
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2017 року справа №233/3569/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2017 року в справі № 233/3569/17 за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Дочірнє підприємство «Костянтинівське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Древко» про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити пенсію за віком,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівною об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03 квітня 2017 року про відмову в призначені пенсії за віком, зобов’язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 02.12.1987 по 11.10.1989 та з 11.02.1991 по 05.09.1992 на ДП «Костянтинівське БУ «Донбасдомнаремонт» та з 15.05.1986 по 08.10.1986 в Ремонтно-будівельно-монтажному управлінні № 4 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.01.2017.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано незаконним та скасовано спірне рішення пенсійного органу, зобов’язано зарахувати спірні періоди до страхового стажу ОСОБА_1 та призначити пенсію за віком.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що первинна документація Ремонтно-будівельно-монтажного управління № 4 перебуває на території населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.01.2017 ДП «Костянтинівське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт ТОВ «Древко» зареєстроване на території Автономної республіки Крим. Костянтинівська дільниця дочірнього підприємство «Костянтинівське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт» ТОВ «Древко розташована за адресою вул. Правобережна 180, м. Костянтинівка Донецької області. За таких обставин пенсійний орган наголошує на неможливості провести перевірку первинної документації, що є необхідною умовою для зарахування спірних періодів до страхового стажу. Отже, за підрахунками апелянта, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 11 років 02 місяці 01 день.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 04.01.2017 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, пенсійний орган, Костянтинівське ОУПФУ) із заявою про призначення пенсії за віком.
До заяви були додані наступні документи: копія паспорту, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копія дублікату трудової книжки АВ № 167795 від 12.06.2002, довідка про період військової служби від 17.03.2016 № 475, довідки про стаж від 01.04.2016 № 25/42, № 25/43, 25/44, довідка про стаж від 25.03.2016 № 25/39, довідки про стаж без дати № 532 та № 533, довідки про стаж від 06.03.2014 № 83 та № 84, архівна довідка від 19.09.2016 № 05-01-31/255, копія договору від 18.10.2016 № 12 та копія договору від 30.12.2016 № 18 про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, довідка про заробітну плату без дати № 534, копія свідоцтва про народження заявника від 19.04.1956 ГД № 319971.
Розглянувши наведені документи пенсійний орган рішенням від 03.04.2017 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком з мотивів неможливості провести перевірку первинної документації, на підставі якої видано перелічені довідки та внесено записи в дублікат трудової книжки.
Не погодившись із рішенням Костянтинівського ОУПФУ та вважаючи, що він має достатньо стажу для призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
За приписами ч. 3 цієї статті виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
На момент звернення до пенсійного органу позивач досяг 60-річного віку. Отже в межах розгляду спірних правовідносин необхідно встановити факт наявності у ОСОБА_1 не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з преамбулою Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII) цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону № 1788-XII регламентовано, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 цього Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Статус трудової книжки як основного документу, що підтверджує страховий стаж роботи працівника регламентовано також ст. 48 Кодексу законів про працю України
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників. Відповідно до п. 5.2 якої дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Отже чинним законодавством дублікату трудової книжки надана ідентична юридична сила щодо підтвердження страхового стажу роботи працівника, що й безпосередньо трудовій книжці.
Згідно з наявним в матеріалах справи дублікату трудової книжки АВ № 167795 кожен запис у ній зроблено на підставі відповідних наказів, та затверджений печатками уповноваженої особи.
Таким чином, посилання апелянта щодо неможливості проведення перевірки первинної документації, на підставі якої оформлено дублікат трудової книжки та довідки, надані до пенсійного органи, спростовуються колегією суддів, оскільки Костянтинівським ОУПФУ не доведено наявність підстав для сумнівів у достовірності дублікату трудової книжки АВ № 167795.
Отже підтверджений таким доказом страховий стаж позивача складає 03 роки 10 місяців 09 днів, що разом із нарахованим відповідачем стажем, 11 років 02 місяці 01 день, – 15 років 0 місяців 10 днів, що є достатнім трудовим стажем для призначення пенсії за віком.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено наявність у ОСОБА_1 стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, спірні періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу роботи позивача, а рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.04.2017 – скасуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2017 року в справі № 233/3569/17 за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Дочірнє підприємство «Костянтинівське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Древко» про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити пенсію за віком – залишити без задоволення.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2017 року в справі № 233/3569/17 – залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст.ст. 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів М. Г. Сухарьок
ОСОБА_2
ОСОБА_3
Судове рішення № 71147957, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 233/3569/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: