Ухвала суду № 71154232, 21.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/8178/17

Провадження № 2-н/415/307/17

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу в частині вимог

21.12.17 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Коваленко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Лисичанськвугілля» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги внаслідок порушення законодавства про працю, -

ВСТАНОВИВ:

До Лисичанського міського суду Луганської області звернувся заявник, ОСОБА_1, із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги внаслідок порушення законодавства про працю.

Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не повязана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не повязана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з заяви про видачу судового наказу, заявник просить видати судовий наказ про стягнення з боржника на його користь: 1) заборгованість із заробітної плати у сумі 5869, 45 грн.; 2) вихідну допомогу у розмірі трьох середніх заробітних плат за порушення законодавства про працю, що складає 13226,22 грн.

Таким чином, вимога про стягнення вихідної допомоги у розмірі трьох середніх заробітних плат за порушення законодавства про працю, що складає 13226,22 грн., не відповідає вимогам передбаченим ч.1 ст. 161 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогамстатті 161цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника на користь заявника вихідної допомоги у розмірі трьох середніх заробітних плат за порушення законодавства про працю, що складає 13226,22 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Одночасно суд вважає за необхідне розяснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихпунктами 3-6частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст 166 ЦПК України)

Керуючись ст.ст. 161,165,166, 353,354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Лисичанськвугілля» про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника на користь заявника вихідної допомоги у розмірі трьох середніх заробітних плат за порушення законодавства про працю, що складає 13226,22 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Коваленко