Рішення № 71155242, 21.12.2017, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/815/17

Провадження № 2-о/618/67/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Рябоконь Є.А., за участю секретаря Кучеренко О.І., прокурора Кадуна О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Дворічна цивільну справу № 618/815/17, провадження № 2-о/618/67/17 за заявою Ізюмської місцевої прокурори Харківської області в інтересах держави в особі Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петро-Іванівськоїсільської ради Дворічанського району Харківської області 29.09.2017 звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заявником встановлено, що на території Петро-Іванівської сільської ради знаходиться майно, яке залишилось без власника та не передане до комунальної власності територіальної громади. Так, ОСОБА_1 померла 05.06.2016. Місцем смерті ОСОБА_1 є с. Піски Дворічанського району Харківської області. ОСОБА_1 належить сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0083337, зареєстрований за № 337 від 12.02.1997, площею 6,75 умовних кадастрових га, яка розташована на території Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області. Державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався. Cпадкоємці за оформленням спадщини до Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області та Дворічанської державної нотаріальної контори не зверталися, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Заінтересована особа - представник Головного управлінням Держгеокадастру у Харківській області до суду подав заперечення на заяву, в якій просив заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою залишити без задоволення, обґрунтовуючи свою позицію тим, що, звертаючись з даною заявою, заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області зазначив у заяві як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних земельних відносинах, сільську раду. Тобто заява фактично подана в інтересах цієї особи, яка і є заявником у даній справі. Крім того, вважав відсутніми правові підстави представництва інтересів держави в особі Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області, оскільки вказана сільська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, а не державним органом та не наділена повноваженнями органу виконавчої влади.

Окрім цього в запереченні зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є неналежною заінтересованою особою по даній справі, оскільки воно відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається на території Харківської області землями сільськогосподарського призначення державної форми власності в порядку, визначеному чинним законодавством.

Прокурором до суду було подане пояснення на заперечення, згідно якогоостанній пояснив, що згідно актового запису про смерть ОСОБА_1 померла 05.06.2016, вказана особа мала сертифікат на право користування земельною ділянкою площею 6,75 умовних кадастрових гектарів, серія ХР № 0083337.

Станом на дату подання заяви, а саме 29.09.2017 за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_1 ніхто не звертався. Як наслідок, земельна ділянка, площею 6,75 умовних кадастрових гектарів, на законних підставах ніким не використовуються, що призводить до порушення майнових та особистих інтересів членів територіальної громади - мешканців Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області, що полягає у неотримання грошових коштів для місцевого бюджету (відсутність надходження грошових коштів від здачі в оренду земельної ділянки, і як наслідок недоотримання місцевим бюджетом коштів для соціальної сфери, ремонту та будівництво доріг, медичного забезпечення тощо) та державного бюджету (відсутність сплати земельного податку), що у свою чергу порушує нормальне функціонування конституційних засад, гарантованих державою, яка змушена додатково фінансувати соціальні проекти на території сільської ради та призводить до невиконання інших державних програм на території країни. Крім того, у вказаному запереченні Головне управління Держгеокадастру у Харківській області само вказує на те, що воно є неналежною заінтересованою особою і, як наслідок у такої особи відсутні права та обовязки, передбачені ЦПК України.

За таких обставин, за клопотанням прокурора ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 30 листопада 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області виключено з числа заінтересованої особи по справі.

В судовому засіданні представник заявника - прокурор Дворічанського відділу Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_2 підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Петро-Іванівської сільської ради сільський голова ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення заяви прокурора про визнання спадщини відумерлою, просила слухати справу в її відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно інформації відділу Держгеокадастру у Дворічанському районі Харківської області № 10-20-0.23,17-950/108-17 від 25.09.2017, згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Петро-Іванівській сільській раді Дворічанського району Харківської області обліковується запис за № 337 від 12.02.1997, про отримання ОСОБА_1 сертифікату на право на земельну частку (пай), середній розмір паю становить 6,75 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а. с. 10).

Згідно довідки начальника Дворічанського відділу Ізюмської місцевої прокуратури нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 6,75 умовних кадастрових га, яка розташована на території Петро-Іванівської сільської ради та право на яку за життя належало ОСОБА_1, станом на 01.01.2017 становить 189471 грн 00 коп. (а. с. 13).

Згідно інформації Куп»янського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 11/15.8/-04-04 від 26.09.2017 ОСОБА_1 значиться померлою, відповідно до актового запису про смерть № 9 від 08.06.2016. Дата смерті 05.06.2016 (а. с. 8).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № 49254593 від 27.09.2017 та інформації Дворічанської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_1, яка померла 05 червня 2016 року, з заявами про прийняття та відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася.

Згідно довідки Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області № 564 від 25.09.2017, ОСОБА_1, яка померла 05.06.2016 проживала в. с. Митрофанівка, вул. Світла, буд. 27 Дворічанського району Харківської області. За оформленням спадщини до сільської ради ніхто не звертався.

Згідно довідки Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області № 544 від 21.09.2017, остання не має відомостей щодо спадкоємців після смерті ОСОБА_1

З часу відкритття спадщини минув понад один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно абз. 1-4 ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на обєкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Особи, які мають право або зобовязані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відповідно ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. В матеріалах справи міститься повідомлення Петро-Іванівської сільської ради про представництво прокурором її інтересів в суді (а. с. 14).

Вивчивши та дослідивши всі обставини справи, суд вважає можливим задовольнити заяву Ізюмської місцевої прокуратури.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 56, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 334-338, 352, 354, п. 15.5) розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд

ВИРІШИВ:

Заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області задовольнити.

Визнати спадщину, а саме право на земельну частку (пай), площею 6,75 умовних кадастрових га, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0083337, зареєстрованого за № 337 від 12.02.1997, нормативною грошовою оцінкою 189471 грн. 00 коп., розташовану на території Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області, після смерті ОСОБА_1, яка померла 05 червня 2016 року, відумерлою та передати її територіальній громаді Петро-Іванівської сільської ради Дворічанського району Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дворічанський районний суд шляхом подачі апеляційноїскарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Є.А. Рябоконь