Ухвала суду № 71145254, 14.12.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/24501/17

УХВАЛА

про забезпечення позову

14 грудня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Мороз В.О., за участю секретаря Козельської Г.В., розглянувши в порядку ст. 153 Цивільного процесуального Кодексу України в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 686/24501/17 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Подільський край», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Октант-центр», про зобовязання до здійснення певних дій, -

встановив:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває вищезазначена цивільна справа.

Окрім того, 08 грудня 2017 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на обєкт інвестицій житлове приміщення згідно проектних осей Е «К-7»9 на 10-у поверсі (в договорі квартира № 35, площею 112 кв.м.) в житловому будинку по вул. Подільській, 58, у м. Хмельницькому, а також шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам до набрання чинності рішенням у справі у будь-який спосіб вчиняти дії по відчуженню, користуванню або іншому розпорядженню житловим приміщенням згідно проектних осей Е «К-7»9 на 10-у поверсі (в договорі квартира № 35, площею 112 кв.м.) в житловому будинку по вул. Подільській, 58, у м. Хмельницькому. Вказує на те, що причиною для забезпечення позову є те, що предмет спору безпосередньо стосується зобовязання передати заявнику житлове приміщення згідно проектних осей Е «К-7»9 на 10-у поверсі (в договорі квартира № 35, площею 112 кв.м.) в житловому будинку по вул. Подільській, 58, у м. Хмельницькому, площею 112 кв. м., вартістю 336000 грн., є ризики подальшого розпорядження приміщенням і відчуження за час розгляду позову у суді, а тому уникнення в майбутньому утруднення виконання рішення суду, у разі позитивного вирішення поданої позовної заяви, та понесення додаткових витрат позивачем, тому є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зістаттею 9 Конституції Україниє складовою національного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Впостанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, закон пов`язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.

За загальним правилом, заявник зобов`язанийдовести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з заявником, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

А в своїй заяві про забезпечення позову заявник вказав лише про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення та ніяким чином у заяві не обґрунтувала підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Окрім того, жодного доказу до заяви про забезпечення позову не додано, клопотань про витребування доказів до суду подано не було.

А як вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкту нерухомого майна за обєктом нерухомого майна квартира № 35, по вул. Подільській, 58, у м. Хмельницькому належить на праві приватної власності ОСОБА_4.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити, оскільки заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відповідачу та будь-яким іншим особам до набрання чинності рішенням у справі у будь-який спосіб вчиняти дії по відчуженню, користуванню або іншому розпорядженню житловим приміщенням, що належить ОСОБА_4, а також не доведено обставин, які є обовязковими для доведення при подачі заяви про забезпечення позову в розумінні ст. 151 ЦПК України та постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, передбачених законом підстав для задоволення заяви немає.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст.151, ст.153, ст.210 ЦПК України, суд,-

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.

На ухвалу через суд першої інстанції, який її ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлено ухвалу - протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя