Вирок № 7114285, 10.12.2009, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №1-661/09

Номер статистичного звіту 19

Код суду 0707

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Фазикош О.В.,

при секретарі Смужаниця А.О.,

з участю прокурора Кунак Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, одруженого, непрацюючого, з середньою освітою, раніше несудимого, проживаючого в АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2009 року СВ Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатській області, було порушено кримінальну справу № 21033109, відносно ОСОБА_1, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.

11 вересня 2009 року, в АДРЕСА_2, близько 13 години 00 хвилин, він - ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в гостях у квартирі № 11, яка належить потерпілому ОСОБА_2, та скориставшись тимчасовою відсутністю останнього, таємно викрав із кухонної кімнати його мобільний телефон марки «Нокіа» 11 12, бувшого у використанні, вартість якого згідно висновку експерта за №2018 від 30.09.2009 року становить 190 гривень, всередині якого знаходилась сім - карта від мобільного оператора зв'язку «Київстар», вартість якої згідно довідки фахівця товарознавця ОСОБА_3 за № 1129 від 24.09.2009 року становить 25 гривень, на рахунку якої були відсутні грошові кошти, а всього таємно викрав майна на загальну суму 215 гривень, чим самим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1, вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав, щиро розкаявся та показав, що проживає разом із своєю дружиною - ОСОБА_4 їхніми спільними дітьми - ОСОБА_5 (чотирирічним), ОСОБА_6 (двохрічним) та його братом ОСОБА_7. На даний час ніде офіційно не працює, перебивається тимчасовими підробітками, тобто працює на різних приватних стройках в м. Мукачево -різноробочим.

Його батьки розійшлися одразу після його народження. Його мати - ОСОБА_8 виховувала ОСОБА_1 самостійно. Місце знаходження його батька йому невідоме, ніяких відносин з ним не підтримує. Його мати вже декілька років проживає разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 в АДРЕСА_2. За даною адресою вони проживають двоє. Наскільки йому відомо, у ОСОБА_2 є діти, але вони проживають в м. Києві.

ОСОБА_1 буває сам, а також з дружиною та дітьми заходять до матері в гості. Так, 11 вересня 2009 року близько 13:00 годин ОСОБА_1 пішов до матері в гості. Перед тим зранку близько 10:00 годин він вжив 50 грам горілки та пиво ємкістю 0,5 літра. По дорозі до матері він сам вжив ще 0,5 літра пива. Біля будинку АДРЕСА_2, тобто біля під'їду ОСОБА_1 зустрів ОСОБА_2, який вийшов із дому. ОСОБА_1 його запитав, що куди він йде, на що останній відповів, що в магазин за продуктами харчування та сказав йому щоб той піднімався до квартири, оскільки там є вдома його мати. Підійшовши до квартири він постукав у двері, та його мати відчинили їх та запросила в квартиру. ОСОБА_1 пішов з нею в кухонну кімнату та почали розмовляти. Його мати в цей час варила суп. Під час розмови з матір'ю на табуретці в кухонній кімнаті ОСОБА_1 помітив мобільний телефон. Даний телефон належить ОСОБА_2 В нього тоді виник умисел на крадіжку даного телефону, з метою в подальшому його продати. Коли мати варила суп, то звичайно в шкафу з різних шуфляд брала приправи. Скориставшись цим, ОСОБА_1 швидко забрав телефон із табуретки та поставив його собі в кишеню штанів. Його мати нічого не помітила. Також його мати сказала йому, щоб він зачекав трішки, довариться суп та він з ОСОБА_2 пообідають. ОСОБА_1 їй відповів, що не хоче їсти та що йому треба йти. Після того він вийшов з квартири та пішов до себе додому. По дорозі додому ОСОБА_1 хотів по телефону подзвонити, але на рахунку не було нічого, тому йому зателефонувати не вдалося. Після цього ОСОБА_1 викинув стартовий пакет „Київстар", який був у телефоні десь по дорозі, де саме він вже не може пригадати. Мобільний телефон був марки „Нокія" 1112, чорно-білого кольору. Прийшовши додому, мобільний телефон він залишив в кишені своїх штанів. Про крадіжку ОСОБА_1 своїй дружині та братові нічого не розказував. Також даний телефон в нього ніхто не бачив.

