Ухвала суду № 71149065, 13.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5068/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання - Осіпова М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А :

02 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) щодо ненадання ОСОБА_2 первинної безоплатної правової допомоги у встановлений законом строк з питань, зазначених у зверненні від 14.08.2017 року (вх. № КО-6468/0/5-17 від 18.08.2017 року); визнати протиправними дії Держгеокадастру щодо надання ОСОБА_2 неякісної правової допомоги з питань, зазначених у зверненні від 14.08.2017 року (вх. № КО-6468/0/5-17 від 18.08.2017 року); зобов'язати Держгеокадастр у строк встановлений законом надати позивачу роз'яснення з правових питань відповідно до звернення від 14.08.2017 року (вх. № КО- 6468/0/5-17 від 18.08.2017 року) і у той же строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надано первинної безоплатної правової допомоги у встановлений законом строк, та надана правова допомога є неякісною, права позивача порушені.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що не ознайомленість особи з нормами чинного законодавства та/або незрозумілість для неї певних положень, не може бути підставою для визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить постанову першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

14.08.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направили до Держгеокадастру звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги, яке отримано останнім 18.08.2017 року (а.с.11).

В зверненні ставиться питання щодо надання інформації стосовно наявності в межах земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини місцевого значення, зокрема, пам'ятки архітектури та містобудування, земель, які не підлягають передачі у приватну власність, відповідно до статті 83 Земельного кодексу України.

19.09.2017 за № КО-6468/0-0.21-3889/6-17 Держгеокадастром на адресу позивача направлено лист "Про розгляд звернення", в якому повідомлено, що запитувані відомості містяться у Державному земельному кадастрі, витяг з якого можливо отримати через центр надання адміністративних послуг.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача від 14.08.2017 не відповідає критеріям первинної правової допомоги, а тому вірно розглянуто відповідачем у межах місячного строку, у порядку, встановленому законом про звернення громадян. Оскільки у зверненні не містились ідентифікуючі ознаки земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини місцевого значення, (область, район, територіальний округ та інше), відповідач був позбавлений можливості надати відповідь по суті звернення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Закон України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02.06.2011 року відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 1 Закону № 3460 визначено, що безоплатна правова допомога -правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел;

правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення;

правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Приписами ст.7 Закону № 3460 визначено, що безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Враховуючи, що звернення позивача не містить вимоги щодо інформування про його права і свободи, як і порядок їх реалізації, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що звернення позивача за наданням первинної правової допомоги до Держгеокадастру від 14.08.2017 року не відповідає критеріям, визначеним Законом України «Про безоплатну правову допомогу» та не відноситься до видів правових послуг.

Доводи апелянта, що у зверненні від 14.08.2017 мова йде про право приватної власності, в тому числі на пам'ятки культурної спадщини місцевого значення, на що суд першої інстанції уваги не звернув, судова колегія вважає хибними та такими, що спростовуються змістом самого звернення.

Пунктом 9 ст.10 Закону №3460 визначено, що звернення, що не стосуються надання первинної правової допомоги, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про звернення громадян.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання відповіді 19.09.2017 на звернення позивача від 14.08.2017 року відповідає вимогам ст.20 Закону України "Про звернення громадян", яка передбачає місячний строк надання відповіді за загальним правилом, з урахуванням часу отримання відповідачем такого звернення, а саме 18.08.2017 року.

Щодо позовних вимог в частині надання неякісної правової допомоги та зобов'язання надати роз'яснення з правових питань на звернення позивача від 14.08.2017 року, то судом першої інстанції правомірно відмовлено в їх задоволенні, оскільки з вищенаведеного вбачається, що в даному випадку позивач звернулась до Держгеокадастру з запитом про надання інформації, а не первинної правової допомоги.

Крім того, з додатково наданих представником позивача документів в ході апеляційного розгляду вбачається, що за іншим зверненням (невідомим за змістом), датованим 11.08.2017, тобто раніше, ніж у даній справі, ОСОБА_3 отримав від Держгеокадастру відповідь від 04.09.2017, яка в тому числі містить роз'яснення по питанню, зазначеному у зверненні від 14.08.2017 (а.с.66).

Аналогічні роз'яснення позивач та її представник отримали від Мінкультури України та управління культури, національностей, релігії та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації на звернення від 07.08.2017 (а.с.63-64).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що вимоги позивача та її представника про зобов'язання Держгеокадастру надати роз'яснення з правових питань на звернення від 14.08.2017 містять ознаки зловживання правом на оскарження.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко