Постанова № 71156903, 19.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Провадження № 22ц/790/7314/17 Головуючий 1 інст. - Сенаторов В.М.

Справа № 640/20756/15-ц Доповідач - Маміна О.В.

Категорія : трудові

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Маміної О.В.

суддів Кругової С.С., Колтунової А.І.

при секретарі Сізоновій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного аерокосмічного університету імені ОСОБА_2 «Харківський авіаційний інститут» про визнання незаконним і скасування наказу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 12 квітня 2016 року (головуючий суддя Сенаторов В.М.),-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного аерокосмічного університету імені ОСОБА_2 «Харківський авіаційний інститут» (далі - "Університет") про визнання незаконним і скасування наказу ректора Університету від 09 жовтня 2015 року №329 «Про зміну функціональних обовязків проректора ОСОБА_1В.».

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 12 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, зазначає, що судом першої інстанції не враховано протиправності пункту 2 наказу від 09 жовтня 2015 року №329, яким порушено умови Контракту.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 19 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ректора Національного аерокосмічного університету імені ОСОБА_2 «Харківський авіаційний інститут» від 09 жовтня 2015 року №329 «Про зміну функціональних обовязків проректора ОСОБА_1В.». Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою суду касаційної інстанції від 08 листопада 2017 року рішення апеляційного суду Харківської області від 19 травня 2016 року скасовано, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно наказу № 620-ВК від 30 червня 2004 року ОСОБА_1 з проректора з адміністративно-фінансової роботи переведений на посаду проректора з науково-педагогічної роботи за контрактом з 01 липня 2004 року по 01 липня 2010 року.

01 липня 2010 року дію контракту з ОСОБА_1 продовжено до 01 липня 2017 року.

09 жовтня 2015 року ректором «Університету» видано наказ № 329 «Про зміну функціональних обов'язків проректора ОСОБА_1В.».

Пунктом 1 наказу від 09 жовтня 2015 року № 329 «Про зміну функціональних обов'язків проректора ОСОБА_1В.» ліквідовано у штатному розписі посаду проректора з науково-педагогічної роботи, на якій працював позивач, в зв'язку зі зміною його службових обов'язків, і замість цього введено з 12 жовтня 2015 року посаду проректора з господарської роботи, на яку призначено ОСОБА_1

Пунктом 2 оспорюваного наказу визначено коло обов'язків проректора з господарської роботи.

Пунктом 3 скасовано право підпису фінансових документів ОСОБА_1 для розрахунків університету через казначейство і банк з 12 жовтня 2015 року.

Пунктом 4 зобов'язано проректора ОСОБА_1 до 16 жовтня 2015 року звільнити приміщення депутатського прийому громадян у головному корпусі, яке було ним влаштоване без погодження з ректором і де відбуваються заходи політичного характеру, що не відповідає вимогам статуту університету.

Пунктом 5 покладено на відділ кадрів обов'язок забезпечити внесення змін до контракту ОСОБА_1 відповідно до цього наказу.

Пунктами 6, 7 визначено підпорядкованість відділів і підрозділів університету з 12 жовтня 2015 року.

Пункти 8, 9 - організаційні питання.

Наказом ректора Університету від 16 жовтня 2015 року № 335 вилучено п.1 та п.5 наказу № 329 від 09 жовтня 2015 року, п. 2 викладено у новій редакції, в якій визначено обов'язки проректора з науково-педагогічної роботи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що із прийняттям наказу № 329 від 09.10.2015 року, на дату звернення до суду, посада ОСОБА_1 (проректор з науково-педагогічної роботи), посадові права та обовязки, а також оплата праці, які визначені контрактом, укладеним між ним та університетом, не змінилися, положення інших пунктів оскаржуваного наказу №329 від 09.10.2015 року трудових прав та обовязків позивача не стосуються, відноситься до компетенції ректора і були делеговані йому на підставі п.2.9. та 3.2. Контракту, запис у трудову книжку не проводився.

Проте погодитись в повному обсязі з даним висновком колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі і дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Пунктом 3 ст. 54 Закону України «Про освіту» встановлено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, утому числі за контрактом.

Пунктом 8.3. Статуту Національного аерокосмічного університету ім. М.Е. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» передбачено, що права і обов'язки фахівців-практиків, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах, та інших працівників Університету визначаються законодавством України про працю, про вищу освіту, про науково-технічну діяльність, а також відповідно до положень цивільного, господарського законодавства, цього Статуту, Колективного договору, Правил внутрішнього розпорядку, інших локальних актів Університету і умов відповідного договору (контракту, угоди) між Університетом і такою особою.

У розділі ІІ контракту, який був укладений між сторонами 01 липня 2004 року і продовжений до 01 липня 2017 року, закріплено перелік завдань та посадових обов'язків ОСОБА_1 на займаній посаді.

Згідно п.7.5. контракту умови цього контракту можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі, а п. 6.1 контракту передбачено, що зміни до контракту вносяться лише з попереднім обговоренням змін з іншою стороною. Взаємоприйняті зміни оформлюються додатковою угодою до контракту. При незгоді з пропозицією про зміни Контракту сторона дає письмову мотивовану відмову.

На підставі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Як вбачається зі змісту оспорюваного наказу (з урахуванням змін, внесених наказом від 16.10.2015 року №335), у п.2 проректору з науково-педагогічної роботи доручено виконання обовязків, які він за діючими умовами контракту не мав би виконувати, а саме: організація роботи і контроль за діяльністю наступних відділів університету: відділ охорони праці, відділ звязку, відділ головного енергетика, експлуатаційно-технічний відділ теплових та комунікаційних систем, експлуатаційно-технічний відділ з експлуатації будівель та споруд, автогосподарство.

Суд першої інстанції не врахував, що відповідач своїм наказом визначив певне коло обовязків позивача, наряду із існуючими обовязками, без погодження із останнім, як це передбачено Контрактом.

Тому рішення суду в цій частині не відповідає обставинам справи, а доводи позивача ґрунтуються на законі.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 хоча і просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов в повному обсязі, проте фактично доводи скарги стосуються незгоди саме із п.2 оскаржуваного наказу. І колегія суддів вважає ці доводи такими, що відповідають закону та фактичним обставинам справи з підстав, зазначених вище.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає невідповідності п. п. 3, 4, 6-9 оспорюваного наказу умовам Контракту ОСОБА_1 та порушень трудових прав позивача зазначеними пунктами наказу.

За таких обставин, в цій частині в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції відмовив на законних підставах.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а позовні вимоги частковому задоволенню.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представником відповідача було подано заяву про визнання позову, посилаючись на те, що з моменту видання наказу №329 минуло більш як 2 роки, за цей період у відповідача відбулися численні кадрові та структурні зміни. Тому, на теперішній час, відповідач не має потреби в реалізації оскаржуваного наказу №329 від 09.10.2015 року «Про зміну функціональних обовязків проректора ОСОБА_1В.», враховуючи внутрішньоструктурні обставини.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як зазначено вище, колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, а лише в певній частині, тому заява відповідача про визнання позову суперечить закону та може вплинути на права, свободи чи інтереси інших осіб, на яких протягом розгляду справи у судах поширювалась дія оспорюваного наказу. Тому суд не може прийняти визнання позову і розглядає справу по суті.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні з прийняттям нової постанови, про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 367, 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 12 квітня 2016 року змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати п.2 наказу № 329 ректора Національного аерокосмічного університету імені ОСОБА_2 «Харківський авіаційний інститут» від 09.10.2015 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Національного аерокосмічного університету імені ОСОБА_2 «Харківський авіаційний інститут» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1023 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: А.І. Колтутова

ОСОБА_4