Рішення № 71142773, 19.12.2017, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2556/17

№ провадження 2/647/877/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Бондаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу № 647/2556/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання незаконними та скасування рішень №489 від 08.10.2010 року та №39 від 24.12.2015 року

за участю представників сторін

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_3,

від відповідача – не прибув

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому із урахуванням заяви від 13.11.2017 року просить суд, в порядку ч.1 ст.393 ЦК України, визнати незаконними та скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області №489 сорок четвертої сесії п’ятого скликання від 08.10.2010 року «Про прийняття на баланс сільської ради майна, яке нікому не належить, та передачу його комунальному підприємству «Комунальник» з правом подальшої реалізації» та рішення №39 сорок четвертої сесії сьомого скликання від 24.12.2015 року «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності ОСОБА_2 територіальної громади станом на 01.01.2016 року», посилаючись на те, що ОСОБА_2 сільською радою було порушено процедуру передачі безхазяйної речі у комунальну власність, передбачену ч.2 ст.335 ЦК України. При винесенні оскаржуваних рішень ОСОБА_2 сільською радою не було враховано інтересів позивача, який на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2004 року та в порядку ч.ч.1, 3 ст.331 ЦК України є власником будівельних матеріалів, з яких побудовано будівлю електроцеху в с.Новорайськ по вул. Південна 1а.

Представник відповідача подав до суду заперечення, у яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що право комунальної власності на об’єкт нерухомого майна будівлю електроцеху в с.Новорайськ по вул. Південна 1а набуто ОСОБА_2 сільською радою відповідно до порядку, визначеного п.44 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Рішення сільської ради №489 від 08.10.2010 року «Про прийняття на баланс сільської ради майна, яке нікому не належить, та передачу його комунальному підприємству «Комунальник» та рішення № 39 від 24.12.2015 року «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності ОСОБА_2 територіальної громади станом на 01.01.2016 року» винесено законно та у межах повноважень, дані рішення не порушують права, свободи та інтереси ОСОБА_1, оскільки останній не є власником ані будівлі електроцеху в с.Новорайськ по вул. Південна 1а, ані будівельних матеріалів, із яких ця будівля побудована.

Ухвалою суду від 08.11.2017 року було відкрито провадження у вказаній справі.

Ухвалою суду від 13.11.2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити по обставинам, зазначеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заявою від 17.11.2017 року просив справу розглядати за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

21.02.2004 року керуючим санацією СВК «Бериславський» ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було підписано договір купівлі-продажу, відповідно до якого СВК «Берисласький» зобов’язується передати у власність ОСОБА_1 будівлю – електростанцію (приміщення), яка відноситься до групи будівель Будівельного відділу та ЦРМ, та знаходиться за адресою Херсонська область Бериславський район с.Новорайськ, вул.Південна, а ОСОБА_1 зобов’язується сплатити 2 796,00 грн. по оціночній вартості будівлі (а.с.4-6).

З акту вбачається, що комісія в складі начальника КП «Комунальник» ОСОБА_5, бухгалтера КП «Комунальник» та приймаючого обов’язки начальника КП «Комунальник» ОСОБА_6, при обстеженні об’єктів зазначених при передачі матеріально-технічних цінностей та об’єктів КП «Комунальник» виявили, що будівля (колишній електроцех) по вул.Південній б/н є безхазяйною (а.с.10).

Згідно із заявою на ім’я голови ОСОБА_2 сільської ради від 07.10.2010 року, начальника КП «Комунальник» ОСОБА_6 просить визнати будівлю по вул.Південній (колишній електроцех) безхазяйною та передати її на баланс КП «Комунальник» з правом подальшої реалізації (а.с.11).

З копії оголошення в газеті «Маяк» №31 (9722) від 31.07.2010 року (а.с.) вбчається, що на території ОСОБА_2 сільської ради знаходиться будівля бувшого електроцеху по вул.Південній б/н. Просять власників цієї будівлі звернутися до сільської ради. У випадку, якщо власник не з’явиться на протязі місяця, будівлю буде визнано безхозною та передано на баланс сільради.

Відповідно до рішення ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області № 489 від 08.10.2010 року, прийнято на баланс сільської ради майно, яке нікому не належить: будівлю електроцеху радгоспу «Бериславський» в с.Новорайську по вул.Південній, б/н та передано КП «Комунальник» з правом подальшої реалізації (а.с.9).

Рішенням ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області №39 від 24.12.2015 року, затверджено перелік об’єктів комунальної власності ОСОБА_2 територіальної громади станом на 01.01.2016 року, серед яких наявна будівля електроцеху, 2010 року взводу, балансоутримувачем якої є КП «Комунальник» (а.с.24).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.01.2017 року, будівля електроцеху за адресою Херсонська область, Бериславський район, с.Новорайськ, вул.Південна,1а, перебуває у комунальній власності ОСОБА_2 сільської ради (а.с.44).

