівників Відповідача на станції Інгулець Придніпровської залізниці складений акт загальної форми ГУ-23 №55 від 05.04.2017р. за період з 10 год. 56 хв. 05.04.17р. по 05.04.17р. 20 год.20 хв. (арк. с. 88).

У зв'язку із затримкою на станціях підходах, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№09049257, 09049255, 09049253, 11049261, 09049256, 10049259, 10049258, 10049260, 18049271, 08049246, 07049238, 07049239, 07049237, 07049245 (арк.с. 38-59 Т.1) на суму 3561,60 грн., з якими Відповідач не погодився, що й призвело Позивача зі зверненням до суду.

Зважаючи на встановлені обставини, суд керується таким.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Плата за користування вагонами нараховується відповідно до ст.ст. 119, 125 Статуту залізниць України, п.п. 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999р.

Пунктами 6, 8-10 Правил користування вагонами і контейнерами , затвердженими наказом Міністерства транспорту N113 від 25.02.99, встановлено, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних,

факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Обґрунтовуючи правомірність затримки вагонів на станції підходах Милорадівка, Гейківка та Кривий Ріг Західний, Позивач посилається на зайнятість колії станції призначення Інгулець вагонами, які прибували на адресу Відповідача та своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, що за твердженням Позивача заважало залізниці виконувати технологічні операції з вантажем на коліях станції. Отже, Позивач вказує на те, що затримка відбулась з вини Відповідача або з причин, які залежали від Відповідача, доказами чого ним представлені акти загальної форми ГУ-23, які були складені про затримку вагонів на коліях станції призначення з вини ПАТ "ІНГЗК": №684 від 04.04.2017, №693 від 05.04.2017, №694 від 05.04.2017, №695 від 05.04.2017 (арк.с.67-74).

З дослідження цих актів за участю представників сторін в судовому засіданні було встановлено, що акти складені із зауваженнями з боку вантажевласника, який не погодився з віднесенням на відповідальність вантажевласника затримки вагонів на станції Інгулець із детальним зазначенням обставин такої незгоди в актах.

Із пояснень сторін щодо цих актів судом також встановлено, що за зазначеними актами спір між сторонами не виник, залізниця не пред'явила до сплати зазначені акти загальної форми як підставу для плати за користування вагонами за час затримки на станції призначення.

Відповідно до п.1 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються , зокрема, акти загальної форми.

Пунктом 3 зазначених Правил передбачені обставини, для засвідчення яких складаються акти загальної форми, у тому числі, в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Згідно з п.17 Правил користування вагонами і контейнерами, унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644.

Пунктом 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 №644, усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

Отже, суд зазначає, що акти загальної форми ГУ-23 з дотриманням порядку їх складення призначені для засвідчення у двосторонньому порядку обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача тощо.

Відсутність згоди однієї із сторін із обставинами, викладеними в акті, вимагає від сторін вчинення дій з узгодження цих обставин, у тому числі шляхом застосування претензійно-позовного порядку.

У зв'язку з цим суд вважає, що посилання Позивача на акти загальної форми ГУ-23, які були складені про затримку вагонів на коліях станції призначення №684 від 04.04.2017, №693 від 05.04.2017, №694 від 05.04.2017, №695 від 05.04.2017 (арк.с.67-74), носить формальний характер, які у сукупності з іншими обставинами не доводить зайнятість колій на станції призначення з вини Відповідача та відповідно, затримку вагонів на станції підходах з також з вини Відповідача.

Також суд зазначає, що предметом дослідження у справі, що розглядається, є затримка вагонів Відповідача на станціях підходах, обставини і причини цієї затримки.

Єдиною причиною цієї затримки Позивачем вказується на зайнятість колій на станції призначення з вини Відповідача, в підтвердження чого Позивачем надані акти про затримку вагонів Відповідача на станції призначення.

Враховуючи предмет спору і межі дослідження (затримка на станціях підходах), суд не перевіряє наявність підстав для складання актів загальної форми ГУ-23 №684 від 04.04.2017, №693 від 05.04.2017, №694 від 05.04.2017, №695 від 05.04.2017 (затримка на станції призначення), але факт їх складання не може бути враховано судом лише формально. Якщо після складання актів залізниця не пред'явила зазначені акти до сплати, суд розцінює це як опосередковану згоду залізниці з відсутністю підстав для покладення відповідальності за затримку вагонів на станції призначення саме на Відповідача.

Отже, враховуючи наведені обставини у сукупності, суд вважає, що Позивач не довів наявність підстав для нарахування і стягнення плати за користування вагонів на суму 3561,60 грн. за обставинами справи. У зв'язку з цим в позові суд відмовляє..

Судові витрати у справі покладаються на Позивача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.12.2017