Постанова № 71165468, 12.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Справа № 910/24402/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Плюшка І.А.,

Сибіги О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 року у справі № 910/24402/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк", Публічного акціонерного товариства "Златобанк", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік", ОСОБА_8, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., Національний банк України, Публічне акціонерне товариство "Запорізький втормет", про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

Позивача: Морозов М.В., адв., дов. б/н від 27.11.2017 року,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: не з'явився,

Третіх осіб: Хілова І.М., адв., дог. № 07/2017 від 23.11.2017 року,

ОСОБА_6, дов. № 18-0011/61123 від 05.09.2017 року.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" (далі - ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест", Позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського В.І. (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", Відповідач), з урахуванням заяви про уточнення прохальної частини, про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги, б/н, від 22.12.2014 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за № 10183.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2017 року, до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, Третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік" (далі - ТОВ "Атлантік", Третя особа 2), ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8, Третя особа 3), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В. (далі - Нотаріус, Третя особа 4) та Національний банк України (далі - НБУ, Третя особа 5).

Крім того, ухвалою господарського суду міста києва від 16.02.2017 року до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк", Відповідач 2), а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Запорізький втормет" (далі - ПАТ "Запорізький втормет", Третя особа 6).

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 року, позов ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" задоволено повністю, а саме: визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги, б/н, від 22.12.2014 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за № 10183, та скасовано протиправне рішення у формі повідомлення про нікчемність № 1140 від 23.05.2016 року.

У поданій касаційній скарзі, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 509, 1066 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 43, 22, 43, 74 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 56 Закону України "Про Національний банк України", ст.ст. 2, 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", просить скасувати прийняті у справі судові рішення повністю та залишити позов у даній справі без розгляду.

ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест", у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, а ОСОБА_8, у своїх письмових поясненнях щодо касаційної скарги, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", викладених у його касаційній скарзі, просили залишити в силі оскаржувані судові рішення у даній справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Фонд та НБУ, у своїх письмових поясненнях просили суд касаційної інстанції задовольнити касаційну скаргу Відповідача 1, скасувавши судові рішення у справі, а Фонд, крім того, просив ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Через канцелярію суду від представника Фонду надійшло письмове клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату, яке колегією суддів було відхилено, як безпідставне, з огляду на те, що розгляд даної справи уже відкладався через неявку учасників судового процесу, у тому числі - і представника Фонду.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вказувалось вище, вимогами ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" у даній справі, з посиланням, зокрема, на ст. 514 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з урахуванням заяви про уточнення прохальної частини, є визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги, б/н, від 22.12.2014 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за № 10183, оскільки, на думку Позивача, такий правочин не містив ознак нікчемності, передбачених п. 7 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з посиланням, зокрема, на положення ст.ст. 11, 509, 512, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та представлені матеріали справи, дійшов висновку про те, що роблячи висновок про нікчемність договору відступлення права вимоги від 22.12.2014 року без належної на те перевірки під час ліквідації ПАТ "Латобанк", Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" не було вказано обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених пунктом 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для визнання такого договору недійсним, а тому, дії такої Уповноваженої особи є протиправними, тоді як права Позивача у даному спорі є порушеними, оскільки останній є кінцевим набувачем прав вимоги за кредитним договором зі змінами до нього, а також, прав вимоги за договорами забезпечення, у зв'язку з чим, вимоги ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" визнав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки такі не відповідають в повній мірі обставинам справи та були зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13.02.2013 між ПАТ "Златобанк" (Кредитодавець) та ТОВ "Атлантік" (Позичальник, Боржник) було укладено кредитний договір №33/1/13-KLMV (далі - Договір № 33/1/13-KLMV), зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого (п. 1.1.) в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, Кредитодавець надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору № 33/1/13-KLMV, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 8000000,00 дол. США.

Згідно п. 1.4. Договору № 33/1/13-KLMV (в редакції договору про внесення змін № 4 від 27.08.2014 року) кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 14.08.2015 року включно.

Пунктом 1.5. Договору № 33/1/13-KLMV встановлено, що за користування кредитом Позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах: 14% річних за користування кредитними коштами у доларах США та 14 % річних за користування кредитними коштами у ЄВРО.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 33/1/13-KLMV, 15.02.2013 року між ПАТ "Златобанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_8 (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі 15.02.2013 року за № 701 (далі - Договір № 701), відповідно до п. 1.1. якого цей договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з укладеного між Позичальником та Іпотекодержателем Договору № 33/1/13-KLMV та додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

З матеріалів справи також вбачається, що 22.12.2014 року між ПАТ "Златобанк" (Первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" (Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги, посвідчений нотаріально та зареєстрований за реєстровим № 10183 (далі - Договір № 10183), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за: Договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 року, укладеним між Первісним кредитором та ТОВ "Атлантік".

