Постанова № 71149365, 20.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Винниченко П.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 грудня 2017 р. м. ХарківСправа № 623/1714/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.17, повний текст складено 08.11.17, по справі № 623/1714/17 за позовом ОСОБА_2 до Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування протоколу суб'єкта владних повноважень і зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (надалі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати Протокол №10 засідання комісії з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Барвінківського відділу Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

- зобовязати Ізюмське обєднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії державного службовця з 01 лютого 2017 року відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, в зв'язку з підвищенням посадових окладів державних службовців згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», на підставі довідки Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 24.01.2017р. № 01-52/214, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника та здійснити відповідні виплати з врахуванням раніше проведених виплат.

- стягнути з Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 гривень (а.с.3-5).

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій відповідача при прийнятті рішення про відмову в перерахунку їй пенсії державного службовця підставі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, в зв'язку з підвищенням посадових окладів державних службовців згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», на підставі довідки Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 24.01.2017 № 01-52/214.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.2017р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі (а.с.39-46).

Визнано протиправним та скасовано Протокол №10 засідання комісії з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Барвінківського відділу Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

Зобовязано Ізюмське обєднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії державного службовця з 01 лютого 2017 року відповідно до ст. 37 п.1Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, в зв'язку з підвищенням посадових окладів державних службовців згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», на підставі довідки Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 24.01.2017 № 01-52/214, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника та здійснити відповідні виплати з врахуванням раніше проведених виплат.

Стягнуто з Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 гривень.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.2017р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі (а.с.48).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вищевказана постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, адже суперечить положенням пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, згідно з якими з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до Закону України "Про державну службу", «Про прокуратуру», "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Від позивача на апеляційну скаргу відповідача заперечення не надходили.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 09.11.2009 року отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ, та перебуває на обліку в Барвінківському відділі Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

25.01.2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», додавши до неї довідки від 24.01.2017 року №01-52/212, №01-52/213, №01-52/214, видані Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області(а.с.8, 11).

Протоколом засідання комісії з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Барвінківського відділу Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 27.01.2017 року № 10, який надіслано разом з супровідним листом Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 30.01.2017 року № 1/14-13, ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії, з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 , згідно з яким, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У звязку з викладеним з 1 червня 2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначається, раніше призначені пенсії не перераховуються(а.с.9-10).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався ст.37-1 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року, Постановою КМУ від 31.05.2000 року №865 Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії, Постановою КМУ №1013 від 09.12.2015 року Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач з 09.11.2009 року отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".Пенсійне забезпечення державних службовців в період до 01.05.2016 року було врегульоване нормами Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року.

Згідно зі ст. 37 Закону України Про державну службу (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У відповідності до статті 37-1 Закону України Про державну службу ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згодом, до наведених положень статей були внесені відповідні зміни, при чому, як до ст.37 Закону, яка визначала питання щодо призначення пенсії державних службовців, так і до ст.37-1 Закону, яка врегульовувала питання стосовно проведення перерахунку пенсії.

Так, відповідно до Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII, положення ст.37-1 Закону зазнала змін та була викладена в новій редакції, а саме було встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, якщо положеннями попередньої редакції цієї ст.37-1 Закону на час призначення пенсії визначались одні правила та підстави перерахунку пенсії, що було пов'язано з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, то згодом такий перерахунок пенсії міг проводитися лише відповідно до положень визначених Кабміном України.

Таким актом була Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії.

Положеннями пункту 4 цієї Постанови № 865 було визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV Про внесення змін до Закону України Про державну службу заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України Про державну службу, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Таким чином, умови та порядок перерахунку пенсії були визначені постановою Кабінету Міністрів України, які надавали можливість здійснити перерахунок пенсію держслужбовця при настанні певних обставин, а саме у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів (підстава). Пункт 5 Постанови регулював питання строку такого перерахунку.

Правовими підставами для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 вважає Постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів ( надалі - Постанова № 1013), Постанову Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» ( надалі - Постанова № 292), Постанову Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» ( надалі - Постанова № 15), якими встановлено підвищення з 1 грудня 2015 року, з 01.05.2016 року та з 01.01.2017 року у штатному розписі заробітної плати, в тому числі, це стосувалося безпосередньо посади позивача, яку вона займала, що підтверджується відповідними довідками, наданими позивачем до пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії.

В той же час, колегія суддів зазначає, якщо Постановами № 1013, № 292 та № 15 врегульовано питання щодо підвищення розмірів заробітної плати відповідних категорій осіб державних службовців, то Постанова № 865, як вже зазначалось, регулювала питання визначення розмірів заробітку для обчислення та проведення перерахунку пенсії в період до 01.05.2016 року.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, положення якої застосовуються з 01.12.2015 року, пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключений, а пункт 5 цієї ж постанови викладений в такий редакції: Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Таким чином, положення пунктів 4 та 5 постанови КМ України № 865, які регулювали питання перерахунку пенсії, з урахуванням положень ст.37-1 Закону, зазнали суттєвих законодавчих змін, що унеможливлюють проведення перерахунку пенсії для позивача з підстав підвищення посадових окладів державних службовців.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що 10.12.2015 року прийнято Закон України Про державну службу № 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016 року.

У зв'язку з набуттям чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, з 01.05.2016 року Законом України Про державну службу від 10.12.2015 року, по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені положення Закону України Про державну службу були чинними як на момент звернення позивача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, так і на момент розгляду справи, неконституційними не визнавались.

Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року не передбачено підстав для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст.90 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року та Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року, з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016р., тобто після набрання чинності Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

При цьому, слід враховувати, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах Аррас та інші проти Італії (Arras and Others v. Italy), заява № 17972/07, п. 42, від 14 лютого 2012 року, та Сухобоков проти Росії (Sukhobokov v. Russia), заява №75470/01, п. 26, від 13 квітня 2006 року).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача, а доводи апеляційної скарги відповідача такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.17 по справі № 623/1714/17 - задовольнити.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування протоколу суб'єкта владних повноважень і зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2017 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4