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області у справі № 647/2028/16-ц від 16.01.2017 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 06.03.2017 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Комунальник», ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності (а.с.36-42).

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що договір купівлі – продажу від 21.02.2004 року будівлі електроцеху в с.Новорайськ по вул.Південній не є укладеним, у зв’язку з чим не може бути визнаний дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК України, та відповідно відсутні підстави для визнання права власності на це нерухоме майно за ОСОБА_7

Як на підставу своїх вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 сільською радою було порушено процедуру передачі безхазяйної речі у комунальну власність, передбачену ч.2 ст.335 ЦК України. При винесенні оскаржуваних рішень ОСОБА_2 сільською радою не було враховано інтересів позивача, який на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2004 року та в порядку ч.ч.1, 3 ст.331 ЦК України є власником будівельних матеріалів, у зв’язку з чим згідно із ч.1 ст.393 ЦК України оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У відповідності до ч.2 ст.335 ЦК України, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Частиною 1 ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст.ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В порядку ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що органи, зокрема, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами; представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада, в межах своїх повноважень, приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Конституційний суд України у рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно якщо інше прямо не випливає із закону або незаконності набуття права власності не встановлено судом.

Пунктом 44 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями станом на час здійснення державної реєстрації права власності) визначено, що для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об’єкт, подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) витяг з Єдиного реєстру об’єктів державної власності щодо такого об’єкта (у разі державної реєстрації права державної власності);

3) документ, що підтверджує факт перебування об’єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності);

4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об’єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що при виявленні на земельній ділянці комунальної власності нерухомого майна – будівлі електроцеху в с.Новорайськ по вул.Південній з метою виявлення його власників було дано оголошення в газеті «Маяк», за відсутності заяв про право на це майно, з метою недопущення його руйнації та можливості збереження, за заявою начальника КП «Комунальник», на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради № 489 від 08.10.2010 року дана будівля була передана на баланс комунального підприємства. Після чого, рішенням ОСОБА_2 сільської ради №39 від 24.12.2015 року було затверджено перелік об’єктів комунальної власності ОСОБА_2 територіальної громади станом на 01.01.2016 року, до якого включено будівлю електроцеху, балансоутримувачем якої є КП «Комунальник». На підставі чого державним реєстратором 12.01.2017 року за наявності відповідних документів, визначених п.44 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийнято рішення про реєстрацію права комунальної власності на вказану будівлю за ОСОБА_2 сільською радою.

Отже, право комунальної власності на будівлю електроцеху, розташованого за адресою Херсонська область Бериславський район с.Новорайськ, вул.Південна, 1-а, було набуто ОСОБА_2 сільською радою відповідно до порядку, визначеного п.44 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Посилання позивача на те, що він на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2004 року та в порядку ч.ч.1, 3 ст.331 ЦК України є власником будівельних матеріалів, з яких побудовано будівлю електроцеху, розташованого за адресою Херсонська область Бериславський район с.Новорайськ, вул.Південна, 1-а, є необґрунтованим та не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки рішенням Бериславського районного суду Херсонської області у справі № 647/2028/16-ц від 16.01.2017 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 06.03.2017 року, у задоволенні його позову до КП «Комунальник», ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності було відмовлено. Доказів будівництва будівлі електроцеху позивачем, а також не завершення такого будівництва, суду надано не було. Представником позивача в судовому засіданні зазначалося, що ОСОБА_7 не здійснював цього будівництва. У суду відсутні підстави вважати договір купівлі – продажу від 21.02.2004 року договором купівлі – продажу будівельних матеріалів. Крім того, відповідно до технічного паспорту від 20.11.2011 року, який серед інших документів було надано для здійснення державної реєстрації права власності (додаток до заперечень від 19.12.2017 року), будівля електроцеху є завершеним будівництвом.

Зважаючи на те, що позивачем та його представником не було доведено, що рішення ОСОБА_2 сільської ради №489 від 08.10.2010 року та №39 від 24.12.2015 року порушують його права, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 необґрунтований та задоволенню не підлягає.

В порядку ст.141 ЦПК України, судові витрати відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.4, 5, 81-83, 89, 141, 263-265, 268, п.9 Перехідних положень ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання незаконними та скасування рішень №489 від 08.10.2010 року та №39 від 24.12.2015 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1, 74360 Херсонська область Бериславський район с.Новорайськ вул.Конституції, 1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Представник позивача ОСОБА_3, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Бериславського району Херсонської області, 74360 Херсонська область Бериславський район с.Новорайськ вул.Соборна, 32, код ЄДРПОУ 04401301.

Повне рішення складено 20.12.2017 року.

Суддя О.О.Корсаненкова