Постанова № 71152595, 21.12.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 463/6259/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2026/2017

Категорія 33

Головуючий у 1 інстанції Леньо С.І.

Суддя-доповідач Горейко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Возняк В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» до Апеляційного суду Львівської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої приниженням честі, гідності, ділової репутації, за апеляційною скаргою представника Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

29 березня 2017 року Фермерське господарство «ОСОБА_1В.», від імені якого діє представник ОСОБА_1, звернулося в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року, якою відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» до Апеляційного суду Львівської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої приниженням честі, гідності, ділової репутації. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що Верховним Судом України під час розгляду цивільної справи №6-3139цс16 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого належним відповідачем у вказаній категорії справ може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя. Вказані обставини не були та не могли бути відомі ні заявнику, ні суду під час постановлення ухвали від 21 грудня 2015 року. У звязку з наведеним заявник просив заяву задовольнити, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року скасувати та ухвалити рішення, яким стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України на користь Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» 1 000 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої приниженням честі, гідності, ділової репутації.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за заявою Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» до Апеляційного суду Львівської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої приниженням честі, гідності, ділової репутації.

Не погодившись з ухвалою суду, представник Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне зясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано, що на час постановлення Личаківським районним судом м. Львова ухвали від 21.12.2015 року ні йому, ні суду першої інстанції не могло бути відомо про існування постанови Верховного Суду України від 01.03.2017 року по справі №6-3139цс16, а також не досліджено чи обставини, встановлені в даній постанові мали б наслідком прийняття Личаківським районним судом м. Львова іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято 21.12.2015 року, та чи ці обставини не спростовують факти, покладені в основу ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 21.12.2015 року.

Апелянт вказує і на те, що в оскаржуваній ухвалі судом не зазначено якими нормами встановлено, що ухвала про відмову у відкритті провадження не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи, а також якими нормами закону встановлено, що постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України мають більшу юридичну силу, ніж Конституція України та закони України. Також судом не зясовано чи на даний час його позовна заява розглянута по суті і чи в даний час він не позбавлений доступу до правосуддя та права, гарантованого ст. 56 Конституції України.

Також апелянт зазначає, що, посилаючись в оскаржуваній ухвалі на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» суд першої інстанції в порушення вимог ст. 8 ЦПК України не вказав до якого нормативного документа відноситься вказана постанова та причини не застосування постанов Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року, №7 від 30.05.1997 року та №2 від 12.06.2009 року.

Крім того апелянт стверджує, що судом не застосовані норми, які підлягали застосуванню, а саме ст. ст. 8, 40, 55, 56, 124 Конституції України, ст. ст. 61, 360-7, 361-365 ЦПК України, не враховано рішення Конституційного Суду України №19-рп2011 від 14.12.2011 року та не виконано постанову Верховного Суду України від 01.03.2017 року по справі №6-3139цс16.

З наведених мотивів просить ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала про відмову у відкритті провадження не є процесуальним рішенням, яким закінчується розгляд справи. Оскільки у звязку з відмовою у відкритті провадження справа по суті не розглядалась та не приймалось відповідне рішення, то перегляд такої ухвали може здійснюватися виключно в порядку апеляційного та касаційного провадження або Верховним Судом України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 361 ЦПК України (чинної на час постановлення оскаржуваної ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року) встановлено, що рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абзаці 3 п. 2 постанови від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» розяснив, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є:

- ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду;

- ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

З урахуванням наведених розяснень, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ухвала про відмову у відкритті провадження не є тим процесуальним рішенням, яким закінчується розгляд справи.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 3 постанови від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно з п. 5 зазначеної постанови процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення не вбачається.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Бойчук І.В.

ОСОБА_2

Повний текст постанови складено 21 грудня 2017 року