Постанова № 71147918, 20.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року справа №805/3282/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі № 805/3282/17-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б., дата складання повного тексту рішення 06 листопада 2017 року) за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 30 632,01 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2017 року Головне управління ДФС у Донецькій області (далі позивач, податковий орган) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Селидіввугілля» (далі відповідач, підприємство, платник податків) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 30 632,01 гривень. (а.с.4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року позов задоволений повністю, стягнуто з рахунків державного підприємства «Селидіввугілля» у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 30 632,01 грн. (а.с.72-74).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не повно зясовані обставини справи, які мають значення для вирішення спору. Зазначає, що підприємство не може бути притягнуто до відповідальності за несвоєчасне виконання зобовязання зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками, розташованими по м. Селидове, м. Новогродівка, м. Українськ, м. Гірник, м. Курахівка, у звязку зі звільненням від виконання самого зобовязання в силу Закону № 1669. Тобто, для звільнення від плати за землю на період проведення антитерористичної операції платник податків не зобовязаний подавати уточнену декларацію.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наголошуючи на законності та обґрунтованості судового рішення.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області є субєктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.

Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33426253, що підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 64-67), перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні офісу великих платників податків ДФС з 16 вересня 2016 року, як платник податків за основним місцем обліку. Як платник податків за неосновним місцем обліку перебуває в Покровській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується ідентифікаційними даними (а.с. 11). На обліку позивача відповідач значиться як платник земельного податку з юридичних осіб.

Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області проведено перевірку державного підприємства «Селидіввугілля», за наслідком якої складено акт від 19 жовтня 2016 року № 726/05-21-12/33426253 про результати документальної невиїзної перевірки з питання щодо своєчасності сплати суми самостійно визначених грошових зобовязань по земельному податку та розстрочених платежів по земельному податку згідно ухвали ДОАС по справі № 2а/0570/12898/2012 від 06 лютого 2013 року щодо розстрочення виконання постанови ДОАС від 20 листопада 2012 року. Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 57.1 статті 57 та пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України підприємством несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного грошового зобовязання по земельному податку та розстрочених платежів по земельному податку згідно ухвали ДОАС по справі № 2а/0570/12898/2012 від 06 лютого 2013 року щодо розстрочення виконання постанови ДОАС від 20 листопада 2012 року, в порушення пнукту 57.1 статті 57 та пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України установою несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного грошового зобовязання по земельному податку (а.с. 16-20).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 31 жовтня 2016 року № НОМЕР_1, № 0002531200,0002541200, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 про зобовязання сплатити штраф у розмірі 20% за порушення строку сплати грошового зобовязання по земельному податку по м. Новогродівка, м. Селидове, м. Українськ, м. Гірник, смт. Курахівка, які отримані уповноваженим представником державного підприємства «Селидіввугілля», про що свідчить підпис на податкових повідомленнях рішеннях (а.с. 21-25).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності стягнення податковим органом податкового боргу, який створився внаслідок несплати самостійно визначеної суми грошового зобовязання з орендної плати та земельного податку, що регулюється нормами Податкового кодексу України.

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

За вимогами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання вважаються податковим боргом.

Пунктом 381 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

За вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Землекористувачі відповідно до пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є, зокрема, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

За вимогами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, несплачена сума узгодженого податкового зобовязання набуває статусу податкового боргу платника податків, відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу приписів пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу податковим органом сформована першу податкову вимогу від 01 липня 2005 року № 1/92 та другу податкову вимогу від 05 серпня 2005 року № 2/103, які були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить вхідний штамп на податкових вимогах (а.с. 9-10).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкову вимогу відкликаною, визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи підприємством не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу. Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобовязань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобовязань, не призвели до їх погашення.

Податковий борг з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 30 632,01 гривень.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено існування податкового боргу, відповідачем не спростовано.

Щодо доводіу апелянта, що підприємство не може бути притягнуто до відповідальності за несвоєчасне виконання зобовязання зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками, розташованими по м. Селидове, м. Новогродівка, м. Українськ, м. Гірник, м. Курахівка, у звязку зі звільненням від виконання самого зобовязання в силу Закону № 1669, то він не заслуговує на увагу, оскільки предметом зазначеної справи є стягнення коштів податкового боргу платника податків, за узгодженими грошовими зобовязаннями, а не оскарження податкової вимоги, яка на теперішній час не є скасованою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 272, 283, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі № 805/3282/17-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі № 805/3282/17-а за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 30 632,01 гривень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати складання повного судового рішення та не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України,протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складене 20 грудня 2017 року.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_1