Рішення № 71154256, 19.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6392/17

Провадження № 2/415/2190/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.17 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Коваленко Н.В.,

за участю секретаря Керімової Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

До Лисичанського міського суду Луганської області звернувся позивач, ОСОБА_1, із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що вона та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі. Мають спільну неповнолітню дитину. З відповідачем проживають окремо. Добровільної допомоги на утримання дитини відповідач не надає. У звязку з наведеним, після уточнення позовних вимог, просить суд, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімум для дитини відповідного віку.

Позивач через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, уточнені позовні вимоги визнав.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб І-ЕД 240342 виданого 31.01.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганської області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 31 січня 2015 року, про що зроблено відповідний актовий запис №34, прізвища після одруження присвоєні чоловіку ОСОБА_2, дружині - ОСОБА_1.

Згідно копії свідоцтва про народження серії І-ЕД № 379668, виданого 11 жовтня 2016 року Лисичанським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганської області, ОСОБА_3, народився 05 жовтня 2016 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 541. Батьком записаний ОСОБА_2, а матірю ОСОБА_1.

Згідно довідки від 11.10.2017 року, виданої головою вуличного комітету, ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на її утриманні перебуває її син ОСОБА_3.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач в добровільному порядку не надає позивачу матеріальної допомоги на утримання дитини, а позивач потребує такої допомоги.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька та (чи) в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня предявлення позову.

В ході розгляду справи відповідач позов визнав, про що надав письмову заяву.

Згідно приписів ст. 206 ЦПК України Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд зазначає, що визнання позову в даній справі не суперечить закону чи порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 81, 206, 247, 430 ЦПК України, Принципом 6 Декларації прав дитини Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, ст. 18 Конвенції про права дитини ратифікованої Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 р., ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4,ідентифікаційний номер платника податків -НОМЕР_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 12 жовтня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 05 жовтня 2034 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. на користь держави за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління держаної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача: 31215256700001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106 ( стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Коваленко