Ухвала суду № 71147763, 04.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2017 рокусправа № 804/5863/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 04.05.2016 року СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 04.05.2016 року СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представником відповідача підтримані доводи апеляційної скарги та надані пояснення, аналогічні наведеним в апеляційній скарзі.

Представником позивача надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, підтримані в ході апеляційного розгляду.

У відповідності до вимог статті 55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво відповідача з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, 10 травня 2016 року ТЗВзІІ «НовоФарм» отримано по пошті податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 04.05.2016 року про сплату 1371426,90 грн. з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, за штрафними санкціями, які застосовано за порушення п.50.1 ст. 50 ПК України, прийняте СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі Акту перевірки № 111/28-01-47-31040792 від 08.04.2016 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2014 рік від 21.03.2016 року № НОМЕР_2 TOB з іноземними інвестиціями «НовоФарм» (код ЄДРПОУ 31040792)».

Акт перевірки від 08.04.2016 року № 111/28-01-47-31040792 підписано керівництвом ТОВзІІ «НовоФарм» з запереченнями, які надано до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську у визначені законодавством строки (лист ТОВзІІ «Новофарм» № 20-04-16/2ю від 20.04.2016 р.) (далі за текстом - Заперечення). Заперечення розглянуто СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську 27.04.2016 року за участю представників ТОВзІІ «НовоФарм» .

В подальшому податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 року № НОМЕР_1 оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників - первинна скарга ТОВзІІ «НовоФарм» № 19-05/16-Ію від 19.05.2016 року та до Державної фіскальної служби України - повторна скарга TOB з II «НовоФарм» № 21-06/16-2ю від 24.06.2016 року.

За результатами розгляду скарг контролюючі органи залишили їх без задоволення, а оскаржуване повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 04.05.2016 року № НОМЕР_1.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В даному випадку спірні правовідносини врегульовано приписами Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до пп. 14.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України «податкова декларація, розрахунок» (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

При цьому, загальний порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначений нормами ст. 152 ПК України. Так. згідно п. 152.1 ст. 152 цього Кодексу такий податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 150.2 ст. 150 ПК України визначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Згідно з п. 152.2 ст. 152 ПК України, платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Отже, дохід та витрати від здійснення господарських операцій у рамках провадження діяльності, яка підлягає патентуванню, утворюють окремий об'єкт оподаткування у податковій звітності платника в у розрізі окремих видів діяльності; такий об'єкт оподаткування не може впливати на значення об'єкта оподаткування, що декларується у рядку 07 декларації з податку на прибуток (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності).

Відповідно до абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (абз. 2 п. 50.1 ст. 50 ПК України).

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті (абз. 3 - 5 п. 50.1 ст. 50 ПК України):

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що положення п. 50.1 ст. 50 ПК України передбачають сплату штрафу виключно у разі виявлення факту заниження податкових зобов'язань минулих податкових періодів.

Відповідно до абз.6 п. 50.1 ст. 50 ПК України визначено, що якощо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідальність за невиконання платником податків вимог, передбачених абз. 3 - 5 п. 50.1 ст. 50 цього ПК України, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності передбачається п. 120.2 ст. 120 цього ж Кодексу.

Згідно з приписами норм п. 120.2 ст. 120 ПК України, невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВзІІ «НовоФарм» у визначені законодавством строки подано до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську (за новим місцем податкового обліку) засобами електронного зв'язку наступні звітні та уточнюючі декларації з податку на прибуток по формі відповідно до Наказу № 897, а саме:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2015 року з Додатком ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період що уточнюється 2014 року, за реєстраційним номером № НОМЕР_3, що підтверджується квитанцією № 2 від 29.02.2016 року;

- уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 року, за реєстраційним номером № НОМЕР_4, що підтверджується квитанцією № 2 від 29.02.2016 року.

При цьому, в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2015 року з Додатком ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період, що уточнюється 2014 року, від 29.02.2016 року ТОВзІІ «НовоФарм» зазначив:

- в рядку 27 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 27 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (+, -)» суму -3 579 270 грн., яка дорівнює сплаченому податку на прибуток за весь 2014 рік в тому числі авансові внески ;

- в рядку 36 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 26 - рядок 26 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 34 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (+,:)» суму - 2 742 602 грн., яка дорівнює сумі авансових внесків що були сплачені протягом 2014 року.

