Ухвала суду № 71159525, 21.12.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

21 грудня 2017 року

Справа № 489/5467/17

Номер провадження 4-с/489/74/17

УХВАЛА

21 грудня 2017 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретаря Сироватки Т.О,

за участю:

представника скаржника- ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, якою просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України в межах скарги на дії на державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області. Вказував на те, що на виконанні у Відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження № 52854514, до складу якого входить 2 виконавчі провадження на загальну суму 414445 грн. 39 коп. про стягнення з ТОВ «Таффрут» заборгованості. Оскільки рішення суду боржником не виконані, 20.09.2017 Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва за поданням державного виконавця було обмежено у тимчасовому праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Таффрут» - ОСОБА_2. При зверненні скаржника до Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області з заявою про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон у звязку зміною керівника ТОВ «Таффрут», державним виконавцем йому було відмовлено у звязку із відсутністю підстав.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_2 просить суд скасувати обмеження у тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України, встановленні Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.09.2017 за подання державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, посилаючись на відсутність доведеного факту ухилення від виконання рішень суду особисто ОСОБА_2 та того, що на цей час він не має жодного відношення до підприємства - боржника через звільнення з посади.

Дослідивши надані докази, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Наказом № 915/1435/14 виданим 25.05.2015 р. Господарським судом Миколаївської області стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффрут» на користь Приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" боргу у сумі 85042,16 грн.

Наказом № 915/2100/15 виданого 02.02.2016 року Господарським судом Миколаївської області стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффрут» на користь Приватного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» грошових коштів у сумі: 110 000 грн. основний борг; 109168 грн. 29 коп. проценти за користування кредитом; 105 366 грн. 91 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором; 4 868 грн. 03 коп. судовий збір.

В подальшому вказані рішення суду були предявлені стягувачем до Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області для виконання.

01.08.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 915/1435/14 виданого 25.05.2015 року Господарським судом Миколаївської області про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «Таффрут» на користь Приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" боргу у сумі 85042,16 грн. Копію постанови за вих. № 32356 від 01.08.2016 року направлено сторонам виконавчого провадження.

Боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 07.08.2016 року. Копії постанови за вих. № 32356 від 01.08.2016 року направлено сторонам до виконання та відома. Рішення боржником в строк встановлений державним виконавцем не виконано. Постанову боржником отримано, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

30.09.2016 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 915/2100/115 виданого 02.02.2016 року Господарським судом Миколаївської області про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «Таффрут» на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" боргу у сумі 329 403,23 грн. Копію постанови за вих. № 41188 від 03.10.2016 року направлено сторонам виконавчого провадження.

Боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 06.10.2016 року. Копії постанови за вих. № 41188 від 03.10.2016 року направлено сторонам до виконання та відома. Рішення боржником в строк встановлений державним виконавцем не виконано. Постанову боржником отримано.

Таким чином, на теперішній час в Інгульському відділі державної виконавчої служби ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 52854514 про стягнення боргу у сумі 414 445,39 грн. зокрема до виконавчого провадження входять виконавчі провадження № 51796541, № 52393754 з виконання.

З матеріалів виконавчого провадження та у діянні (дії чи бездіяльності) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків, вбачається його ухилення від виконання покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» громадянину України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзду за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органудо виконання зобовязань.

У відповідності до п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУПро виконавче провадженняу разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.09.2017 р. за поданням державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 було обмежено у праві виїзду за кордон до виконання зобовязань з виконання вищевказаних судових рішень, покладених на нього як директора ТОВ «Таффрут».

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 30.10.2017 р. було залишено без зміни Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.09.2017 р.

03.11.2017 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою до державного виконавця про припинення його тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України як директора ТОВ «Таффрут» ОСОБА_2

08.11.2017 р. за № 56695 державним виконавцем Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області на звернення скаржника було відмовлено в задоволені заяви у звязку з відсутності підстав скасування тимчасове обмеження у праві виїзду особи з України у разі належного виконання особою зобовязань щодо сплати періодичних платежів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на цей час ОСОБА_2 не являється керівником ТОВ «Таффрут», а тому він не є належною особою, до якої можуть бути встановлені обмеження у праві виїзду за кордон.

У відповідності до ч. 2 ст.89 ГК України відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобовязана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обовязків; іншими винними діями посадової особи. Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ « Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у звязку із закінченням виконавчого провадження.

Зазначені ОСОБА_2 доводи спростовуються такими положеннями.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається що на час постановлення ухвали Ленінським районним судом м. Миколаєва від 20.09.17 р. за поданням державного виконавця про обмеження у праві виїзду за кордон керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффрут», яка набрала законної сили, ОСОБА_2 був керівником. Посадова особа господарського товариства несе відповідальність за його зобовязаннями перед стягувачами, отже дії державного виконавця є правомірними, він діяв в межах своєї компетенції на підставі вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно положень ст.441 ЦПК України суд постановлює ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання судового рішення та, водночас, не передбачена можливість будь-якого дострокового скасування судом вказаних заходів забезпечення виконання рішення суду.

Отже, з огляду на наведене вище, підстави для припинення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 та визнання дій державного виконавця в частині звернення із вказаним поданням до суду - відсутні.

На підставі ст. 447 ЦПК України, ст.ст. 6,18, 40 ЗУ «Про виконавче провадження» суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України в межах скарги на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н.С. Тихонова