Ухвала суду № 71161508, 29.11.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21853/14к

Провадження по справі № 1-в/522/294/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року ОСОБА_1

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Багрій А.В., представника власника майна - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

УСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду міста ОСОБА_1 із клопотанням в порядку ст.174 КПК України про скасування арешту майна.

В обгрунтування доводів клопотання заявник посилається на наступне.

Вироком Приморського районного суду м.Одеси від 29.09.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.28 ч.2, ст.263 ч.І, ст.14 ч.І, ст.27 ч.З, ст.115 ч.2 пп.6, 11, 12, ст.14 ч.І, ст.27 ч.З, ст.258 ч.2, ст.294 ч.2, ст.263 ч.І КК України, та призначено йому покарання: за ст.28 ч. 2, ст.263 ч.І КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; за ст.14 ч.І, ст.27 ч.З, ст.115 ч.2 пп.6, 11, 12 КК України із застосуванням ст.69 КК України- у вигляді позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна; за ст.14 ч.І, ст.27 ч.З, ст.258 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна; за ч.І ст.263 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.2 ст.294 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 6 років. У відповідності зі ст.70 КК України при призначенні покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років і 9 (дев'ять) місяців, без конфіскації майна.

Проте, при ухваленні вироку Приморським районним судом м.Одеси не було вирішене передбачене п.2 ч.4 ст.374 КПК України питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження, застосованих на стадії досудового розслідування, а саме: ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 24.10.2014 року по справі №522/20027/14-к накладений арешт на майно ОСОБА_3, яке перебуває у його приватній власності - на 14 частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту у встановленому порядку.

Згідно ч.3 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

На підставі викладеного представник власника майна просить скасувати арешт з вказаного транспортного засобу.

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_2 підтримав клопотання у повному обсязі.

Прокурор в судове засідання не зявився , просив розглядати справу за його відсутності.

Розглянувши клопотання, заслухавши представника власника майна, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації;

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Пунктом 2 ч.4 ст.374 КПК України визначено, що у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Установлено, що вироком Приморського районного суду м.Одеси від 29.09.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.28 ч.2, ст.263 ч.1, ст.14 ч.1, ст.27 ч.3, ст.115 ч.2 пп.6, 11, 12, ст.14 ч.І, ст.27 ч.З, ст.258 ч.2, ст.294 ч.2, ст.263 ч.І КК України, та призначено йому покарання: за ст.28 ч. 2, ст.263 ч.І КК України- у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; за ст.14 ч.І, ст.27 ч.З, ст.115 ч.2 пп.6, 11, 12 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна; за ст.14 ч.І, ст.27 ч.З, ст.258 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна; за ч.І ст.263 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.2 ст.294 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 6 років. У відповідності зі ст.70 КК України при призначенні покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років і 9 (дев'ять) місяців, без конфіскації майна.

Проте, при ухваленні вироку Приморським районним судом м.Одеси не було вирішене передбачене п.2 ч.4 ст.374 КПК України питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження, застосованих на стадії досудового розслідування, а саме: ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 24.10.2014 року по справі №522/20027/14-к накладений арешт на майно ОСОБА_3, яке перебуває у його приватній власності - на 1А частини квартири АДРЕСА_1.

У звязку з наведеним потреба в застосуванні арешту майна засудженого ОСОБА_3 відпала.

Керуючись ст.ст. 167-174, 374 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати арешт з майна, належного підозрюваному у кримінальному провадженні №22014160000000211 від 03.10.2014 громадянину України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної спільної часткової власності, а саме - на 1/2 частину обєкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора-процесуального керівника у кримінальному провадженні №2014160000000211 від 03.10.2014

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

29.11.2017