Постанова № 71148837, 19.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10062/17 Суддя суду першої інстанції:

Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Верховного Суду України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії та бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 340 366 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року провадження у справі закрито у зв'язку із тим, що є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами (справа № 826/3711/16).

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, недоведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що предмет у даній справі є значно ширшим, ніж у справі № 826/3711/16, оскільки стосується також і визнання дискримінації суддів. За твердженням позивача, підстави позову у даних справах також є різні, зокрема у справі № 826/3711/16 підставою була необхідність застосування принципів верховенства права, а також незалежності і недоторканості суддів, виникнення у позивача права на отримання вихідної допомоги у 1997 році, а у справі, що розглядається підставою є дискримінація суддів, які пішли у відставку у період з 27.03.2014 по 2.06.2016.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року в адміністративній справі №826/3711/16 за позовом ОСОБА_4 до Верховного Суду України, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено повністю, визнано протиправними дії та бездіяльність Верховного Суду України щодо невиплати ОСОБА_4 при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, зобов'язано Верховний Суд України виплатити ОСОБА_4 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 340 366 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року по справі № 826/3711/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позовна заява у справі № 826/10062/17 за змістом є уточненням обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги у позовній заяві в адміністративній справі № 826/3711/16, а тому постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, яка набрала законної сили, по справі №826/3711/16 вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII; далі - КАС) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно пункту четвертого частини першої статті 157 КАС (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сторони (позивач та відповідач) у справі, що розглядається та у справі № 826/3711/16 є тими самими - ОСОБА_4 та Верховний Суд України. Спір у зазначених справах також є тим самим - визнання протиправними дій та бездіяльності Верховного Суду України щодо невиплати ОСОБА_4 при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою та зобов'язання Верховного Суду України виплатити ОСОБА_4 вихідну допомогу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за останньою посадою, що складає 340 366 грн.

Враховуючи викладене, у суду першої інстанції були наявні правові підстави для закриття провадження у даній справі.

При цьому, варто наголосити, що положення пункту четвертого частини першої статті 157 КАС (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) на відміну від пункту п'ятого частини третьої статті 108, пункту другого частини першої статті 109, пункту третього частини першої статті 155 КАС (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) не вимагають наявності у іншій адміністративній справі тих самих підстав позову.

Поряд із цим, слід наголосити, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18 липня 2017 року по справі № 826/3711/16 зазначив про те, що питання дискримінації позивач порушувала в письмових поясненнях до апеляційної скарги, в касаційній скарзі та в клопотанні, яке подано до суду касаційної інстанції про направлення звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо надання ним висновку відносно дискримінації.

Суд касаційної інстанції у цьому рішенні зазначив, що вказані обставини є додатковим обґрунтуванням заявлених позивачем позовних вимог у справі на які вона посилається як на одну з підстав для їх задоволення. Ці посилання будуть перевірені Вищим адміністративним судом України в межах повноважень, визначених статтею 220 КАС, при розгляді касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у даній справі.

Тобто, підстави, якими позивач обґрунтовує позов у даній справі були та є предметом перевірки судів у адміністративній справі № 826/3711/16.

За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі є правильною.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко

Повний текст постанови складений 20.12.2017.