Постанова № 71148996, 19.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/9657/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року (суддя Рейті С.І., м.Ужгород) у справі №807/987/17 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа ОСОБА_2, про скасування рішення та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1, в особі представника адвоката ОСОБА_3, 29.08.2017року звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа ОСОБА_2, яким просить скасувати висновок від 07.06.2017 року (про відмову у внесенні змін в актовому записі про народження заявника за № 1210 від 01.10.1980 року, а саме виправити прізвище дитини із "Данільченко" на "Данильченко") та зобовязати внести зміни до актового запису № 1210 від 01.10.1980 року, у відповідності до яких змінити (виправити) прізвище дитини із "Данільченко" на "Данильченко".

Оскаржуваною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року відмовлено у відкритті провадження.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що при зверненні до суду з вказаним позовом було наведено посилання на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану" від 29.09.2016 р. № 12, відповідно до якої, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів

цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належить до адміністративної юрисдикції, з така справа підсудна окружному адміністративному суду. Згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" забороняється незаконна відмова в доступі до правосуддя. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи у відкритті провадженні суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України - адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання права (п.1), припинення дії, яка порушує право (п.3) та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб п.10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) встановлено, що захист порушених прав фізичних осіб є завданням цивільного судочинства, та справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин проводиться за правилами іншого судочинства, розглядаються в порядку цивільного судочинства (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Згідно п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Глава 6 ЦПК України встановлює категорію справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при цьому, згідно п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, імя, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з імям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (згідно наявних в матеріалах справи доказів, у паспорті (серії ВО № 247262) прізвище зазначено як "Данильченко", в свідоцтві про народження (серії II-ФМ № 896833) також "Данильченко", таке ж прізвище ("Данильченко") вказано у всіх інших наявних у позивачки документах (дипломи, атестати, тощо), при цьому, в актовому записі про народження за № 1210 від 01.10.1980 року вказано прізвище "Данільченко").

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року за № 5 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Виходячи з наведених приписів законодавства, справа за позовом ОСОБА_1, яким просить зобов'язати внести зміни до актового запису про народження - не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки справи про встановлення фактів, що породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян, в даному випадку, наявність чи відсутність підстав для зобов'язання внести зміни до актового запису про народження) підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (тобто, до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Розяснити позивачу, що згідно ч.5 ст. 109 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

ОСОБА_1, в особі представника адвоката ОСОБА_3, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа ОСОБА_2, яким просить скасувати висновок від 07.06.2017 року (про відмову у внесенні змін в актовому записі про народження заявника за № 1210 від 01.10.1980 року, а саме виправити прізвище дитини із "Данільченко" на "Данильченко") та зобовязати внести зміни до актового запису № 1210 від 01.10.1980 року, у відповідності до яких змінити (виправити) прізвище дитини із "Данільченко" на "Данильченко".

У відповідності до ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі якщо відсутні підстави, в тому числі, для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При зверненні до суду з вказаним позовом було наведено посилання на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану" від 29.09.2016 р. № 12, відповідно до якої, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належить до адміністративної юрисдикції, а тому дана справа підсудна окружному адміністративному суду.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної ухвали не вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення без додержанням норм процесуального права, що згідно ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року скасувати та прийняти нову, якою справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку адміністративного судочинства протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6