Постанова № 71148235, 19.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1342/17 Суддя суду першої інстанції:

Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, яка прийнята о 15 год 20 хв у м. Чернігові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання відмови у видачі посвідчення протиправною та зобов'язання прийняти рішення про видачу посвідчення категорії 1 із вкладкою, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскільки статус особи, яка постійно проживала або постійно працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю присвоєно позивачу у 1993 році та підтверджено у 1995 році, то виключення із законодавства поняття «зона посиленого радіоекологічного контролю» не є підставою для позбавлення її цього статусу. З огляду на це та враховуючи, що позивачу повторно 30.05.2017 присвоєно третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із впливом аварії на Чорнобильській АЕС, позивач вважає відмову у видачі їй спірного посвідчення протиправною.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у її задоволенні.

У зв'язку неприбуттям учасників справи у судове засідання суду апеляційної інстанції та можливості вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 мала посвідчення, що підтверджували її статус особи потерпілої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, з 28.03.1995 категорії 4, оскільки проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю та з 04.05.1995 - категорії 1.

Посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та вкладку до нього було видано та 13.06.1997 перереєстровано на підставі заяви, копій посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, експертного висновку обласної Чернігівської спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань на ЧАЕС у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС від 21.03.1994 №155, довідки Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) №1 сер. MCE №074450 від 28.02.1995 на термін інвалідності до 01.03.2000.

На підставі довідки МСЕК від 29.02.2000 ОСОБА_3 було видано вкладку до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, яка продовжила дію посвідчення на строк інвалідності до 01.03.2003.

ОСОБА_3 проживала у зоні радіоекологічного контролю у смт. Ріпки, Ріпкинського району, Чернігівської області в період з 26.04.1986 по 20.06.1998 та з 12.02.2000 по 09.03.2000. З 16.03.2000 та по даний час позивач зареєстрована у м. Чернігові.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВБ № 032426 від 30.05.2017 позивачу присвоєно ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС безтерміново.

У 2017 році позивач звернулась із заявою та пакетом документів до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про видачу їй посвідчення особи, що постраждала від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Листами від 29.06.2017 №08-07/15754 та від 11.08.2017 №08-1578 Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради повідомило ОСОБА_3 про те, що підстав для внесення пропозицій Чернігівській ОДА щодо видачі їй посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, із числа потерпілих категорії 4, немає через відсутність законодавчих підстав, оскільки з 2000 року вона не проживає на території зони посиленого контролю.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що ОСОБА_3 після 01.03.2003 не зверталась та не надавала документів, які були б підставою для продовження групи інвалідності й видачі їй вкладки до посвідчення категорії 1 на новий термін, її посвідчення втратило чинність у 2003 році. Суд також наголосив на тому, що позивач з 16.03.2000 зареєстрована у місті Чернігові, який не віднесено до зон радіоактивного забруднення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Конституційні права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтями 11, 14 наведеного Закону визначаються підстави та умови віднесення осіб до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи

Так, відповідно п. 4 ст. 11 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - категорія 1.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю і їй було видане посвідчення потерпілого категорії 4, а в подальшому і посвідчення категорії 1, яке діяло до 01.03.2003.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не заперечує наявність у позивача статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи до 01.03.2003. Проте, з 01.03.2003 та станом на час присвоєння ІІІ групи інвалідності (30.05.2017) та поданого звернення до відповідача із відповідною заявою, зазначеного статусу позивач не мала.

Режим та правове визначення територій радіоактивного забруднення регулюється Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII абзац п'ятий частини другої (визначення зони посиленого радіоекологічного контролю) Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключений.

Цим же Законом ст. 2 («Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій») та ст. 23 («Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4») Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключено, вказані зміни до Закону вступили в силу з 01.01.2015.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач на час встановлення присвоєння інвалідності по захворюванню, що пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, яка, згідно вищенаведених змін до законодавства, виключена.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що на момент присвоєння позивачу інвалідності по захворюванню, що пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, та на день звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач не мала статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко

Повний текст постанови складений 20.12.2017.