Постанова № 71148809, 20.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Гулида Р.М. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 комітету Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 27.09.2017р. про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Корида-Транс» до ОСОБА_2 комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету (суддя суду І інстанції: ОСОБА_5, місце ухвалення: м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 27.09.2017р.),-

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 27.09.2017р. клопотання позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Корида-Транс» про забезпечення позову задоволено; зупинено дію рішення ОСОБА_2 комітету Івано-Франківської міської ради № 660 від 22.08.2017р. «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 17.08.2017р. № 645» до вирішення справи по суті (а.с.1-2).

Не погодившись із ухвалою суду, її оскаржив відповідач ОСОБА_2 комітет Івано-Франківської міської ради, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовити (а.с.23-24).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що зупинення судом спірного рішення відповідача не можна вважати ефективним засобом захисту прав позивача, оскільки останнє є актом індивідуальної дії, що вичерпав свою дію. На підставі вказаного рішення визнано таким, що втратив чинність п.1 рішення відповідача № 645 від 17.08.2017р. «Про введення в дію результатів конкурсу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування», оголошено конкурс на перевезення пасажирів на маршрутах №№ 26, 26А і 33, визначено тимчасового перевізника по даних маршрутах та врегульовано організаційні питання, що стосуються проведення конкурсу від 19.10.2017р. Також на вказаний конкурс не подано документів від жодного учасника, що виключає можливість проведення такого конкурсу.

Судом в результаті вжитого забезпечення позову ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті інституту забезпечення позову та суперечить підставам забезпечення позову, визначених ч.1 ст.117 КАС України.

Окрім цього, судом не наведено жодних мотивів вжиття заходів забезпечення позову, при цьому згідно матеріалів справи є відсутніми підстави для забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, 26.09.2017р. позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 комітету Івано-Франківської міської ради № 660 від 22.08.2017р. «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 17.08.2017р. № 645» (а.с.5-8).

У цей же день 10.05.2016р. позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову, в якому просив зупинити дію рішення ОСОБА_2 комітету Івано-Франківської міської ради № 660 від 22.08.2017р. «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 17.08.2017р. № 645» до вирішення справи по суті (а.с.21).

Вимоги свого клопотання обґрунтовував тим, що, приймаючи спірне рішення, відповідач вийшов за рамки закону, оскільки у такій спосіб послідовно та постійно лобіює інтереси Фізичної особи-підприємця /ФОП/ ОСОБА_4 Також в цьому рішенні не наведено норми закону, що передбачає призначення нового конкурсу, позивач несе щоденні збитки у зв’язку із невикористанням виставленого на конкурс транспорту.

Згідно оскаржуваної ухвали мотивами задоволення вищевказаного клопотання і вжиття судом заходів забезпечення позову є те, що судом надано належну оцінку безпосередньому зв’язку доводів клопотання про забезпечення позову з його вимогами, необхідність вжиття забезпечувальних заходів та відповідності таких заходів їхній меті, співрозмірність забезпечення із заявленими позивачем вимогами, через що заявлене клопотання є обґрунтованим.

Окрім цього, згідно клопотання позивача невжиття заходів по забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (а.с.1-2).

Враховуючи в сукупності обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про необґрунтованість вжитих заходів забезпечення позову і недотримання судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вимог ст.150 КАС України.

Наведений висновок обґрунтовується наступним.

Із змісту вимог ч.2 ст.151 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов’язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв’язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв’язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Із змісту оскаржуваної ухвали убачається, що під час розгляду клопотання ТзОВ «Корида-Транс» суд прийшов до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, при цьому покликався на те, що невжиття заходів по забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, констатувавши підставність заяви позивача про забезпечення позову, допустимість способів забезпечення позову, відповідність вжитих заходів меті застосування правового інституту забезпечення позову та заявленим позовним вимогам.

Разом з тим, переписавши диспозицію ч.1 ст.117 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції), суд не визначив конкретної підстави для забезпечення позову, не мотивув свої висновки будь-якими фактичними обставинами справи, не навів доказів існування тих фактів, якими позивач обгрунтував своє клопотання про забезпечення позову.

Також визнаючи підставним клопотання позивача про забезпечення позову, в оскаржуваній ухвалі судом фактично не вказано, які саме права та інтереси позивача порушені суб’єктом владних повноважень, не зазначено в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

При цьому судом першої інстанції не враховано, що заявлене клопотання обгрунтовано такими обставинами як вихід відповідача за рамки закону під час прийняття спірного рішення, лобіювання інтересів третьої особи ФОП ОСОБА_4, несення позивачем збитків через невикористання транспорту (а.с.21).

Разом з тим, стосовно вказаних обставин судом жодної правової оцінки не надано, в тому числі, не вказано, якій нормі закону не відповідає оголошення нового конкурсу, не наведено доказів лобіювання інтересів третьої особи ФОП ОСОБА_4, а також не з’ясовано несення позивачем збитків через невикористання транспорту.

Виходячи з наведеного, в суду першої інстанції у розглядуваному випадку не було правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову згідно заявленого позивачем клопотання через його необгрунтованість.

Також, на думку колегії суддів, без з’ясування фактичних обставин справи, дачі пояснень сторонами і третьою особою суд був позбавлений можливості надати вірну та повну оцінку доводам клопотання про забезпечення позову, що вказує також і на поверхневий та передчасний розгляд вказаного клопотання.

Окрім цього, із змісту заявленого клопотання не убачається наведення жодного обґрунтування терміновості його розгляду.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим, вирішено судом поверхнево та передчасно, через що задоволенню не підлягає, з вищевикладених мотивів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність і необґрунтованість винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому вважає, що ухвала судом постановлена з порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Також згідно вимог ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. За наведених обставин сплачений апелянтом ОСОБА_2 комітетом Івано-Франківської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги не підлягає стягненню з іншої сторони.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 27.09.2017р. про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 344/12401/17 - скасувати та винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Корида-Транс» про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення ОСОБА_2 комітету Івано-Франківської міської ради № 660 від 22.08.2017р. «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 17.08.2017р. № 645», - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_2 комітет Івано-Франківської міської ради.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 21.12.2017р.