Постанова № 71148917, 19.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10988/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, ухвалену суддею Гуликом А.Г., 18:38:47 год, м. Львів, дата складання повного тексту рішення 31 жовтня 2016 року у справі за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Львів-струм» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Львівської міської ради ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

19.09.2016 року позивач Приватне виробничо-комерційне підприємство «Львів-струм» звернулося до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Львівської міської ради ОСОБА_1, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №30766488 від 03.08.2016р. про скасування запису про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ПВКП «Львів-струм» на нежитлові приміщення 1-го поверху за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 374, загальною площею 120,2 кв.м.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме, майно Управління державної реєстрації Львівської міської ради ОСОБА_1 №30766488 від 03.08.2016р.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що наявність постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. у справі №914/2356/14 не може вважатися достатньою правовою підставою для скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності позивача на нежитлові приміщення 1-го поверху за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 374, загальною площею 120.2 кв.м. під індексами 78-83, оскільки в її резолютивній частині не має вказівки на таке скасування.

Суд першої інстанції також враховує, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Львівської міської ради до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 та реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ПВКП «Львів-струм» на нежитлові приміщення 1-го поверху за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 374, загальною площею 120.2 кв.м. під індексами 78-83.

Відтак, суд першої інстанції дійшов про протиправність рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Львівської міської ради ОСОБА_1 від 03.08.2016 №30766488.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з неповним зясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Львівська міська рада оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що Львівська міська рад є власником нежитлових приміщень 1-го поверху під інд. 78-83 по вул. Шевченка, 374 у м. Львові, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлові приміщення від 21.02.2011р., яке є чинним і ніким не скасоване. Проте із скасуванням рішення державного реєстратора Львівська міська рада фактично знову втратила право власності на вказані нежитлові приміщення, так як в Державному реєстрі прав було відновлено право приватної власності на зазначені приміщення за ПВКП «Львів-струм» Відтак, суд першої інстанції не залучив до розгляду справи Львівську міську раду, хоч питання про її права вирішив.

Апелянт звертає увагу на те, що підставою для прийняття державним реєстратором ОСОБА_1 рішення №30766488 про скасування реєстрації права власності була постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. у справі №914/2356/14, якою скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 26.08.2014р. та у задоволенні позовних вимог ПВКП «Львів-струм» відмовлено.

Посилається на те, що відповідно до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для внесення до Державного реєстру запису про скасування державної реєстрації прав є скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Державна реєстрація права власності на спірні приміщення за ПВКП «Львів-струм» проведена на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 26.08.2014р. у справі №914/2356/14, яким було визнано за ПВКП «Львів-струм» право власності на нежитлові приміщення площею 120,2 кв.м під інд. 78-83 по вул. Шевченка, 374.

Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. у справі №914/2356/14 є рішенням суду, яким скасовано документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ПВКП «Львів-струм». А тому у відповідності до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є підставою для внесення до Державного реєстру запису про скасування державної реєстрації права власності.

Апелянт стверджує, що для врегулювання спірних відносин підлягає застосуванню ч.2 ст.26 зазначеного Закону, який має вищу юридичну силу ніж підзаконний правовий акт постанова Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011р., на яку посилається суд першої інстанції.

Крім того, апелянт звертає увагу, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/6574/15, за клопотанням Львівської міської ради про відкликання позовної заяви, залишено без розгляду позовну заяву Львівської міської ради до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватне виробничо-комерційне підприємство «Львів-струм» про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ПВКП «Львів-струм» на нежитлові приміщення по вул. Шевченка, 374.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням Господарського суду Львівської області від 26.08.2014р. у справі №914/2356/14 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ПВКП «Львів-струм» про зобов'язання до виконання умов договору та за зустрічним позовом ПВКП «Львів-струм» до ФОП ОСОБА_3 про визнання права власності, скасування свідоцтва та реєстрації права власності, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради зустрічні позовні вимоги задоволено повністю. Зокрема, визнано право власності за ПВКП «Львів-струм» на нежитлові приміщення 1-го поверху за адресою: м.Львів. вул.ІІІевченка, 374. загальною площею 120,2 кв.м. під індексами 78-83.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. у справі №914/2356/14 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 26.08.2014р. у справі №914/2356/14 та прийнято нове рішення в частині позовних вимог, яким в задоволенні зустрічних позовних вимог ПВКП «Львів-струм» до ФОП ОСОБА_3 про визнання права власності, скасування свідоцтва та реєстрації права власності, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради відмовлено.

На підставі вказаної постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. у справі №914/2356/14 відповідач виніс оскаржене рішення від 03.08.2016р. №30766488 про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності позивача на нежитлові приміщення 1-го поверху за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 374, загальною площею 120.2 кв.м. під індексами 78-83.

Згідно приписів статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 2 ст.316 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Пункту 5 частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З аналізу вказаної норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що однією з підстав для внесення до Державного реєстру запису про скасування державної реєстрації прав є скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Разом з тим, згідно п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Однак, згідно вимог ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відтак, суд першої інстанції безпідставно керується п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, а не ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який має вищу юридичну силу.

Встановлено, що Державна реєстрація права власності на спірні приміщення за ПВКП «Львів-струм» проведена на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 26.08.2014р. у справі №914/2356/14, яким було визнано за ПВКП «Львів-струм» право власності на нежитлові приміщення площею 120,2 кв.м під інд. 78-83 по вул. Шевченка, 374.

Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. у справі №914/2356/14 є рішенням суду, яким скасовано документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ПВКП «Львів-струм», що у відповідності до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є підставою для внесення до Державного реєстру запису про скасування державної реєстрації права власності.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/6574/15, за клопотанням Львівської міської ради про відкликання позовної заяви, залишено без розгляду позовну заяву Львівської міської ради до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватне виробничо-комерційне підприємство «Львів-струм» про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ПВКП «Львів-струм» на нежитлові приміщення по вул. Шевченка, 374.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог Приватного виробничо-комерційного підприємства «Львів-струм» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Львівської міської ради ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення №30766488 від 03.08.2016р. про скасування запису про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ПВКП «Львів-струм» на нежитлові приміщення 1-го поверху за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 374, загальною площею 120,2 кв.м, а тому в задоволенні таких слід відмовити.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.317 КАС України, є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №813/3082/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного виробничо-комерційного підприємства «Львів-струм» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Львівської міської ради ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_4 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 20.12.2017 року.