Постанова № 71146622, 06.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 р. справа № 804/7739/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., одноособово розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2017 року № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ :

22 листопада 2017 року Державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2017 року №001070461 (а.с. 5-8).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.11.2017 року № НОМЕР_1, за висновками складеного акту перевірки, яким у абзаці 4 сторінки 4 Акту № 139/28-10-46-16-14310112 від 27.10.2017 року зазначено, що постанова Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України була видана про прийняття справи до провадження 20 лютого 2017 року, тому, позивач порушив строки валютного законодавства України. Проте, як зазначає позивач, відповідно до частини 1, 2 статті 17 Регламенту МКАС при ТПП України чітко зазначено, що днем прийняття позову судом вважається день його вручення безпосередньо канцелярії суду, або день поштового відправлення позовної заяви на адресу суду, згідно штемпеля поштового відділення, яким є 15.10.2017 року. Таким чином, позивач наголошує, що податковий орган при нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на підставі вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" неправомірно визначив термін зупинення її нарахування, в порушення положень вказаного Закону, а саме, з дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі, а не з дати звернення платника податків із заявою до суду, тому, позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 14 листопада 2017 року № НОМЕР_1 на загальну суму 297361,53 грн., та просить суд скасувати його у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.12.2017 року.

У судове засідання 06.12.2017 року прибули представники позивача, позовні вимоги підтримали, надали пояснення, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові, надали письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 38).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про день, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, заперечень на позов не надав, 05.12.2017 року засобами електронного звязку надав письмове клопотання про перенесення розгляду справи (а.с. 34-35).

З матеріалів вбачається, що 30.11.2017 року судом було направлено відповідачу засобами електронного звязку копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року про відкриття провадження у адміністративній справі (а.с. 32), тобто, відповідач не був позбавлений свого права на ознайомлення із матеріалами справи, та мав достатньо часу для надання до суду письмових пояснень, відзиву, та письмових доказів, в обгрунтування своєї позиції, враховуючи, що відповідач є субєктом владних повноважень, та має достатню кількість представників.

Керуючись приписами статей 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у адміністративному позові та подані письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи, а саме: Витяг з регламенту міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України (а.с. 10); копія позовної заяви про стягнення заборгованості в сумі 918000,00 доларів США (а.с. 11-12); опис документів вкладених до цінного листа та квитанція про відправлення (а.с. 13); Постанова від 20.02.2017 року про прийняття справи до провадження (а.с. 14); Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20.06.2017 року (а.с. 15-18); акт державної фіскальної служби України офісу великих платників податків державної фіскальної служби від 27.10.2017 року №139/28-10-46-15-14310112 з додатком (а.с. 19-24); лист щодо направлення заперечення по акту Офіс великих платників податків ДФС України та додаток № 1 з відміткою про відправлення (а.с. 25-27); лист від Офісу великих платників-податків ДФС про розгляд заперечень від 06.11.2017 № 40/1055-17 (а.с. 28-29); податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 14 листопада 2017 року № НОМЕР_1 на загальну суму 297361,53 грн. (а.с. 30).

З матеріалів справи вбачається, що за висновками акту перевірки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.10.2017 року № 139/28-10-46-15-14310112, встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із змінами та доповненнями, та Постанови НБУ № 386 від 14.09.2016 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» по контракту № 400024-16 від 10.10.2016 з Petroleum & Materials LLC, USA, в частині не надходження імпортної продукції на митну територію України на суму 918000,00 доларів США з простроченням 105 днів. (Прострочена дебіторська заборгованість по строку 15.02.2017 становить 918000,00 доларів США) (а.с. 19-23).

Не погоджуючись із актом перевірки, позивач 06.11.2017 року звернувся до начальника Дніпропетровського управління офісу великих платників ДФС із письмовими запереченнями, в яких просив переглянути висновки акту щодо порушення підприємством чинного законодавства України (а.с. 25-27).

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 27.10.2017 року № 139/28-10-46-15-14310112, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було винесено податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2017 року № НОМЕР_1 за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" на загальну суму 297361,53 грн. (а.с. 30).

17.11.2017 року позивачем було отримано лист від Офісу великих платників-податків ДФС про розгляд заперечень від 06.11.2017 № 40/1055-17, в якому зазначено, що висновки акту перевірки від 27.10.2017 року № 139/28-10-46-15-14310112 про нарахування пені у сумі 297361,53 грн. є правомірними та обгрунтованими (а.с. 28-29).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», при застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Частинами 3, 4 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 Постанови Національного банку України № 386 від 14.09.2016 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (120 днів, дата набрання чинності 15.09.2016 з терміном дії до 15.12.2016) (Постанова НБУ №386) - розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону № 185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки контролюючий орган зазначає, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 185/94-ВР визначено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно частині третьої даної статті - у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (а.с. 21).

Суд звертає увагу, що зазначені справи розглядаються Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, який діє за визначеним регламентом (а.с. 10).

Так, згідно частини 1 статті 17 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - Регламент МКАС при ТПП), "производство по делу возбуждается постановлением председателя МКАС о принятии дела к производству по факту предъявления в МКАС надлежащим образом оформленного искового заявления, оплаченного регистрационным сбором в соответствии с Положением об арбитражных сборах и расходах".

Частиною 2 статті 17 Регламенту МКАС при ТПП чітко встановлено, що "днем подачи искового заявления считается день его вручения МКАС, а при отправке искового заявления по почте - дата штемпеля на конверте почтового ведомства места отправления".

Судом встановлено, що Державним підприємством "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" 15.02.2017 року було направлено позовну заяву до МКАС при ТПП про стягнення з Petroleum & Materials LLC заборгованості в сумі 918000,00 доларів США, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 11-13).

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про прийняття справи до провадження від 20.02.2017 року, справу за позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" було прийнято до провадження (а.с. 14).

Також, судом встановлено, що за результатом розгляду позовної заяви Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" від 15.02.2017 року про стягнення з Petroleum & Materials LLC заборгованості в сумі 918000,00 доларів США, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України було винесено Рішення від 20.06.2017 року, яким стягнуто з Petroleum & Materials LLC на користь Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" 918000,00 доларів США - попередню оплату за непоставлений товар, а також, 19380,00 доларів США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, разом 937380,00 доларів США (а.с. 15-18).

Отже, позивач вчасно звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що спростовує висновки, зазначені відповідачем в акті перевірки, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2017 року № НОМЕР_1 на загальну суму 297361,53 грн., враховуючи, що днем прийняття позову судом вважається день згідно штемпеля поштового відділення, в наслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та пеня за їх порушення не сплачується.

Податковий орган при нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на підставі вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" неправомірно визначив термін зупинення її нарахування, в порушення положень вказаного Закону, а саме, з дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі, а не з дати звернення платника податків із заявою до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у висновках Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 13.07.2016 у справі № 813/4770/15, та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016 у справі № 803/2044/14.

Також, зазначена позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 07.02.2011 року у справі за позовом корпорації НВІФ «Інтерпайп» до СДПІ в м.Дніпропетровську про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, згідно якого було зазначено, що днем подання позову до Арбітражного суду вважається день його вручення Арбітражному суду, в разі відправлення поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14.11.2017 року № 001070461 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а адміністративний позов Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4460,42 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 9135 від 20.11.2017 року та платіжним дорученням № 9530 від 28.11.2017 року (а.с. 3-4).

Отже, судовий збір у сумі 4460,42 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2017 року № НОМЕР_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 листопада 2017 року №0010704618.

Стягнути на користь Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (код ЄДРПОУ 14310112) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) документально підтверджені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 4460,42 грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят гривень 42 копійки).

Копію постанови направити всім сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1