Постанова № 71148054, 20.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року справа №805/2085/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання Чернявська К.Г.,

за участю представника позивача не зявився,

представників позивача ОСОБА_1, довіреність № 18344/04 від 19.12.2017 року, ОСОБА_2, довіреність № 18345/04 від 19 грудня 2017 року,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року у справі № 805/2085/17-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період лютий 2016 року березень 2017 року в розмірі 916 596,29 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2017 року Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (далі позивач, пенсійний орган, Управління) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» (далі відповідач, підприємство, товариство) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період лютий 2016 року березень 2017 року в розмірі 916 596,29 гривень (том 1 а.с.3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період лютий 2016 року березень 2017 року в сумі 91659629 грн. (том 2 а.с. 226-228).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини справи, які мають значення для вирішення спору. Зазначає, що дії управління щодо стягнення заборгованості на підставі документів, що містять підпис невідомої особи, іншу печатку підприємства та враховуючи обізнаність щодо перебування відповідача протягом 4 років у простої, протиправними та такими, що порушують чинне законодавство (том 3 а.с.2-4).

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача не зявився, про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, з клопотанням про розгляд справи за його участю не звертався.

В судовому засіданні представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, є субєктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» код ЄДРПОУ 30556292, є юридичною особою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області та є платником страхових внесків та інших платежів на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Працівникам товариства призначені та виплачувались Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області пільгові пенсії на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.

З матеріалів справи вбачається, що товариство має заборгованість по фактичним витратам з виплати та доставці пільгових пенсій відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з лютий 2016 року березень 2017 року в сумі 91659629 грн., що підтверджується наявними у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період.

Управлінням на адресу товариства направлені розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які були отримані відповідачем. Проте, станом на час розгляду справи підприємство не сплатило визначеної Управлінням суми, внаслідок чого створилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період лютий 2016 року березень 2017 року в сумі 91659629 грн.

Наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема карткою особовою рахунку відповідача (том 2 а.с. 128-130).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності виникнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з лютого по березень 2016 року, що регулюється нормами Конституції України та Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ)і «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).

Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону №1788-ХІІ, та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, крім робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, передбачено частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України № 1058, Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1).

Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV, останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За вимогами частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності цим Законом.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV та пункту «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

За приписами пункту 6 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За вимогами пункту 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом під час апеляційного оскарження, на виконання вимог Інструкції 21-1 Управління надсилало на адресу страхувальника розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проте останній відшкодування вказаних витрат в повному обсязі не здійснив.

Закон № 1058 та Інструкція 21-1 не покладають на органи Пенсійного фонду України обовязок надсилати (надавати) страхувальнику докази фактичної виплати пенсії (платіжні доручення, реєстри форми П-3, заявки тощо).

У разі незгоди з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період, відповідач мав право оскаржити їх, однак докази оскарження цих розрахунків в матеріалах справи відсутні та не надані під час апеляційного розгляду справи.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідач відшкодував витрати на виплату і доставку пільгових пенсій по січень 2016 року, що підтверджується карткою особового рахунку ТОВ «Соціальне відродження Донбасу».

Крім того, в подальшому через виникнення заборгованості ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» щодо покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій управління зверталось до відповідача із заявами про включення в ліквідаційний баланс поточної заборгованості.

Разом з тим, керуючим санацією ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» ОСОБА_3 на вищевказані заяви надана відповідь від 02 червня 2016 року, що на початок складання ліквідаційного балансу, заборгованість ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 258242,22 грн., що складає заборгованість відповідача з лютого 2016 року по квітень 2016 року.

Тобто, відповідачем не тільки не заперечувався факт призначення пенсії по вказаним пенсіонерам або чинність довідок на підставі яких пенсію було призначено але й повністю визнавався обовязок відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Доводи апелянта щодо скасування наказу про анулювання свідоцтва на право провадження діяльності арбітражного керуючого та стягнення позивачем заборгованості на підставі документів, що містять підпис невідомої особи, іншу печатку підприємства суд спростовує, оскільки на момент надання відповіді щодо складання ліквідаційного балансу ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1621 від 19 липня 2013 року анульовано не було.

Крім того, апелянт зазначає, що товариство протягом чотирьох років знаходиться у стані простою, отже на його думку дії управління щодо стягнення даної заборгованості є протиправними та такими що порушують чинне законодавство. Проте, дане посилання товариства як на обставину неможливості стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колегія суддів не приймає до уваги, оскільки простой на підприємстві не може бути підставою для їх не відшкодування.

Як зазначено судом першої інстанції позивачем з товариства стягнута заборгованість за період січень березень 2015 року, постанова Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/2063/15-а, по тим самим пенсіонерам, які зазначені у розрахунках у даному позові. Зазначена постанова не оскаржена та набрала законної сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно законності та обґрунтованості позовних вимог Управління про стягнення з підприємства заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної за Списком № 2 за період лютий 2016 року березень 2017 року в розмірі 916 596,29 гривень, оскільки станом на час розгляду справи товариством сума заборгованості не погашена.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Керуючись ст. 195, ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст. 321, 322, ч.1 ст.325, ст.ст.327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року у справі № 805/2085/17-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року у справі № 805/2085/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період лютий 2016 року березень 2017 року в розмірі 916 596, 29 гривень залишити без змін.

Повне судове рішення складене 20 грудня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду може бути оскаржено до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_4