Ухвала суду № 71149959, 07.05.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1761/15-к

Провадження № 1-кс/210/322/15

"07" травня 2015 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2, за участі секретаря судового засідання Суржко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області, погоджене прокурором, у кримінальному провадженні №12015040710000507, внесене до ЄРДР 26.02.2015 року, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_3, який народився 30 березня 1989 року у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, працює ДП Придніпровська залізниця ТЧ-2 на посаді машиніста електровозу, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Кириленко, 23/182; раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 289 КК України

особи, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Пізняк В.І., слідчий Коновалова І.Ю., підозрюваний ОСОБА_3, захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Дзержинського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, погоджене прокурором - процесуальним керівником, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за наступних фактичних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 26.02.2015 р. близько 20:20 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_5В перебували біля центрального входу супермаркету Сільпо по вул. Димитрова, 30-а у Дзержинському районі м. Кривого Рогу, де на автомобільну стоянку напроти супермаркету під'їхав автомобіль марки "Хюндай Акцент", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 під керування останньої, яка вийшла із автомобілю та направилась до магазину.

Після чого, близько 20:25 год. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілої з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя, маючи при собі пневматичний пістолет марки МП 654 К кал.4,5 мм., вступили в злочинну змову між собою та діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, із корисливих мотивів, заздалегідь розподіливши ролі в кримінальному правопорушенні, почали чекати, поки потерпіла вийде з супермаркету.

В цей же день, близько 20.45 годині, коли потерпіла ОСОБА_6 вийшла з супермаркету, розблокувала центральний замок автомобілю та сіла на місце водія, ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя, сів на пасажирське заднє ліве сидіння, приставив їй пневматичний пістолет до плеча, погрожуючи його застосуванням, почав вимагати, щоб потерпіла пересіла на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_3 у цей час, з метою перешкоджання виходу потерпілої з машини та не привернення уваги інших осіб до подій, які відбувалися у салоні автомобілю, стояв біля передніх водійських дверей автомобіля з лівої сторони по ходу його руху.

Після того, як потерпіла ОСОБА_6, сприймаючи цю погрозу, як реальну, побоюючись за своє життя, підкорилась злочинним вимогам ОСОБА_5В, пересіла на переднє пасажирське сидіння з правої сторони по ходу руху автомобілю, а ОСОБА_3 сів на місце водія, з ліва від неї та завів мотор ключами, які знаходились в замку запалювання та спрямував автомобіль по вул. Димитрова, де навпроти буд. № 51 висадили потерпілу ОСОБА_6, після чого на автомобілі "Хюндай Акцент", реєстраційний номер НОМЕР_1 з місця скоєння правопорушення зникли, розпорядившись їм за власним розсудом.

Встановлено, що вищевказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст.289 КК України за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, про що останньому 07 травня 2015 року вручено повідомлення про підозру.

У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, оскільки зібрані в ході досудового розслідування матеріали кримінального провадження підтверджують наявність обґрунтованої підозри у скоєні вищеназваного кримінального правопорушення цією особою, та встановлено наявність ризиків передбачених у п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор, мотивуючи доцільність задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, із застосуванням насильства, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу. Просив не застосовувати заставу, т.я. злочин вчинено із застосуванням насильства.

Підозрюваний ОСОБА_3, зазначив, що не має наміру перешкоджати слідству, в нього хворі батьки, він працює, у звязку з чим просив суд застосувати до нього більш мякий запобіжний захід.

Захисник заперечував з приводу клопотання слідчого, зазначив що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований. Раніше ОСОБА_3 не судимий, автомобіль потерпілій повернутий, жодних збитків не спричинено. У звязку з чим, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доводи прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали провадження №12015040710000507, внесеного до ЄРДР 26.02.2015 року, додані до клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також зокрема запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення інших кримінальних правопорушень. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 07.05.2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.289 КК України, за ознаками: незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого за вищевказаних фактичних обставин, у кримінальному провадженню, відомості якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 лютого 2015 року за №12015040710000507.

Згідно із п.175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Підставами для предявлення підозри ОСОБА_3 слугувало наявність достатніх доказів, зібраних в ході досудового розслідування, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протокол огляду місця події від 26.02.2015 року; протокол огляду предмету від 26.02.2015 року; протоколом огляду місця події від 28.02.2015 року; матеріалами тимчасового доступу до речей та документів від 27.03.2015 року; довідкою щодо обробки технічної інформації; речові докази; висновком авто-товарознавчої експертизи; протокол обшуку; протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками, тощо.

