Рішення № 71147426, 19.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 року справа № 813/3972/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

при секретарі судового засідання Шавель М.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької обєднаного управління ПФУ м. Львова про зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Галицької обєднаного управління ПФУ м. Львова про зобовязання вчинити дії.

Ухвалою від 02 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 02 листопада 2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Позивач зазначає, що вона придбала житло (квартира № 99 в будинку №43-б а за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни) та при укладенні договору безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна. Позивач вважає, що вона має право на повернення збору на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості вказаної квартири у сумі 6481, 20грн. Тому, звернулась до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова з заявою про повернення безпідставно сплачених коштів з тих підстав, що квартиру придбано нею вперше. Проте, відповідач, на думку позивача, безпідставно відмовив у поверненні безпідставно сплаченого збору на обовязкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. У зв'язку із чим позивач просить суд стягнути вказану суму з Державного бюджету України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на адміністративний позов та обґрунтовується тим, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач виходив з п.14 Договору купівлі продажу квартири укладеного 02.10.2017 року між ТзОВ «Наша безпека». Вказують, на те, що документів які б підтверджували помилковість сплати коштів та/або факту придбання житла вперше позивачем не було подано.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 104072259 від 16.11.2017 власником квартири № 99 в будинку № 43б за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни є ОСОБА_1 що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37360880 від 02.10.2017.

Згідно з квитанцією №1800 від 02.10.2017 року ОСОБА_1, сплатила 6481, 20 грн. збору на обовязкове державне пенсійне страхування на рахунок УДК у Галицькому районі м. Львова .

Позивач вважаючи, що безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна, звернулася до Галицького обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою від 09.10.2017, в якій просила сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова, Львівської області подання про повернення надмірно сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 6481, 20 грн.

Згідно з відповіддю Галицького обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 10.10.2017 № 8577/06.1-34 позивачу відмовлено у задоволенні її заяви про повернення помилково сплачених коштів з тих підстав, що позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів купівлі нерухомості вперше.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

У відповідності до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до ст. 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд приходить до висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (житлового будинку), зазначеної в договорі купівлі-продажу майна.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 104072259 від 16.11.2017 власником квартири № 99 в будинку № 43б за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни є ОСОБА_1. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу квартири від 02.10.2017, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37360880 від 02.10.2017. У Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна відомості щодо набуття нерухомого майна фізичною особою ОСОБА_1 відсутні.

З огляду на вказане, суд вважає, що позивач 02.10.2017 вперше придбала нерухоме майно (квартиру № 99 в будинку №43Б а за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 6481,20грн.

Таким чином, Галицьке обєднане управління Пенсійного фонду України м. Львова

безпідставно відмовило позивачеві у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов»язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6481,20 грн., сплаченого при придбані житла вперше на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2017.

Суд вважає необґрунтованими пояснення представника відповідача про те, що так як позивачем було приватизовано у 2001 році відомче житло, підстав для повернення коштів немає, так як позивачем у 2001 році було безоплатно приватизовано житло.

Статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платники збору, визначені п.п. 5 - 7, 9 та 10 ст. 1 вказаного Закону України, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з п.п. 7 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Частиною 3 ст. 3 Закону № 400/97-ВР визначено, що платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 ст. 1 цього Закону, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У відповідності до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-2, яким установлено, зокрема, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Позивачем таку заяву подано до Галицького обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова 09.10.2017 р.

Відповідачем не доведено правомірності відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору.

Тому, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобовязати Галицьке обєднане управління Пенсійного фонду України м. Львова сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна згідно квитанції № 1800 від 02.10.2017 р.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Зобовязати Галицьке обєднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (код ЄДРПОУ 41249931, місцезнаходження: м. Львів, пр. Червоної Калини, 35) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна згідно квитанції № 1800 від 02.10.2017 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицького обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (код ЄДРПОУ 41249931, місцезнаходження: м. Львів, пр. Червоної Калини, 35) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 21 грудня 2017 року.

Суддя Кухар Н.А.