Рішення № 71153802, 20.12.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1822/17

провадження №: 2/398/1898/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"20" грудня 2017 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Соколової Р.І.

за участю секретаря Шостак А.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 12501грн. 83 коп., що утворилась станом на 30 квітня 2017 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15 травня 2017 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору банк надав відповідачу кредит в сумі 2300грн. 00коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В свою чергу відповідач зобовязався повернути банку кредитні кошти у строки передбачені кредитним договором згідно графіку платежів та сплатити відсотки за його користування та інші платежі визначені договором.

У звязку з тим, що позичальник не виконує свої зобовязання по договору виникла прострочена заборгованість, яка станом на 30 квітня 2017р. складає 12501грн. 83коп. та складається з:

- заборгованості за кредитом в сумі 422 грн. 89 коп.;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 8207 грн. 42 коп.;

- заборгованість за пенею та комісією в сумі 2800грн. 00коп.

а також штрафів, відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, в розмірі:

- 500 грн. - фіксована частина,

- 571 грн. 52 коп. - процентна складова.

8 листопада 2017 року до розгляду справи по суті позовних вимог через канцелярію суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої договір між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 про надання кредиту було укладено 31 березня 2011 року, а не 15 травня 2017 року.

Ухвалою суду від 17.11.2017 року вказана уточнена позовна заяву було прийнята судом до розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнену позовну заяву підтримав в повному обсязі, та пояснив, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт укладення відповідачем кредитного договору в ПАТ КБ «ПриватБанк»: це і те, що відповідач в листопаді 2011 року активував картку, яка є доступом до рахунку, та почав користуватись коштами з карткового рахунку, і те, що він частково сплачував борг, вносячи періодичні платежі. Крім того, пояснив, що заборгованість за пенею і комісією в сумі 2800грн., яку згідно позовної заяви просить стягнути позивач, насправді, це заборгованість за комісією, яка передбачена умовами договору, і це видно з розрахунку заборгованості, оскільки ця сума є сталою. Комісія стягується за те, що клієнту банком було зараховано кошти на картковий рахунком, а також, в разі несвоєчасного внесення клієнтом банку сум для погашення кредиту, це дає змогу банку виявляти інші рахунки клієнта для стягнення коштів в рахунок погашення кредиту. Тобто комісія стягується тільки в тому випадку, якщо є заборгованість.

Проти заочного розгляду справи представник позивача не заперечує.

Відповідач в судові засідання, призначені на 11 липня 2017 року, 4 серпня 2017 року, 1 вересня 2017 року, 23 жовтня 2017 року, 17 листопада 2017 року та 20 грудня 2017 року жодного разу не зявився. Судові повістки про виклики в судові засідання, які було направлено на адресу вказану в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, повернулись на адресу суду з відмітками: на 11 липня 2017 р. «за відмовою адресата від одержання», на 4 серпня 2017р., 23 жовтня 2017р. та 11 листопада 2017р. - «через незапит», на 20 грудня 2017р. «адресат вибув». При цьому, згідно довідки відділу адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Кіровоградській області від 6 червня 2017 року відповідач зареєстрований за вказаною адресою з 25 січня 2005р.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка фізичним особам, які не мають статусу підприємців, надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. В ч.8 зазначеної статті вказано, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобовязані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів звязку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи викладене, відповідач вважається таким, що про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання банківських послуг у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку розмірі 2300 грн. 00коп. Згідно умов договору банк надав відповідачу кредит в сумі 2300грн. 00коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У звязку з неналежним виконанням боржником договірних зобовязань, станом на 30 квітня 2017 року у останнього виникла основна заборгованість за кредитом в сумі 422 грн. 89 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 8207 грн. 42 коп. та заборгованість за комісією в сумі 2800грн. 00коп.

Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч.1 ст.638 та ст.1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, між сторонами правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Про ознайомлення із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, про що 31 березня 2011 року розписався у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст.634 ЦК України.

Відтак, подавши заяву від 31 березня 2011 року, відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку.

За статтями 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність угоди між сторонами підтверджується Анкетою-заявою позичальника, умовами та правилами надання банківських послуг, а сума заборгованості її розрахунком станом на 30 квітня 2017 року .

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, що передбачено ч.1 ст. 625 ЦК України.

Згідно з частиною 1статті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2статті 6 ЦК Українипередбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно достатті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно дост. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, на день розгляду справи, з боку відповідача не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками та комісією за користування кредитом відповідно до положень договору, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, атому він підлягає задоволенню.

Окрім того, з ОСОБА_2 необхідно стягнути штрафи у розмірі:

- 500 грн. - фіксована частина,

- 571грн. 52 коп. - процентна складова.

У разі порушення боржником зобовязання він, відповідно до ст. 549, 1050 ЦК України, зобовязаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено стягнення штрафу з позичальника при порушенні останнім строківплатежів за будь-яким грошовим зобовязанням більше ніж на 30 днів в розмірі 500грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 422 грн. 89 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 8207 грн. 42 коп., заборгованість за комісією в сумі 2800грн. 00коп., а також штрафи в розмірі: 500 грн.( фіксована частина) та 571 грн. 52 коп.( процентна складова).

Згідно вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1600 грн. 00коп.

Керуючись ст. ст. 12,13,81, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 264, 265, 280 282, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ПозовПриватного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованостізадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором № Б/Н від 31 березня 2011 року в розмірі 12501 (дванадцять тисяч пятсот одну) грн. 83 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Р.І. Соколова

Повний текст рішення складено 21 грудня 2017 року.