Відповідно до інформації в рядках 27 та 36 декларації з податку на прибуток підприємств вбачається, що у відповідний рядок необхідно внести суму «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється...». Звітний (податковий) період, який уточнювався в декларації від 29.02.2016 року є рік, тому відповідно в рядку 27 була зазначена суму 3 579 270 грн., яка дорівнює сплаченому податку на прибуток за весь 2014 рік в тому числі авансові внески, а в рядку 36 сума 2 742 602 грн., яка дорівнює сумі авансових внесків що були сплачені протягом 2014 року.

При заповненні уточнюючої декларації за 2014 рік від 29.02.2016 року, ТОВзІІ «НовоФарм» припустився технічної помилки, та зазначив в рядку 27 суму сплаченого податку на прибуток за весь 2014 рік в тому числі авансові внески, а в рядку 36 всю суму авансових внесків з податку на прибуток що були сплачені протягом 2014 року.

З метою виправлення технічної помилки, керуючись рекомендаціями Державної фіскальної служби України «Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств», які викладено в листі ДФС від 04.01.2016 року № 102/7/99-99-19-02-01-17, ТОВзІІ «НовоФарм» подано 21.03.2016 року до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську засобами електронного зв'язку наступні уточнюючі декларації:

- уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 року, за реєстраційним номером № НОМЕР_5, що підтверджується квитанцією № 2 від 21.03.2016 року;

- уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2014 року, за реєстраційним номером № НОМЕР_2, що підтверджується квитанцією № 2 від 21.03.2016 року.

При цьому, в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств від 21.03.2016 року за звітний (податковий) період 2014 року ТОВзІІ «НовоФарм» зазначив уточнюючі розрахунки щодо попередньої декларації від 29.02.2016 року з нарахуванням штрафу у розмірі 3% від суми уточнення.

При складанні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2014 року від 21.03.2016 року, ТОВзІІ «НовоФарм» керувався приписами п. 126.1 ст. 126 ПКУ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який вимагає, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств від 21.03.2016 року за звітний (податковий) період 2014 року ТОВзІІ «НовоФарм» нарахував та повинен був сплатити штраф у розмірі 157776,00 грн.= 82354,00 грн.+ 75422,00 грн. до подання уточнюючого розрахунку. Однак, ТОВзІІ «НовоФарм» нарахований штраф у розмірі 173553,60 = 157776,00 грн.+ 15778,60 грн. (10% від суми несвоєчасно сплаченого зобов'язання відповідно до вимог п. 126.1 ст. 126 ПКУ) фактично сплатило не 21.03.2016 року (день подання уточнюючого розрахунку), а 30.03.2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 24925 від 30.03.2016 року на суму 206375,00 грн. з призначення платежу: «Сплата штрафних санкцій по податку на прибуток згідно уточнюючих декларацій за 2013 та 2014 роки».

Колегія суддів критично розцінює доводи апелянта щодо існування податкового боргу у сумі 642751,85 грн., з огляду на те, що відповідно до Акту звірення № 977-20 станом на 08.04.2016 року, тобто на момент проведення камеральної перевірки та складання Акту перевірки № 111/28-01-47-31040792 від 08.04.2016 року, у ТОВзІІ «НовоФарм» не існувало податкового боргу, а навпаки була переплата з податку на прибуток в розмірі 20723,15 грн. за період 2014 року.

Таким чином колегія суддів доходить висновку, що оскільки позивач на момент подання уточнюючої декларації мав переплату з податку на прибуток за звітний податковий період, фактично сплатив суму самостійно визначених штрафних санкції при цьому технічні помилки, допущені ним при складанні податкової звітності та виправлені в подальшому шляхом коригування податкової звітності не спричинили виникнення податкового обов'язку перед Державним бюджетом України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 рок № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки останнє винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року по справі № 804/5863/16 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:Н.П. Баранник

Суддя:А.А. Щербак