Згідно п. 1.2. Договору № 10183, у зв'язку з відступленням прав за Договором № 33/1/13-KLMV на підставі цього договору здійснюється відступлення прав за договорами забезпечення, а саме за: договором іпотеки, посвідченим нотаріально та зареєстрованим в реєстрі 15.02.2013 року за №701(зі змінами); договором поруки № 33/1/13-KLMV/Р-1 від 13.02.2013 року та договором поруки № 33/1/13-KLMV/Р-3 від 28.07.2014 року.

Відповідно до п 1.3. Договору № 10183 за цим договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання частини наступних обов'язків за кредитним договором, а саме: повернення Боржником суми кредитних коштів в розмірі 8000000,00 доларів США, отриманих Боржником згідно з кредитним договором; повернення нарахованих процентів за користування кредитом згідно з кредитним договором в сумі 65333,34 дол. США.

Згідно п. 1.8. Договору № 10183 загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором, яку Новий кредитор зобов'язаний перерахувати Первісному кредитору, складає 127870988,64 грн.

В п. 2.1. Договору № 10183 встановлено, що Новий кредитор зобов'язаний перерахувати Первісному кредитору на рахунок НОМЕР_1 в АТ "Златобанк", код банку 380612, отримувач АТ "Златобанк", код ЄДРПОУ 35894495, частину відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 85077000,00, без ПДВ, не пізніше 26.12.2014 року.

Також, в п. 2.1.2. Договору № 10183 встановлено, що залишок суми відшкодування за відступлення прав вимоги за кредитним договором в сумі, що складає 42793988,64 грн., підлягає сплаті Новим кредитором Первісному кредитору не пізніше 30.12.2015 року на рахунок № 37399302008547 в АТ "Златобанк", код банку 380612, отримувач АТ "Златобанк", код ЄДРПОУ 35894495.

При цьому, згідно п. 2.1.3. Договору № 10183, оскільки відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється з частковим відстроченням платежу, сторони домовились, що Новий кредитор зобов'язаний в день оплати ним частини відшкодування згідно з п.2.1,2. договору, сплатити також Первісному кредитору проценти в розмірі 18% річних.

В наступному, 25.12.2014 року ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" відступило право вимогами за Договором № 33/1/13-KLMV, разом із змінами до нього, та за договорами забезпечення ТОВ "Фактор Консалтс", що підтверджується договором відступлення права вимоги від 25.12.2014 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого за реєстровим № 10293 (далі - Договір № 10293).

Крім того, 25.06.2015 року між ТОВ "Фактор Консалтс" та ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" було укладено договір відступлення права вимоги, посвідчений нотаріально та зареєстрований за реєстровим № 3527 (далі - Договір № 3527), відповідно до умов якого (п. 1.1.), в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ "Фактор Консалтс" відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за: Договором №33/1/13-KLMV від 13.02.2013 року, зі змінами до нього, а також право вимоги за договорами забезпечення.

На виконання умов Договору № 3527 між ТОВ "Фактор Консалтс" та ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" 25.06.2015 року було підписано акт приймання-передачі документів.

Платіжними дорученнями № 4445 від 25.06.2015 року, № 4446 від 25.06.2015 року, № 4448 від 25.06.2015 року і № 4456 від 26.06.2015 року ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" сплатив ТОВ "Фактор Консалтс" грошові кошти за відступлене право вимоги, що свідчить про набуття Позивачем права вимоги за Договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 року, зі змінами до нього, а також за договорами забезпечення.

Разом з тим, на підставі Постанови Правління НБУ від 13.02.2015 року № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 13.02.2015 року № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Златобанк", згідно якого з 14.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 12.05.2015 року № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 13.05.2015 року №99 "Про початок процедури ліквідації АБ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно якого було розпочато процедуру ліквідації АБ "Златобанк" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ "Златобанк" Славінського В.І. строком на 1 рік - з 13.05.2015 року до 12.05.2016 року включно.

Наказом Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" № 36 від 23.05.2016 року до переліку нікчемних правочинів було віднесено Договір № 10183 від 22.12.2014 року, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон".