На наступний день ОСОБА_1 вийшов із дому та направився на ринок, який неподалік автовокзалу в м. Мукачево. Там він почав пропонувати купити викрадений ним телефон незнайомим людям, це було близько 10:00 годин ранку. Так, підійшовши до одного із торгових прилавків на ринку ОСОБА_1 запропонував придбати продавцю мобільний телефон. Даний продавець на ринку торгував шкарпетками та іншим одягом. Оглянувши телефон він сказав, що дасть йому за нього 20 гривень та запитав чи він не крадений. ОСОБА_1 йому відповів, що це його телефон та що йому дуже потрібні гроші, щоб добратися додому, оскільки він не з м. Мукачево. Після того той продавець дав йому 20 гривень, а ОСОБА_1 йому мобільний телефон. Потім ОСОБА_1 пішов додому та по дорозі в одному із магазинів на виручені гроші від продажі мобільного телефону купив продукти харчування. Ввечері близько 18:00 годин до нього додому прийшла його мати із ОСОБА_2 та говорили йому, щоб він повернув мобільний телефон, який вчора викрав. ОСОБА_1 їм відповів, що ніякий телефон не крав, тому нічого віддавати не буде. Через декілька днів до нього додому прийшли працівники міліції, та забрали в Мукачівський МВ для дачі пояснень.

Свою вину у крадіжці мобільного телефона ОСОБА_1 визнає повністю та чистосердечно в цьому розкаюється. Злочин вчинив у звязку з тяжким матеріальним становищем.

Суд допитавши підсудного, дослідивши інші докази по справі вважає, що винність підсудного підтверджуються дослідженими доказами по справі, що в своїй сукупності узгоджуються між собою.

Крім показів підсудного - ОСОБА_1 даними в судовому засіданні, вина підсудного підтверджується, також іншими матеріалами зібраними по справі:

даними протоколу усної заяви про вчинений злочин, ОСОБА_2. повідомляє про вчинення злочину /а.с. 3 / протоколом отримання явки з повинною від 17.09.2009 року /а.с.11/

протоколом добровільної видачі від 17.09.2009 року /а.с. 19/

протоколом огляду речового доказу - мобільного телефона марки «Нокія» 1112 від 25.09.2009 року /а.с 34

даними протоколу відтворення обставин та обстановки події від 29.09.2009 року з ОСОБА_1, в якому він показує всі обставини вчинення ним злочину /а.с 52/ висновком судово-автотоварознавчої експертизи за №2018 від 30.09.2009 року, згідно з яким вартість викраденого мобільного телефону становить 190 гривень /а.с 47/

даними протоколу впізнання від 01.10.2009 року з ОСОБА_10 /а.с. 73/

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбаченому ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі наведеного суд кваліфікує дії підсудного за ст. 185 ч.1 КК України, - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

До пом'якшуючих вину обставин суд враховує, що підсудний повністю визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Обтяжуючі покарання обставини не встановлено.

Враховуючи, що підсудний щиро розкаявся, має постійне місце проживання, зробив переоцінку своєї поведінки, по місцю проживання характеризується позитивно, одружений, має двох неповнолітніх дітей, суд вважає, що зазначені обставини, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та приходить до переконання про можливість виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції його від суспільства, та вважає за можливе застосувати до підсудного покарання у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України та враховуючи майновий стан підсудного, який не працює, вважає можливим на підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити виплату штрафу на один рік.

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи підсудний психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час, виявляє ознаки хронічного алкоголізму та потребує проведення примусового протиалкогольного лікування в місцях відбування покарання.

Примусове лікування суд вважає за необхідне не застосовувати, оскільки відсутні підстави, передбачені ч.1 ст. 96 КК України.

Судові витрати за проведення експертиз необхідно стягнути з підсудного в повному розмірі.

По справі цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ст. 185 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити виплату штрафу рівними частинами на один рік зі сплатою кожного місяця по 70 (сімдесят) гривень 43 копійки.

Стягнути на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144 Банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411 з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по справі в розмірі 1338 (одну тисячу триста тридцять вісім) гривень 64 коп. за проведення експертизи.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Nokia» модель «1112», який знаходиться на зберіганні у потерпілого повернути ОСОБА_2.

Запобiжний захiд засудженому ОСОБА_1, підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Суддя Мукачівського

міськрайнного суду О.В.Фазикош