Рішення № 71152178, 20.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4596/17 22-ц/774/2101/К/17

Справа № 182/4596/17 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2101/К/17 ОСОБА_1

Категорія 59 (І) Доповідач Барильська А.П.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Видрик А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядкуст. 247 ч. 2 ЦПК Україниза наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дніпрянка" в особі власника ОСОБА_2 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2017 року по цивілній справі за позовом Приватного підприємства "Дніпрянка" в особі власника ОСОБА_2 до Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за період з 03.08.2011 року по 15.11.2011 року та з 04.12.2012 року по 06.09.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2017 року відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовом Приватного підприємства "Дніпрянка" в особі власника ОСОБА_2 до Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за період з 03.08.2011 року по 15.11.2011 року та з 04.12.2012 року по 06.09.2013 року.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду та направити справу для розгляду до суду першої інстанції посилаючись на те, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позовна заява подана та підписана фізичною особою, яка не є юридичною особою в інтересах якої подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права, тому вказаний позов не може бути розглянутий Господарським судом Дніпропетровської області.

Неявка учасників процесу в судове засідання суду апеляційної інстанції, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку учасників процесу в судове засідання такою, що не перешкоджаєапеляційному розгляду справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу директор Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, як законну та обґрунтовану, на його думку, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заперечень на неї колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК в редакції 2004 року).Підсудністьвизначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК в редакції 2004 року).

Статтею 15 ЦПК України (в редакції 2004 року) передбачено, що в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з іншихправовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей15,16 ЦПКУкраїни (в редакції 2004 року) у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ заКодексом адміністративного судочинства України(стаття 17; далі -КАС),Господарським процесуальним кодексом України(статті 1, 12; далі -ГПК),Кримінальним процесуальним кодексом України(далі -КПК) абоКодексом України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Як вбачається з змісту позовної заяви, спір виник між юридичними особами, у звязку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України (в редакції 2004 року), справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Статтею 28 ГПК України визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Таким чином, оскільки Приватне підприємство "Дніпрянка", в особі власника ОСОБА_2, звернулось з позовом до Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за період з 03.08.2011 року по 15.11.2011 року та з 04.12.2012 року по 06.09.2013 року, що не є спором про право цивільне та відноситься до компетенції господарського суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід відмовити у відкритті провадження на підставі п.1 ч.2 статті 122 ЦПК України (в редакції 2004 року).

Доводи апеляційної скарги про те, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, спростовуються вище наведеними нормами закону.

На підставі вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у даній справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у звязку з чим апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, а ухвала суду залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 374,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпрянка" в особі власника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2017 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 20 грудня 2017 року.

Головуючий:

Судді: