Постанова № 71149052, 19.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року (суддя Шульгач М.П., м. Тернопіль, час ухвалення – 10:47) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

05 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просила зобов’язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу 10056, 95 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Постановою від 03 листопада 2017 року Тернопільський окружний адміністративний суд позов задовольнив та зобов'язав Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 (с. Мишковичі, код ЄДРПОУ 40377598) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 10065, 95 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлені можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Таким чином відмова управління повернути збір на обов’язкове державне пенсійне страхування є правомірною.

Також представлені позивачем документи не можуть вважатися достатніми для обґрунтування вимог позивача, оскільки такі підтверджують факт нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості, а не факт придбання позивача житла в минулому чи придбання ним житла вперше.

З огляду на викладене, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

19 грудня 2017 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач зазначила, що відповідач не наводить своїх доводів щодо порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, невірній оцінці доказів судом, безпідставно та необґрунтовано подає дану апеляційну скаргу.

Оскільки, у постанові суд вірно застосував норми матеріального і процесуального права та дослідив усі фактичні обставини справи, апеляційна скарга Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду Тернопільської області не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 02.06.2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ ,,Компанія з управління активами ,,Національний резерв” був укладений договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 1317. Згідно вказаного договору позивач придбала квартиру № 103, що розташована в будинку № 53 на вулиці Білецькій в м. Тернополі.

ОСОБА_1 у відповідності до статті 49 Закону України «Про нотаріат» сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 10065, 95 грн. згідно квитанції № ПН 2073871 від 02.06.2017р.

19.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася зі заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 10065, 95 грн.

Однак, листом від 21.07.2017 № 12862/07 Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомило позивача про те, що підстав для повернення вказаного збору немає, а також роз'яснило, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження представника позивача про придбання ОСОБА_1 житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є правильними.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений приписами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз.1 п.9 ст.1 цього Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затв. постановою КМ України № 1740 від 03.11.1998р.

Згідно з п.15-1 вказаного Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Тобто, вказаною нормою Порядку визначено, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 вказаного Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

У відповідності до п.5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі - МЮУ) 25.09.2013 за №1650/24182; далі - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п.8 Порядку №787).

Згідно п.7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.09.2010 №21-2 (зареєстровано в МЮУ 27.10.2010 за №988/18283), встановлено механізм здійснення органами ПФУ обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Матеріалами справи, зокрема, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень доводиться та обставина, що позивач, є власником квартири за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 103/53.

Згідно з довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації від 25.07.2017 вих. № 7554 станом на 01.01.2013 державна реєстрація права власності на нерухоме майно за позивачем в Тернопільському районі Тернопільської області в бюро не проведена.

З довідки філії - Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк" від 23.08.2017 № 10 випливає те, що ОСОБА_1 включена у списки на одержання житлових чеків с. Мишковичі. Проте, житлові чеки не використані.

Довідкою, виданою виконкомом Мишковицької сільської ради Тернопільської області підтверджено те, що у власності ОСОБА_1 нерухомого майна на території Мишковецької сільської ради немає.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач дійсно 02.06.2017р. вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна і під час оформлення документів безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна.

За таких обставин наведена сума підлягає поверненню позивачу в установленому порядку.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскарженого судового рішення нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В силу ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 308, 310, 315, 316, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року у справі № 819/1679/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_3

Постанова в повному обсязі складена 21 грудня 2017 року.