При цьому, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення є однією із обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, яка відповідно до вимог ст.178 КПК України має оцінюватись в сукупності з всіма іншими обставинами.

Слідчим суддею, відповідно до ст. 178 КПК України встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої; раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має постійне джерело прибутку; має постійне місця проживання в м. Кривому Розі, одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб не має, що свідчить про наявність соціальних звязків.

Разом з тим, фактичні обставини предявленої підозри, а саме щодо способу, місця, часу, направленості умислу у вчиненні злочинних дій, які ставляться в провину підозрюваному, тяжкість покарання яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, свідчать про те, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Таким чином, в ході розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і це все свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам, і застосуванням більш мякого запобіжного заходу до ОСОБА_3

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість. Разом з тим, відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується зважаючи на суспільний інтерес, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ Летельє проти Франції.

Враховуючи те, що в діях підозрюваного вбачаються ознаки складу злочину, за яким йому предявлено підозру, та який є особливо тяжким злочином, в силу ст. 12 КК України, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існують ризики, передбачені у п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового слідства та/або суду (п. 1), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5), та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, вважаю, що підозрюваному доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою при фактичних обставинах цієї справи та висунутої проти ОСОБА_3 підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, тримання під вартою відповідає меті застосування запобіжних заходів, визначеної у ст. 177 КПК України.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, який, маючи постійне місце роботи, джерело доходу, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб, із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Слідчий суддя не вбачає підстав для застосування більш м"яких запобіжний заходів, зокрема: особистого зобовязання, оскільки предявлена підозра та встановленні ризики, не відповідають такому заходу забезпечення кримінального провадження, особиста порука не може бути застосована, оскільки наразі не вбачається осіб, які заслуговують на довіру, і які поручилися перед судом за виконання підозрюваним обовязків, передбачених ст. 194 КПК України; домашній арешт - оскільки підозрюваний у будь-який момент може залишити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення тяжкого покарання, що свідчить про недоцільність обрання домашнього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановлені ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваної обов'язків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст. 182 КПК України. В той же час, слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 вчинено з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, разом з тим, щодо підозрюваного, у цьому кримінальному провадженні інший запобіжний захід не обирався, підозрюваний має певні соціальні звязки, а саме офіційно працевлаштований; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, предмет злочину автомобіль, - повернуто потерпілій в ході проведення слідчих розшукових дій, прокурором не наведено переконливих мотивів та підстав щодо незастосування застави, у звязку з чим слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст.182 ч. КПК України, з урахуванням положень ч. 5, 6 ст. 183 КПК України, та з покладанням на ОСОБА_3 наступних обов"язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликами ( в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду ( в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи ( в залежності від стадії кримінального провадження); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину. Згідно з ст. 197 КПК України, а саме ч. 1 строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шести десяти днів. Згідно практики ЄСПЧ при застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно дотримуватись принципу забезпечення поваги до особистої свободи та презумпції невинуватості, яка має враховуватися при будь-якому ув'язненні особи без відповідного вироку суду (п. 4 рішення у справі "Стогмюллер проти Австрії" від 10.11.1969р.) та тривалості строків досудового розслідування, увязнення до вироку суду (п. 62, 63 рішення від 27.11.2008р. у справі "Свершов проти України", Заява № 35231/02).

З урахуванням наданих слідчому судді матеріалів, встановлених фактичних обставин, необхідності проведення ряду слідчих дій, слідчий суддя вбачає підстави для обрання запобіжного заходу на строк, що не перевищує 60 днів з моменту предявлення підозри.

Враховуючи, що 07 травня 2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру, запобіжний захід обирається на строк з 07 травня 2015 року з 20год.30хв. до 04 липня 2015 року до 20год.30хв. включно.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176 178, 183 ч.2 п.5, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 07 травня 2015 року з 20год.30хв. до 04 липня 2015 року до 20год.30хв. включно..

На підставі п. 3 ч. 5 ст. 183 КПК України розмір застави визначити у межах 100 (ста) розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 121800,00 (сто двадцять одна тисяча вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012, розрахунковий рахунок 37312022006709.

В разі сплати застави вважати обраним ОСОБА_3 запобіжний захід заставу.

В разі внесення застави, слідчий суддя на підставі ч. 5, 6 ст. 194 КПК України вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_3 строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов"язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликами ( в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду ( в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи ( в залежності від стадії кримінального провадження); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю...

Роз"яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Попередити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7-10 ст. 183 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровській області протягом 5 днів з дня її оголошення

Суддя: О. В. Чайкіна