В наступному, 23.05.2016 року Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" направила ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ТОВ "Атлантік" повідомлення (вих. № 1140 від 23.05.2016 року) про нікчемність Договору № 10183 від 22.12.2014 року, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон", зі змісту якого вбачається, що відповідно до п. 2.1.3. вказаного договору ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" зобов'язалось в день оплати ним другої (останньої) частини відшкодування, сплатити також Банку проценти в розмірі 18% річних. Внаслідок положень договору, а саме вищезазначеного підпункту 2.1.3. договору, Банк відмовився від свого права щомісячно отримувати проценти в розмірі 18% річних за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, що безумовно, погіршило фінансове становище Банку. Укладенням договору відступлення ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" отримало переваги (пільги), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами Банку, а саме ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" отримало можливість протягом року (з грудня 2014 року по кінець грудня 2015 року) не здійснювати оплату Банку процентів за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами. Таким чином, у випадку не укладення договору відступлення між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та Банком, останній щомісячно отримував від ТОВ "Атлантік" проценти в розмірі 18% річних за користування ним кредитними коштами.

У зв'язку з цим, процедура з виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме, підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку регулює Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 5 липня 2012 року (далі - Положення), дія якого поширюється на всі банки, зареєстровані відповідно до законодавства України, у разі віднесення їх до категорії неплатоспроможних, крім публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (до прийняття відповідного закону щодо участі такого банку у Фонді) та санаційного банку, створеного до набрання чинності Законом, відповідно до п. 4.12. глави 4 розділу ІІ якого, в редакції, чинній на час складання акту перевірки, при виконанні своїх обов'язків уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію, зокрема, має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Таким чином, уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними безпосередньо протягом дії тимчасової адміністрації.

У зв'язку з цим, розглядаючи та вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не приділив у повній мірі та належним чином уваги, як положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так і самому повідомленню (вих. № 1140 від 23.05.2016 року) Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", яке було направлено ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ТОВ "Атлантік" про нікчемність договору відступлення права вимоги від 22.12.2014 року.

Так, приймаючи рішення про задоволення позову про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", суд першої інстанції посилався, зокрема, на те, що вказаною особою не було вказано обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених пунктом 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для визнання такого договору недійсним.

При цьому, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не звернув належної уваги та врахував те, що вказане повідомлення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" містило інформацію, яка згідно п. 7 ч. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" може свідчити про нікчемність укладеної угоди, і в ньому вказувалось про те, що відповідно до п. 2.1.3. договору відступлення від 22.12.2014 року ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" зобов'язалось в день оплати ним другої (останньої) частини відшкодування, сплатити також Банку проценти в розмірі 18% річних. Внаслідок положень договору, визначених у вище зазначеному п. 2.1.3., Банк відмовився від свого права щомісячно отримувати проценти в розмірі 18% річних за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, що, безумовно, погіршило фінансове становище Банку.

Крім того, приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не звернув належної уваги і на те, що вказане повідомлення було направлено ТОВ "Атлантік" і ТОВ "Фінансова компанія "Домініон", яке згідно договору про відступлення права вимоги є Новим кредитором за Договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 року, тоді як ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" не було взагалі залучено до участі у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення.

При цьому, суд першої інстанції також невірно прийняв до уваги заяву Позивача про уточнення прохальної частини його позову, якою фактично було змінено предмет та підставу позову, а саме - вимоги про зобов'язання вчинити дії було змінено на вимоги про визнання протиправними дій, що суперечить приписам ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та є підставою для скасування прийнятого у зв'язку з цим судового рішення.

Водночас, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції, який, відповідно до положень ст.ст. 99 та 101, 11112 Господарського процесуального кодексу України, під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього ж Кодексу, стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, також не приділив у повній мірі уваги вимогам вищезазначених норм матеріального права та обставинам справи, про які вказувалось вище, та які мають значення для правильного вирішення спору, також не приділив належної уваги приписам п. 7 ч. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", повідомленню про нікчемність договору відступлення права вимоги від 22.12.2014 року, який був укладений між ПАТ "Златобанк" і ТОВ "Фінансова компанія "Домініон", а також, заяві Позивача про уточнення прохальної частини його позову.

Так, зокрема, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що посилання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" в повідомленні на те, що Банк відмовився від свого права щомісячно отримувати проценти в розмірі 18% річних за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, що безумовно, погіршило фінансове становище Банку є безпідставними, оскільки, у Банку взагалі не було права отримувати проценти саме у розмірі 18% за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, не надавши правового аналізу умовам Договору № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 року, а саме - його п.п. 1.1., 1.3., 1.5., якими передбачалась процентна ставка за користування кредитом.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При цьому, відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на зазначене таке, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в позові у даній справі та постанова апеляційного господарського суду про залишення такого рішення без змін, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, було прийнято без всебічного, повного і об'єктивного розгляду усіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, а також правовідносини, що виникли між сторонами та, в залежності від встановленого і вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 року та рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017 року у справі № 910/24402/16 скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Плюшко І.А.

Сибіга О.М.