Ухвала суду № 71165271, 12.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Сітайло О.М.,

суддів Мельника В.В., Фрич Т.В.,

при секретарі Трутенко А.Ю.,

особи, яка подала скаргу ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити дії.

Таке рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження процесуального статусу у кримінальному провадженні, а тому відповідно до ст. 220 КПК України не є уповноваженою особою на подання зазначеної скарги.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року, винести нову, якою зобов'язати Генерального прокурора України Луценка Ю.В. забезпечити розгляд його клопотання, про що винести процесуальне рішення.

Вважає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог КПК України, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ухвалою Печерського районного суду міста Києва він був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні № 42016000000001125.

Крім того, ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, пропуск якого мотивує тим, що ухвала постановлена без його виклику та копію рішення він отримав 20.11.2017 року.

Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_1, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити; дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції; перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, причини неявки суду невідомі, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як убачається з матеріалів судової справи, копію оскаржуваної ухвали адвокат ОСОБА_1 отримав 20.11.2017 року, тоді як подав апеляційну скаргу 24.11.2017 року, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

На переконання колегії суддів, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні наданих суду матеріалів, ухвала слідчого судді зазначеним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, 25 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою у порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність службових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у не здійсненні процесуальних дій у порядку ст. 220 КПК України за його клопотанням № 20170918-01-01 від 18.09.2017 року, та просив зобов'язати службових осіб вчинити відповідні дії.

Так, 18.09.2017 року ОСОБА_1, в порядку ст. 220 КПК України звернувся до Генерального прокурора Луценко Ю.В. із клопотанням № 20170918-01-01, у якому ставилось питання про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо коштів ПАТ «Міський комерційний банк» у «MeinBank Aktiengesellschaft» з провадженням № 52016000000000119 та № 42016000000001125.

Однак станом на час подання скарги від 25.09.2017 року до Печерського районного суду міста Києва службовими особами Генеральної прокуратури України вказане клопотання ОСОБА_1 не розглянуто та не вирішено.

25.09.2017 року ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва подано скаргу на бездіяльність службових осіб Генеральної прокуратури України щодо не розгляду та не вирішення клопотання про вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження за скаргою, слідчий суддя виходив з того, що порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

При цьому, зазначив, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження процесуального статусу у кримінальному провадженні, а тому відповідно до ст. 220 КПК України не є уповноваженою особою на подання зазначеної скарги.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується та вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Як убачається зі скарги на бездіяльність службових осіб Генеральної прокуратури України щодо нездійснення розгляду та вирішення клопотання про вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні, поданої ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва, заявник звернувся до Генеральної прокуратури України у порядку ст. 220 КПК України із клопотанням № 20170918-01-01 від 18.09.2017 року виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо коштів ПАТ «Міський комерційний банк» у «MeinBank Aktiengesellschaft» з провадженням № 52016000000000119 та № 42016000000001125. У зв'язку із не розглядом зазначеного клопотання у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 220 КПК України, ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність службових осіб ГПУ до слідчого судді на підставі ч.1 ст. 303 КПК України.

Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою, оскільки згідно з ч.2 ст. 55 КПК України права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Отже, з цього моменту така особа, за відсутності постанови про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ст. 220 КПК може вносити клопотання про вчинення процесуальних дій, які мають бути розглянуті, зокрема і щодо такої процесуальної дії, як вручення повідомлення про процесуальні права та обов'язки.

Тобто, потерпілий може звертатись із клопотаннями до слідчого та прокурора, бездіяльність щодо реагування на які є предметом оскарження відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.

Таким чином, якщо особа звернулась із клопотанням про проведення слідчої дії, однак воно залишилось без реагування або без належного реагування прокурора, то в такому випадку правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.

З урахуванням зазначеного, наведені слідчим суддею мотиви, з яких він виходив при постановленні оскаржуваної ухвали, - не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 у скарзі фактично порушувалось питання щодо невиконання службовими особами ГПУ вимог, передбачених ч. 1 ст. 220 КПК України та він чітко вказав свій процесуальний статус, - доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про безпідставну відмову у відкритті провадження слідчим суддею за його скаргою колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції іншим слідчим суддею.

З урахуванням того, що питання, які порушуються у скарзі, не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а суд апеляційної інстанції уповноважений здійснювати перевірку правильності застосування законодавства лише в частині прийнятого слідчим суддею рішення щодо відмови у відкритті провадження за скаргою, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана апелянтом ухвала є незаконною, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про призначення нового судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Генеральної прокуратури України, скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції іншим слідчим суддею.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ ____ _____

Сітайло О.М. МельникВ.В. Фрич Т.В.

Справа № 11-сс/796/6041/2017

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції:Писанець В.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Сітайло О.М.