Постанова № 71146972, 29.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року 11:32Справа № 808/2888/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Печерикіної А.О. та представників

позивача:ОСОБА_1

відповідача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області

про визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі позивач) до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати неправомірними дії відповідача щодо поновлення вчинення виконавчих дій та щодо опису і арешту майна боржника;

-скасувати постанову від 11.09.2017 щодо поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №50103985;

-скасувати постанову від 13.09.2017 щодо опису і арешту майна боржника у ВП №50103985.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис за реєстровим №16295, за яким було запропоновано звернути стягнення на житловий будинок №135, загальною площею 126,9 кв.м, житловою площею 62,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна, який належить позивачу, на підставі Іпотечного договору від 30.01.2008 №5 для задоволення вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» за Кредитним договором від 30.01.2008 №6-К\08, укладеного між АТ «АвтоЗАЗбанк» та позичальником. Постановою відповідача від 11.02.2016 було відкрите виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 по справі №320/1463/16-ц в якості забезпечення позову було зупинене стягнення за зазначеним виконавчим написом нотаріуса. Заходи забезпечення позову не скасовані, а тому позивач вважає протиправними оскаржувані дії та постанови відповідача. Також зазначає, що ним подана касаційна скарга на судові рішення у цивільній справі № 320/1463/16-ц, за якою судом касаційної інстанції відкрите касаційне провадження. А тому, вважає, що заходи забезпечення позову у цій справі зберігаються до розгляду його касаційної скарги.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що 01.04.2016 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі Закон №606) державним виконавцем була прийнята постанова про зупинення виконавчого провадження №50103985, оскільки ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від14.03.2016 по справі №320/1463/16-ц було зупинене стягнення за зазначеним виконавчим написом нотаріуса. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 02.03.2017 (залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2017) по справі №320/1463/16-ц було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 Оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, було відмовлено у задоволенні позову боржника, то в силу приписів ч. 6 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення цього позову не застосовуються з дати набрання цим судовим рішенням законної сили (27.04.2017). Отже, підстави для зупинення виконавчого провадження відпали з 27.04.2017, тому державним виконавцем відповідача було правомірне поновлене виконавче провадження №50103985. Ухвала суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження за скаргою позивача до відповідача не надходила. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

23.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 був виданий виконавчий напис (реєстровий №16295) про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок №135, загальною площею 126,9 кв.м, житловою площею 62,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна. Власником цього будинку є позивач.

Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору №5, посвідченого 30.01.2008 приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, було передане в іпотеку в забезпечення зобовязань по кредитному договору №6-К/08 від 30.01.2008, ПАТ «Банк Кіпру», правонаступником якого є ПАТ «Неос Банк», яке 21.07.2014, на підставі договору про передачу прав за іпотечними договорами, посвідченого 21.07.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №3308, відступило право вимоги за іпотечним договором ТОВ «Кредитні ініціативи». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником по кредитному договору є позивач.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки повинні бути задоволені вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання / неналежного виконання позивачем умов кредитного договору за період з 21.01.2014 по 21.09.2015, а саме: заборгованість за кредитним договором 36656,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 29506,44 грн. та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису 3150,00 грн., що разом становить 69312,44 грн.

Постановою державного виконавця відповідача від 11.02.2016 було відкрите виконавче провадження №50103985 з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.

Постановою державного виконавця відповідача від 18.03.2016, прийнятою у зазначеному виконавчому провадженні, було накладено арешт на належний позивачу житловий будинок.

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду із цивільним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016, прийнятою по цивільній справі №320/1463/16-ц за зазначеним позовом, була частково задоволена заява представника позивача про забезпечення позову, зупинене стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295, в рамках виконавчого провадження ВП №50103985, відкритого 11.02.2016 відповідачем. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою державного виконавця відповідача від 01.04.2016 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону №606 було зупинене виконавче провадження №50103985 до закінчення строку дії заходів забезпечення.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 02.03.2017 по цивільній справі №320/1463/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2017 по зазначеній цивільній справі апеляційна скарга ОСОБА_3 була відхилена, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.03.2017 у цій справі залишене без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 було відкрите касаційне провадження у цивільній справі №320/1463/16-ц.

Постановою державного виконавця відповідача від 11.09.2017 було поновлене виконавче провадження №50103985.

Постановою державного виконавця відповідача від 13.09.2017, прийнятою в межах виконавчого провадження №50103985 було описано та накладено арешт на належний позивачу житловий будинок.

ОСОБА_6 погоджуючись із діями відповідача щодо поновлення виконавчого провадження №50103985 та постановами державного виконавця відповідача від 11.09.2017 та 13.09.2017, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та постанов, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 37 Закону №606, який діяв станом на дату прийняття відповідачем постанови про зупинення виконавчого провадження №50103985 від 01.04.2016, встановлювалось, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

З 05.10.2016 набрав чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404).

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №1404 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону №1404 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Частиною 5 статті 35 Закону №1404 визначено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобовязаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Згідно із ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

Частиною 1 статті 233 ЦПК України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно із ч. 1 ст. 328 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 326 цього Кодексу, суддя-доповідач протягом трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.

Судом встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 по справі №320/1463/16-ц не вирішувалось питання щодо зупинення виконання рішення (ухвали) суду.

Відтак, в силу приписів ч. 6 ст. 154 ЦПК України, з 27.04.2017 заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 14.03.2016 по цивільній справі №320/1463/16-ц не підлягають застосуванню.

Таким чином твердження позивача про продовження дії заходів забезпечення, вжитих ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 14.03.2016 по цивільній справі №320/1463/16-ц, не відповідає вимогам законодавства України.

Судом встановлено, що в силу приписів ч. 5 ст. 35 Закону №1404 відповідач зобовязаний був поновити виконавче провадження №50103985 з моменту, коли йому стало про це відомо. В даному випадку виконавче провадження №50103985 поновлене державним виконавцем 11.09.2017 у відповідності до вимог законодавства України.

В обґрунтування вимог про скасування постанови відповідача від 13.09.2017 про опис та арешт майна боржника позивач посилається лише на його протиправність у звязку із протиправністю, на його думку, поновлення виконавчого провадження №50103985.

Проте, як зазначено вище, судом встановлено, що дії та рішення державного виконавця щодо поновлення виконавчого провадження №50103985 вчинені ним та прийняті на виконання вимог Закону №1404, а тому не є протиправними.

Як зазначено вище виконавче провадження №50103985 було відкрите та зупинене до набрання чинності Законом №1404. Оскільки це виконавче провадження поновлене під час дії Закону №1404, то державний виконавець зобовязаний після поновлення виконавчого провадження вчиняти дії та приймати рішення у відповідності із цим законом.

Частинами 1-3 статті 56 Закону №1404 визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Враховуючи обставини справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії та постанови були вчинені та прийняті уповноваженою на те посадовою особою відповідача, в межах та на підставі наданих йому повноважень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЮ.П. Бойченко