Окрема думка судді № 71151541, 18.12.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

"18" грудня 2017 р.

Окрема думка судді на ухвалу 18 грудня 2017 року

Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу

у справі 214/2833/17-к1-кп/214/611/17

Відповідно до ст.375 КПК України викладається окрема думка судді на ухвалу суду якою вирішено питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В мотивувальній частині ухвали зазначено висновок колегії суддів про наявність підстав вважати що заявлені раніше прокурором та встановлені судом ризики, передбачені ст..177 КПК України, а саме, можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення та можливість незаконного впливу на свідків, не зменшилися.

Також, вказаний висновок суду що прокурором доведені обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

З огляду на практику ЄСПЛ про застосування ст.5 Конвенції про права людини і основоположних свобод а також на прийняте Конституційним Судом України Рішення від 23.11.2017 року у справі №1-28/2017 вважаю за доцільне зазначити, що суд кожного разу коли вирішується питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має обґрунтовувати таке рішення і посилатися на докази і обставини, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, які повинен зазначити і довести прокурор в судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор заявляв про існування таких ризиків, що передбачені ст.177 КПК України: ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, зможе впливати на свідків та потерпілих в разі обрання більш мякого запобіжного заходу, вчинив злочин в стані алкогольного спяніння та не має міцних соціальних звязків.

Під час вирішення питання про доцільність продовження тримання під вартою, підлягають оцінці зазначені прокурором ризики з урахуванням встановлених обставин та переконливих доказів їх реального а не ймовірного існування. Прокурором не було належно обґрунтовано ризик що обвинувачений, перебуваючи на свободі, зможе впливати на свідків та потерпілих, в звязку з чим колегія суддів повинна вирішити питання про прийнятність даного ризику та дати йому достатню оцінку. Щодо ризику, що злочин був вчинений в стані алкогольного спяніння, слід зазначити що вказана обставина не може розцінюватися в якості ризику судом тому суд повинен критично поставитися до таких доводів сторони обвинувачення. Щодо ризику про тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 слід зазначити, що ЄСПЛ неодноразово зазначав у своїх висновках, що небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватись не лише в світлі тяжкості покарання, але виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявність такої небезпеки або звести її до такого мінімуму, що попереднє увязнення виявиться невиправданим.

З огляду на наявне клопотання захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченого на домашній арешт за місцем проживання та реєстрації із застосуванням засобів електронного контролю, слід вказати мотиви для відмови в такому клопотанні. Вважаю, з огляду на засади кримінального провадження - змагальності, на захист покладено аналогічний обовязок доводити і обґрунтовувати своє клопотання, як і на сторону обвинувачення. Проте, до свого клопотання захисники не надають письмових документів про те, що реєстрація обвинуваченого на момент подання клопотання не змінилась та не зазначають про те, хто буде утримувати обвинуваченого на час перебування його під домашнім арештом. Без врахування цих обставин суд не може розглянути питання про альтернативні запобіжні заходи відносно обвинуваченого.

Суддя І.Б.Щеняєва