Рішення № 71165556, 14.12.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 904/9933/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський метизний завод", с. Іванопілля, Донецька область

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград

про стягнення 125 444,22 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 23.10.17;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський метизний завод" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 125 444,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням строків оплати за договором №14-16/270-КП від 14.02.14.

Ухвалою суду від 29.11.17 порушено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.12.17.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 12.12.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між постачальником (позивач) та покупцем (відповідач) укладений договір №14-16/270-КП (Договір) та додаткова угода від 23.10.14. Згідно предмету договору, постачальник зобовязується поставити у власність покупцю продукцію та/або обладнання виробничо- технічного призначення (продукція), в асортименті, кількості та у строки, за ціною та з якісними характеристиками, які узгоджені сторонами у цьому договорі та специфікаціях, які є невідємною частиною до цього договору. А покупець зобовязується прийняти і оплатити поставлену у його власність продукцію у відповідності у умовами цього договору ( п.1.2 договору). Відповідно до п. 4.4 договору, датою поставки вважається дата, яка вказана представником покупця на відповідних товаророзпорядчих документах, які надані постачальником про приймання продукції. Відповідно до п. 5.1 договору, загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій до цього договору, але не повинна перевищувати 999 000,00 грн. з врахуванням ПДВ. Згідно п. 8.1 договору, він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони дійшли згоди, що у випадку неналежного виконання обома сторонами своїх зобовязань, строк дії договору встановлюється до 31.12.14 включно. У разі, невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобовязань по договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобовязань.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, і поставив відповідачу продукцію на суму 43 312,34 грн., що підтверджується видатковою накладною №КМЗшс000237 від 27.11.14.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов п.5.3 додаткової угоди від 23.10.14, розрахунки за поставлену продукцію по цьому договору здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 60 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції, якщо інше, відстрочення більш 60 календарних днів не визначена у відповідних специфікаціях до цього договору. У випадку якщо строк оплати випадає на вихідний/ неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Однак, відповідач порушив умови договору і не розрахувався з позивачем за отриманий товар. Станом на день розгляду справи заборгованість складає 43 312,31 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію №03-30/17-02 від 30.08.17 (а.с.28) з вимогою про сплату заборгованості, однак відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 43 312,31 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.7.2 договору, у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості неоплаченої продукції.

На підставі цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 45 356,69 грн. за період з 05.02.15 по 23.10.17, тобто більш як за два роки.

Розрахунок пені наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Така заява відповідачем не подана.

У п.4.3 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. А отже, пеню слід нараховувати за період з 05.02.15 по 05.08.15.

За розрахунком суду, пеня за цей період складає 647,91 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних сумі 3527,88 грн. за період з 05.02.15 по 23.10.17.

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Крім того, позивач заявив до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 31247,31 грн. за період з 05.02.15 по 23.10.17.

Розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 193, 525, 526, 629, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"( 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград,вул.. Соборна,76, код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський метизний завод" (85160, Донецька область, с. Іванопілля, вул.. Дзержинського, 34, код 33380502) заборгованість у сумі 43 312,34 грн., 3% річних у розмірі 3527,88 грн., пені у розмірі 647,91 грн. інфляційні втрати у розмірі 31247,31 грн. витрати по сплаті судового збору у сумі 1162,21 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 19.12.2017

СуддяМ.О.Ніколенко